Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Петрусь Н.Б.
Аспірантка
Львівський національний університет імені Івана Франка
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ ЯК МЕХАНІЗМУ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
На сьогодні світова та українська економіка зокрема перебуває в кризовому становищі, яке вимагає пошуку нових шляхів її розвитку. За таких обставин залучення інвестицій є важливим джерелом розвитку економіки. Більшість існуючих механізмів залучення інвестицій орієнтовані на іноземного інвестора. Проте їх можна успішно використовувати для залучення національного капіталу в окремі, особливо «депресивні», регіони.
Найпоширенішими регіональними механізмами залучення інвестицій є спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку, інвестиційні форуми, науково-технічні зони, офшорні зони, інноваційні парки, інтернаціональні зони та ін. Серед них найвідоміші та найбільше досліджувані - спеціальні економічні зони (СЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР). Саме СЕЗ і ТПР можуть бути ефективним регіональним механізмом залучення національного капіталу. Важливою відмінністю ТПР від СЕЗ є те, що ТПР створюється на територіях в адміністративних межах міст або областей, а СЕЗ створюється з конкретною чіткою метою на відносно невеликій, штучно обмеженій території [Васенко, ст.47].
Питання ефективності СЕЗ і ТПР є достатньо суперечливим. Серед науковців, які його досліджували виділимо Сіваченка І.Д., Васенка В.К. [1], Чмира О.С. [2], Бірюкова О., Геєця В., Барчана Г.Ю. Більшість з них наголошують на позитивному досвіді функціонування СЕЗ і ТПР в інших країнах, проте зазначають, що в Україні не створені належні умови для їх успішної роботи. Вчені пропонують свої способи покращення інвестиційного клімату, спрощення нормативно-правових умов, визначення їх ефективності тощо. Проте слід зазначити, що дослідження визначення ефективності СЕЗ і ТПР особливо в умовах невизначеності інформації, практично відсутні.
З метою вирішення цієї проблеми розроблена в [3] модель оцінювання ефективності регіональних інвестиційних форумів за умов невизначеності інформації була адаптована до оцінки ефективності спеціальних економічних зон та до оцінки ефективності територій пріоритетного розвитку. Згідно запропонованої моделі ефективність роботи ТПР визначається з допомогою інтегрального нечіткого індексу:
,
(1)
де - цілі ТПР,
- коефіцієнт ефективності
-ї ТПР згідно цілі ,
, С- множина цілей t-ї ТПР.
Процес реалізації моделі вимагає виконання таких кроків:
1) визначення цілей та критеріїв;
2) формування цільової функції;
3) формування показників;
4) ранжування показників;
5) формування правил досяжності цілей;
6) оцінювання результатів експертами;
7) розрахунок оцінок фактичної досяжності цілей;
8) оцінювання ступеня відповідності отриманих результатів поставленим цілям;
9) розрахунок інтегрального індексу ефективності.
Запропонована в [3] модель була реалізована згідно зазначених кроків на основі статистичних даних по діяльності ТПР станом на 2006 та 2007 рр. Отримані результати значень інтегральних нечітких індексів, обчислені за формулою (1), подані в Табл.1.
Провівши порівняння значень індексів по ТПР у 2006 р. та 2007 р. можна зробити декілька висновків.
Таблиця 1.
Значення інтегральних нечітких індексів для ТПР України
№ п/п, t | Назва ТПР | станом на 1.06.2006 р. | станом на 1.01.2007 р. |
1 | ТПР Донецької області | 0,15 | 0,33 |
2 | ТПР Закарпатської область | 0,3 | 0,33 |
3 | ТПР Волинської області | 0,37 | 0,4 |
4 | ТПР Луганської області | 0,27 | 0,24 |
5 | ТПР м. Харків | 0,26 | 0,3 |
6 | ТПР АР Крим | 0,2 | 0,31 |
7 | ТПР Житомирської області | 0,35 | 0,26 |
8 | ТПР Чернігівської області | 0,3 | 0,35 |
9 | ТПР м. Шостка | 0,37 | 0,38 |
По-перше, в цілому ефективність майже всіх ТПР є низькою, оскільки значення їхніх інтегральних нечітких індексів . Низьку ефективність ТПР протягом досліджуваного періоду можна пояснити скасуванням пільг у 2005 році.
По-друге, порівнявши індекси ефективності у 2006 р. з відповідними індексами в 2007 р. можна відмітити незначний ріст ефективності по більшості ТПР. Лише по ТПР Луганської та Житомирської області спостерігається незначний спад значень індексів на 0,03 та 0,09 відповідно.
По-третє, отримані значення інтегрального нечіткого індексу належать інтервалу , що свідчить про коректність проведених розрахунків.
Література:
1. Васенко В.К. Вільні економічні зони: стратегія розвитку. Суми: Довкілля, 2004. - 347 с.
2. Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони і території пріоритетного розвитку: (Науково-методичні аспекти)/ Науково-дослідний економічний інститут. - К., 2001. - 272 с.
3. Петрусь Н. Модель оцінювання ефективності регіональних інвестиційних форумів за умов невизначеності інформації // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №10(100). - С. 245-254.
e-mail: PNatalya@i.ua