XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Петлін І.В. ПЛАНУВАННЯ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ПРОСУВАННЯ ТУРПРОДУКТУ НА РИНКУ

Петлін Ірина Володимирівна

аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка

ПЛАНУВАННЯ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ПРОСУВАННЯ ТУРПРОДУКТУ НА РИНКУ

Планування діяльності туристичних підприємств є однією найважливіших функцій управління підприємством.

В умовах невизначеності, коли підприємства не завжди можуть своєчасно і адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища, роль планування в діяльності підприємств зростає. Воно виступає інструментом виживання, і не дозволяє втратити свої позиції на ринку.

Планування є процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей [2, с. 306].

Тобто це процес вироблення і прийняття рішень, які дозволяють забезпечити ефективне функціонування і розвиток підприємства в майбутньому [3, с.163].

Туристичні підприємства займаються, в основному, поточним і оперативним плануванням.

В економічній літературі методи планування класифікують за такими ознаками: 1) вихідна позиція для розробки плану (ресурсний і цільовий), 2) принципи визначення планових показників (екстраполяційний, інтерполяційний), 3) спосіб розрахунку планових показників (експериментально-статистичний, факторний, нормативний), 4) узгодженість ресурсів та потреб (балансовий, матричний), 5) варіантність планів (одноваріантний, поліваріантний, економіко-математичної оптимізації), 6) спосіб виконання розрахункових операцій (ручний, механізований, автоматизований), 7) форма подання планових показників (табличний, лінійно-графічний, логіко-структурний) [2, с.310].

В залежності від специфіки своєї діяльності підприємство обирає «свої» методи планування.

Для туристичних підприємств найбільш прийнятними є ресурсний, економіко-статистичний, нормативний, факторний, балансовий.

Слід відзначити, що підприємці, які займаються сільським зеленим туризмом не використовують в своїй діяльності планування, а якщо  так, то виключно  маркетингові плани, а виробничі і фінансові - ні.

Мізюк Б.М. у монографії «Системне управління», вказує на те, що підприємства досягають успіху в своїй діяльності лише тоді, коли вони мають системний підхід до управління своєю діяльністю. Тобто, коли вони розглядають організацію як єдину виробничо-збутову систему, інтегруючи такі сфери як маркетинг, створення нових виробів (в нашому випадку створення нових послуг, які входять до складу турпродукту), постачання, збут, сервісне обслуговування.

Проте, в туризмі є своя специфіка, яка відрізняє його від торгівлі товарами та іншими послугами. Характерною ознакою туристичного ринку є переважання реалізації туристичних послуг над товарами в приблизному співвідношенні 75-80% до 25-15% [4, с.58].

Отже, результатом діяльності туристичного підприємства є створення турпродукту та просування (реалізація) його на ринку. Йому притаманні ряд специфічних ознак, які відрізняють його від інших товарів і послуг, це - невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, неможливість накопичення та зберігання, неоднорідність та мінливість якості [4, с.27].

Разом з тим, турпродукт наділений такими особливостями: попит на туристичні послуги надзвичайно еластичний відносно рівня доходів і цін; виділення туристичних зон в залежності від наявних природних туристично-рекреаційних ресурсів; пропозиція туристичних послуг прив'язана до певної території (наявність природних туристично-рекреаційних ресурсів, атракцій); висока якість туристичних послуг неможлива при наявності незначних недоліків.

Тому, плануванню діяльнсті туристичних підприємств має передувати вивчення ринку і обгрунтування планів реалізації турпродукту.

Розробка планів реалізації має базуватися на даних моніторингу та маркетингових досліджень. Моніторинг включає в себе спостереження за діяльністю, збір інформації,її обробка та систематизація, а маркетимнгові дослідження визначають вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на обсягт реалізації турпродукту на ринку [1, с.68].

Для підприємств туристичного бізнесу доцільно використовувати преактивне та інтерактивне планування, останнє в свою чергу має враховувати обсяги реалізації турпродукту визначені на основі попиту на ринку, враховуючи ресурсне забезпечення та можливість зпрогнозувати такий обсяг реалізації турпродукту, який би давав максимальну вигоду. Таким чином,  зпрогнозований попит дасть змогу укомплектувати турпродукт таким чином, що він буде задовільняти запити навіть найвибагливіших туристів.

Отже, основою планування реалізації турпродукту є врахування того, скільки, чого, де, коли, кому і за яких умов можна продати, щоб отримати від цього вигоду, враховуючи зовнішні чинники (економічну ситуацію в державі, рівень конкуренції на ринку, екологічні умови та інфраструктуру обслуговування). Тобто виступають дані моніторингу і маркетингових досліджень.

Література:

1. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Центр учборвої літератури, 2007. - 244с.

2. Економіка підприємства: Підручник/ За заг ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. -528с.

3. Кифяк В.Ф. Організація туризму: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2008. - 344с.

4. Любіцева О.О. ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К: Альтпрес, 2002. - 436с.

5. Мізюк Б.М. Системне управління: Монографія. - Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2004. - 388с.

e-mail: irinapetlin1979@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>