XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Петренко М.В., к.т.н. Чубатюк В.М. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ В УКРАЇНІ

Петренко Марина Вікторівна

Науковий керівник - к.т.н., доцент Чубатюк В.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ В УКРАЇНІ

Для окреслення кола проблем, які існують на сучасному етапі використання ПЦМ в Україні, розглянемо складові елементи, механізм їх взаємодії та можливі труднощі у застосуванні.

Вивчення існуючих підходів до складових ПЦМ дозволило виділити наступні його елементи: бюджетні програми, показники результативності бюджетних програм, розпорядники бюджетних коштів та відповідальні виконавці бюджетних програм, контрольні заходи - моніторинг, оцінка і аудит ефективності програм. При цьому умовами ефективного здійснення бюджетування та дієвого застосування ПЦМ мають бути середньострокове бюджетне планування та стратегічне планування. Сукупність елементів ПЦМ та дотримання зазначених умов дозволяють забезпечити повноцінне застосування даного методу, про що буде йти мова нижче.

Віднесення до складових ПЦМ таких елементів, як "складові елементи бюджетної програми" і "паспорт бюджетної програми", є не зовсім коректним, оскільки бюджетна програма вже сама по собі є елементом ПЦМ, а паспорт є її зовнішнім атрибутом - документом, в якому міститься основна інформація стосовно даної програми; "прив'язка коду бюджетної програми до коду функціональної класифікації видатків бюджету"  є вимогою щодо використання бюджетної класифікації видатків і тому не може бути елементом ПЦМ [1].

До елементів ПЦМ відносять критерії оцінки й аналізу бюджетної програми, але, більш доцільним є виділення показників результативності. Це пов'язано з тим, що показники - це величини, що характеризують якусь сторону діяльності господарюючих суб'єктів, держави, населення, пов'язану з формуванням та використанням грошових доходів і накопичень, або ступінь виконання певної задачі, тоді як критерій - це ознака, на підставі якої формується оцінка якості об'єкту, процесу. Тому логічним вбачається розрахунок показників результативності бюджетної програми у відповідності до критеріїв їх оцінки.

Застосування стратегічного планування дозволяє забезпечити реалізацію стратегічних цілей суспільного розвитку. Тільки за умов його здійснення можна вести мову про послідовність як державної політики в цілому, так і бюджетної зокрема. В контексті застосування ПЦМ стратегічне планування є інструментом, який органам влади та розпорядникам бюджетних коштів доцільно застосовувати для аналізу своєї діяльності, визначення пріоритетів і розробки заходів для реалізації цих перспектив.

Стратегічні цілі, визначені суспільством, мають бути основою для розробки середньострокових планів розвитку, і, відповідно, середньострокових бюджетних програм як фінансових засобів їх реалізації.

Середньострокове планування бюджету - це визначення розпорядниками бюджетних коштів плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення цілей у середньостроковій перспективі. Застосування середньострокового бюджетного планування дає можливість учасникам бюджетного процесу узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що забезпечує перехід до формування довгострокової бюджетної політики.

Для України питання здійснення стратегічного та середньострокового планування є надзвичайно актуальними. Реальний стан справ свідчить про практичну відсутність даних видів планування, що робить неможливим повноцінне застосування ПЦМ, зміст якого, як зазначалося, полягає у встановленні взаємозв'язку між ресурсами та цілями, для досягнення більшості з яких потрібно декілька років. Більш детально дане питання буде розкрито в третьому розділі роботи.

Стратегічні та середньострокові цілі досягаються за допомогою реалізації такого елементу ПЦМ, як бюджетні програми. У Бюджетному кодексі України визначено, що "бюджетна програма - це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропо­нує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій"[2]. Таке ж визначення цього терміну дано в Концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі [1].

Робота по формуванню бюджетних програм передбачає визначення цілей, що відповідають середньо- або довгостроковій стратегії розвитку, та консолідацію їх у програми. Після цього визначаються завдання, що виконуватимуться в рамках кожної програми, засоби їх досягнення та показники, які дозволять оцінити досягнення запланованих цілей і виконання завдань.

Спираючись на методологічні та практичні напрацювання країн, які є сьогодні "класичними" щодо використання ПЦМ, слід констатувати, що система формування бюджету на основі програм має базуватися на системі прийняття рішень щодо розроблення, аналізу та впровадження програм і відповідного розподілу ресурсів - на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. В світовій практиці за термінами виконання програми поділяють на короткострокові (до 1 року), середньострокові (1-5 років) і довгострокові (5-10 років). Довгострокові програми спрямовано на стратегічні цілі, досягнення яких, як правило, є тривалим процесом, пов'язаним із суттєвими структурними зрушеннями в економіці, які через інерційність економіки не можуть відбуватися швидко. Середньострокові програми створюються для розв'язання тактичних завдань. Метою реалізації короткострокових програм є вирішення поточних проблем (досягнення оперативних цілей).

Зазначене ще раз підтверджує тезу про те, що в Україні необхідною умовою для реалізації бюджетних програм, розрахованих на декілька років, є здійснення середньострокового планування. В даному контексті удосконалення потребує і організаційно-методологічний аспект його застосування, зокрема внесення змін до форм документів "Паспорт бюджетної програми" та "Звіт про виконання паспорта бюджетної програми", які містять інформацію тільки за один бюджетний рік.

Визначення ступеня досягнення поставлених в бюджетній програмі цілей відбувається за допомогою показників результативності. Показники результативності - це кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми [1].

Отже, кожен з складових елементів ПЦМ є важливим і відіграє свою роль в досягненні основної мети його запровадження - узгодженні вкладених ресурсів з отриманими результатами. Подолання зазначених труднощів, пов'язаних із застосуванням кожного з елементів, неможливе без застосування системного підходу, відсутність якого можна вважати основною проблемою, що стоїть на заваді повномасштабного та дієвого використання ПЦМ. Це пов'язано з тим, що сьогодні в Україні даний метод застосовується відокремлено від інших інструментів макроекономічної та фінансової політики, а саме як технологія формування поточного бюджету у розрізі бюджетних програм. Для того, щоб забезпечити належну результативність управління видатками бюджету, необхідно сформувати умови для органічного комплексного поєднання всіх складових елементів ПЦМ.

Література:

1.Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, схвалена розпорядженням Кабінету міністрів України від 14.09.2002 р. № 538-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua

2. Бюджетний кодекс України

 

e-mail: bo_tanika@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>