XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Полич М. І. НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛОНГИНА МИХАЙЛОВИЧА ЦЕГЕЛЬСЬКОГО

Полич Мар'яна Іванівна

Тернопільський національний економічний університет

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛОНГИНА МИХАЙЛОВИЧА ЦЕГЕЛЬСЬКОГО

         Суспільно-політичні зміни в Україні та в інших країнах Східної Європи на межі 80-90-х років ХХ ст. створили нові умови для розвитку історичної науки. На сучасному етапі велика увага дослідників приділяється документалізації, персоніфікації історії та людському чиннику, що передбачає вивчення історичних подій через вплив на них конкретних особистостей. Комплексний науковий аналіз та реконструкція матеріалів із життя та діяльності історичних постатей дозволяє повноцінно відтворити події минулих літ, сприяє суттєвому теоретичному переосмисленню історичного досвіду людської цивілізації, української нації зокрема.

         До таких особистостей належить і Лонгин Михайлович Цегельський (1875-1950) - один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин, громадсько-політичний діяч, дипломат, журналіст, публіцист і науковець. Учений є яскравим представником та помітною постаттю в історії Центральної Європи, чиє ім'я в Україні досі відоме лише вузькому колу фахівців. Він входить до числа тих наукових і громадсько-політичних діячів початку і середини XX століття, діяльність яких замовчувалася у радянські часи, а на дослідження життя, діяльності та творчої спадщини на тривалий час було накладено табу.

Життєвий і творчий шлях Л. Цегельського, його наукова, епістолярна спадщина до цього часу залишаються не вивченими. Багатогранна і плідна громадсько-політична та наукова діяльність Л.Цегельського, без сумніву, заслуговує на окреме дослідження. Воно дозволить показати внесок цієї непересічної особи в громадські і політичні процеси в Україні, зміцнення міжнародного статусу української еміграції, вивчення українського права та історії [1, c. 161-165].

         Вчений-правник, дипломат, політик, громадський діяч, активний учасник визвольних змагань, теоретик історико-правових підстав української державності, публіцист та літератор - так коротко можна охарактеризувати сферу діяльності Л. Цегельського. Його наукова та суспільно-політична спадщина є важливою складовою частиною, своєрідним правовим виміром державотворчого процесу в Україні. Однак як особистість Л. Цегельський та його суспільна, політична, державотворча та наукова діяльність до цього часу залишалися поза увагою дослідників. Певною мірою це можна пояснити поміркованою позицією Л.Цегельського, прагненням у критичні часи керуватися голосом права і науки, а не політичними гаслами і символами, що було притаманним багатьом діячам революційної доби. Тому його науковий доробок, який віднедавна став відкритим для дослідників, заслуговує на особливу увагу і ретельне вивчення. При вирішенні суспільно-політичних проблем Л. Цегельський керувався насамперед науковим підходом та дотримуванням високоетичних норм у політичній практиці. Він став палким прихильником ідеї самостійності українського історичного процесу, що була започаткована у другій половині ХІХ ст. і знайшла своє продовження в добу національно-визвольних змагань [2, c. 54-59].

         Праці Л. Цегельського базуються на досконалому вивченні історично-правової основи, її детальному науковому обґрунтуванні та чітко визначених позиціях і потребують систематизації та аналізу сучасними дослідниками.

         На сьогоднішній день творча спадщина Л. Цегельського не втратила своєї актуальності. Вона може бути дієвим теоретичним і практичним підґрунтям у процесі розбудови самостійної незалежної України, здійснення її політики, як зовнішньої так і внутрішньої, формуванні державної ідеології та вихованні почуття національної гідності у громадян. Систематизація та аналіз численних наукових праць дасть можливість більш повно використати її у дослідженнях з політології, юриспрунденції, історії, публіцистики, лінгвістики [3, c. 58-60 ].

         Продовж переломного для України періоду першої чверті ХХ ст. Л. Цегельський був одним із найактивніших українських діячів. Якщо ж брати до уваги обґрунтування ним необхідності боротьби за самостійну соборну Україну, то він, певною мірою, навіть випереджав інших відомих тогочасних українських діячів та вчених. Політик зумів історично довести правомірність відновлення й утвердження української державності [4, с. 109-114].

