XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подорожна І.В. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ МОТИВАЦІЇ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ПРОФЕСІНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Подорожна Ірина Володимирівна

Асистент кафедри хімії та біохімії, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ МОТИВАЦІЇ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ПРОФЕСІНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Професія учителя - одна з найдавніших в світі. Її соціальна значимість не слабшають з розвитком людського суспільства. Проте з віками змінилися вимоги щодо особистості вчителя. Сьогоднішній випускник вузу повинен реалізовувати не лише навчальну функцію, а, перш за все, бути спроможним виконати широкі соціально-виховні функції і, насамперед, функцію вчителя-гуманіста, яка безпосередньо залежить від рівня креативності та індивідуальних особливостей педагога.

Саме тому проблема розвитку креативності майбутніх вчителів дуже актуальна сьогодні. Однією з педагогічних умов розвитку означеної якості є формування у студентів стійкої творчої мотивації.

Проблема творчого розвитку вчителів (в тому числі і майбутніх) докладно вивчена такими дослідниками як Ю. Азаров, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Кан-Калік, М. Нікандров, Н. Кічук, Б. Коротяєв, Г. Тарасенко, С. Сисоєва та іншими.

Розширені функції сучасного вчителя пред'являють нові вимоги до його особистості. Велика кількість педагогів (М. Боритко, А. Байбаков, Ф. Гоноболін, В. Журавльов, Н. Кузьміна, В. Мезінов, Т. Полякова, В. Симонов, В. Сластьонін, І. Соловцова, В. Сухомлинський та інші) наголошують на тому, що креативність належить до домінантно-значимих якостей представників означеної професії. Професійні риси майбутнього вчителя закладаються в процесі його навчання у вищому закладі освіти. Саме тому дуже важливо приділяти увагу розвитку особистісних якостей в процесі фахової підготовки.

Мотивація - динамічне явище, воно змінюється, збагачується й розвивається протягом всього періоду навчання. Таким чином, важливим елементом процесу розвитку креативності майбутніх вчителів є формування у них стійкої творчої мотивації. Ця ідея викладена в роботах С. Сисоєвої, В. Фрицюк, О. Куцевол та інших.

Під мотивацією розуміють систему мотивів (від лат. moveo - штовхаю, рухаю - спонукальна причина дій і вчинків людини), що визначають конкретні форми діяльності або поведінки людини [4, с. 97].

За словами російського психолога О. Лука, мотивація являє собою "двигун", або "приводний ремінь", який запускає в роботу творчі механізми мислення [3, с. 73].

Мотивація творчості - це система стійких мотивів, що відображає особистісну трансформацію взаємодії соціальних та індивідуальних чинників у стійку творчу спрямованість. Це поняття характеризує стан свідомості, який зумовлює пріоритет творчої діяльності в системі життєвих виборів і поведінкових стратегій, стимулює та підтримує творчий процес на всіх його стадіях [6, с.50].

Виділяються наступні особливості  творчої мотивації: наявність внутрішнього, а не зовнішнього джерела мотивації (А. Маслоу, К. Роджерс); активний початок, ініціативність (О. Матюшкін, Д. Богоявленська); особистісна природа (С. Степанов, І. Семенов); неадаптивний, непрагматичний характер (М. Бахтін, В. Дружинін); незалежність від минулого досвіду, виникнення тут-і-тепер (О. Матюшкін, С. Мотков); орієнтація не на продукт, а на процес (А. Маслоу, Я. Пономарьов); стихійність, спонтанність, привабливість невідомості, невизначеності результату (Я. Пономарьов, К. Поппер) тощо.

Проте сила впливу  різних  видів мотивації на процес розвитку креативності неоднакова. Так, розрізняють зовнішню та внутрішню мотивацію. Внутрішні мотиви - це власне інтерес до пізнання і процесу здобування знань. Мотиви, де діяльність є засобом для задоволення інших потреб чи досягнення інших цілей, є зовнішніми. Доведено, що вирішальними для  процесу  розвитку  креативності особистості виступає внутрішня мотивація, або самомотивація. Треба відмітити, що у вольових, свідомих зусиллях у даному випадку необхідності немає. Головний ціннісний критерій полягає в тому, щоб якомога краще виконати розпочату роботу і при цьому уникнути уторованих  шляхів. Щодо ролі, яку відіграють зовнішні мотиви у розвитку креативності, серед науковців немає однозначної думки. Так, наші співвітчизники Л. Тихенко та С. Ніколаєнко вважають ,що "зовнішні  мотиви можуть бути досить потужним чинником успішності навчання. Проте вони психологічно збіднюють сам процес, перешкоджають використанню всіх його розвиваючих ресурсів, а в деяких випадках можуть спричинити деформацію особистісного розвитку людини". На думку американського психолога Г. Алдера, зовнішні фактори відіграють допоміжну позитивну роль в  процесі  розвитку  креативності, сприяючи  пробудженню  у  людини  інтересу  до  задачі, якою йому доведеться займатися. Однак первісний імпульс швидко згасає, якщо на наступному етапі не буде підкріплений появою дослідницького азарту - вірного супутника творчості [1, с. 282; 5, с. 32].