         На початках політичної діяльності Л. Цегельський не виключав силових революційних методів боротьби. Це, зокрема, проявилося в його ранніх публіцістичних статтях, які на початку минулого століття виступали проти визискувань і гноблення з боку панства. Згодом Л. Цегельський популяризував і розвивав концепцію української історії М. Грушевського, свідченням чого є його науково-публіцистичні праці, зокрема, «Русь-Україна а Московщина-Росія» [5, c. 104]. Щоправда, у період визвольних змагань Л. Цегельський розійшовся у поглядах з М. Грушевським та іншими лідерами Центральної Ради, котрих піддав гострій критиці через соціалістичні переконання, відстоювання федералізму, нерішучість і, зрештою, співпрацю з більшовицьким тоталітарним режимом в Україні після повернення з еміграції. У чисельних наукових публікаціях, зокрема праці «Русь-Україна та Московщина», вчений актуалізував потребу усвідомлення українським народом власної ідентичності та державницької мети як на рівні національної еліти, так і серед широких верств населення. Значна кількість наукового доробку Л. Цегельського містить аналіз української етнології, мовознавства та топоніміки. Як новаторські можна розглядати його погляди щодо теорії національних процесів і підходи до визначення нації, згідно з якими не мова чи назва народу засвідчують його «окремішність», а спільність традицій, інтересів та почуття «окремішності» від сусідів. Таке трактування відрізняє концепцію Л. Цегельського від визначення нації іншими дослідниками [6, c. 9-10].

         Л. Цегельський був переконаний, що природа «створила народи, даючи їм через географічний уклад країн окремі інтереси та долю». Саме географічне положення, природно-господарські інтереси стають основою розвитку спільних історичних традицій та спільної культури, мови, звичаїв, освіти, прагнення захистити власні господарські та культурні інтереси від сусідів. Це, на його думку, призводить до формування політичної єдності, «утворення національних держав». [6, c. 10].

         Значно ґрунтовніший аналіз із розглядом низки публіцистичних творів і оцінкою діяльності Л. Цегельського як редактора газети "Діло" та співробітника і редактора "Літературно-наукового вісника" раходимо у працях Ю. Шаповала, присвячених цим двом провідним українським періодичним виданням. Тут проаналізовано як тематику та особливості літературного стилю автора, його ролі як видавця і головного редактора. Вказані праці подають певне уявлення про Л. Цегельського у політичному і літературному контексті початку ХХ ст., його особисті риси як людини і політика [7, c. 192-194].

         Аналізуючи спогади Л. Цегельського, зазначимо, що історична значимість книги полягає у тому, що її автор активний учасник описаних подій, який керував підготовкою та здійсненням Листопадового чину, брав безпосередню участь у розробці низки державних актів, перших законів Західноукраїнської Народної Республіки. Це виділяє його серед інших авторів, які при висвітленні подій національно-визвольної боротьби українського народу 1917-1921 рр. часто користувалися переказами, домислами, а то й легендами. Тому й назва книги Л. Цегельського - "Від легенд до правди", - більш ніж промовиста [8, c. 336].

         Загалом, cвоєрідною вершиною літературної, громадсько-політичної, державницької діяльності Л. Цегельського є початок Першої світової війни та боротьба за українську державність, яка включає підготовку і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки й Акту Злyки 22 січня 1919 р., бурхливу дипломатичну, opгaнізатopcькy роботу з yтвepджeння молодої Української держави. Однак, національно-визвольні змагання закінчилися поразкою. Л. Цегельський, виконуючи доручення керівництва ЗУНP, стає її дипломатичним представником у США, але не припиняє літературно-наукової, журналістської, гpoмадcько-політичної poботи задля yкpaїнського нapoдy, боротьби за cyвepeннy Україну.

Література:

1. Цегельський Лонгин. (1875-1950) // Політологія : кінець ХІХ - перша половина ХХ ст. : Хрестоматія. - Львів : Світ, 1996. - С. 161-165.

2. Андрухів І. О. Українські правники у національному відродженні Галичини: 1848-1939 рр./ І.О. Андрухів. - Івано-Франківськ, 1996. - 79с.

3.       Здоровега М. В. Погляди Лонгина Цегельського на проблему української нації / М. Здоровега // Універсум. - 2002. - № 11-12. - C.58-61.

4. Мацькевич М. М. Розвиток національної ідеї в Галичині за часів Австро-Угорщини (державно-правові аспекти) / М. М. Мацькевич // «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні». Матеріали ІІІ регіон. наук. конф. (лютий 1997 р.). - Львів, 1997. - С. 108-116.

5. Цегельський Л. Русь - Україна і Московщина - Росія. Історико-політична розвідка / Лонгин Цегельський. - Львів : Апріорі, 2007. - 104 с.

6. Здоровега М. В. Суспільно-політичні погляди Лонгина Цегельського / Автреф. ... канд. політ. наук / М.В. Здоровега; Нац. ун-т «Львів. Політехніка». - Львів, 2010. - 20 с

7. Шаповал Ю. Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії / Ю. Шаповал. - К. : Генеза, 2001. - 390 с. Шаповал Ю. "Діло" (1880-1939 рр.) : поступ української суспільної думки / Юрій Шаповал. - Львів, 1999. - 384 с.;

8. Цегельський Л. Від легенд до правди. Спомини про події в Україні зв'язані з Першим листопадом 1918 р. / Лонгин Цегельський. - Львів : Свічадо, 2003. - 336 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>