Ми дотримуємося поглядів О. Лука, згідно з якими обидва види мотивації важливі, і повинні виступати в гармонійній єдності задля досягнення поставленої мети. Проте слід враховувати міру мотивації, яка встановлює кількісну залежність між силою бажання та результатами діяльності (за умов рівності інших умов). Ця залежність описується законом Еркеса-Додсона, виведеного з багатьох експериментальних досліджень, і зображується у вигляді "горбатої" кривої: чим сильніше бажання, тім краще результати, але - до певної межі. Якщо мотивація переходить через цей пік, результати погіршуються. Уточненням слугує твердження, що оптимальний рівень мотивації не постійний, а збільшується разом з підвищенням складності завдань. Але й тут є об'єктивно-фізіологічна межа. Це пояснюється механізмом діяльності нервової системи. Для розумової діяльності необхідне тонко диференційоване збудження обмежених ділянок кори головного мозку і одночасне гальмування інших, поруч розташованих ділянок. Сильні почуття пов'язані з  високим рівнем збудження підкоркових центрів. Імпульси з підкірки активують кору мозку, призводячи до її розлитого збудження [3, с.74-75].

Таким чином, для активізації творчих процесів необхідні як зовнішні, так і внутрішні мотиви, які пов'язані між собою, доповнюють один одний.

Підкреслюючи значення внутрішньої мотивації для розвитку креативності, ряд дослідників відзначає її діяльнісний характер: пристрасна зацікавленість в своїй роботі (Т. Емебайл, Дж. Гілфорд), потреба в порядку (Ф. Баррон), потреба в досягненнях (Дж. Аткінсон) тощо. Т. Ембайл підкреслює роль внутрішньої мотивації, що виникає як реакція індивіда на внутрішні властивості якості завдання, що стоїть перед ним. Її робота показує важливість соціальних і контекстуальних факторів у творчому процесі, на який можуть вплинути деякі зовнішні фактори, наприклад очікування хорошої оцінки або нагороди, відсутність вибору в можливості бути включеним у процес розв'язання завдання.

Згідно з  поглядами  С. Каверіна [2], потреба в творчій діяльності є потребою вищого порядку, характеризує вищий ступінь розвитку особистості, і зумовлює відповідний рівень діяльності.

Потреба в творчості породжує мотивацію творчості. Всі мотиви творчості можна звести до трьох основних груп:

1) допитливість, суто пізнавальні та дослідницькі мотиви, які відповідають предмету діяльності;

2) мотиви особистої зацікавленості, самоствердження, успіху;

3) вищі соціальні мотиви, намагання принести користь суспільству.

Спираючись на чисельні дослідження, для формування творчої мотивації майбутніх вчителів ми вважаємо за потрібне дотримуватися наступних умов: усвідомлення студентами важливості креативності для професійної діяльності вчителя; формування позитивної установки (внутрішньої готовності) до сприйняття матеріалу; формування зацікавленості навчальним предметом; розвиток допитливості; намагання принести користь суспільству, адже добувати нові знання задля вирішення суспільно значущих проблем може лише громадянсько-свідома особистість.

Таким чином, розвиток творчої мотивації відіграє дуже важливу роль в процесі професійного становлення майбутнього вчителя. Це пов'язано, перш за все, з тими вимогами, які висуває до особистості вчителя сучасність.

Література:

1.     Алдер Г. CQ, или мускулы творческого интеллекта / Гарри Алдер; [пер. с англ. С. Потапенко]. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. - 496 с.

2.     Каверин С.Б. О психологической классификации потребностей / Каверин С.Б. // Вопр. психологии. - 1987. - №5. - С. 121-129.

3.     Лук А. Н. Мышление и творчество / Александр Наумович Лук. - М.: Политиздат, 1976. - 144 с.

4.   Психологічний словник / [ред. В.І. Войтка]. - К.: Вища школа, 1982. - 216 с.

5.     Тихенко Л. Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі "Мала академія наук України": навч.-метод. посіб. / Л. Тихенко, С. Ніколаєнко. - Суми: Університетська книжка, 2007. - 119 с.

6.     Юнг К.Г. Феномен духа в искусстве и науке / Карл Густав Юнг: [пер. с нем. В.М. Бакусева] - М., 1992. - 293 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>