XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Поліщук Т. В., Глухова Н. В. ІНТУЇЦІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ПІЗНАННЯ

Поліщук Тетяна Василівна, Глухова Наталя Володимирівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ІНТУЇЦІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ПІЗНАННЯ

Щоб одержати нове знання ми часто застосовуємо логіку, але цього виявляється замало для вирішення будь - яких  проблем. Важливим місцем в процесі пізнання посідає інтуїція. Саме вона може надати людині новий імпульс і напрям вектору руху. Інтуїція ж сама по собі є специфічним пізнавальним процесом, яка продукує нове знання.  Часто можна спостерігати такі явища, коли людина в екстремальних ситуаціях діє так як їй здається  було б правильним, при цьому не може пояснити свій вибір логічними доказами.

Ґрунтовним дослідженням питання інтуїції займалися такі вчені як          В. Асмус, Р.Декард, Г.Лихошерстних, О.Лосєв, І.Морозов. А види і форми інтуїції та її роль в науковій та художній творчості аналізувались у працях П.Гуревича, О.Зайцевої, І.Кального, А.Карміна, Б.Кедрова, І.Кондакова, А.Лука, М.Панова та інших.

Під інтуїцією давні мислителі вбачали реально існуючий стан речей. При цьому вказувалося на відсутність сумнівів в істинності результатів інтуїтивного пізнання, заснованого на довір'ї до чуттєвого, перш за все, зорового сприйняття. Таке знання назвали «чуттєвою інтуїцією», тісно пов'язаною з аналогією, творчим уявленням. Інтелектуальна інтуїція, будучи спорідненою з чуттєвою, може здійснювати прискорене висовування, здатна до синтезу та оцінювання [5].

Інтуїція основоположне поняття для людського пізнання, вона може мати як трансцендентний, так і трансцендентальний характер. Досвідом осягнення трансцендентного характеру інтуїції найбільшою мірою володіє релігія, потім мистецтво, а її трансцендентальний сенс осягають філософія, мистецтво, наука з її поняттями архетипів та інших форм несвідомого [1].

 Інтуїція допомагає приймати рішення, робити вибір,  вирішувати складні проблеми при недостатній кількості фактів, даних або при відсутності попереднього досвіду. Часом, інтуїція - це єдине, що може нам допомогти вижити в складних обставинах.

Загалом, на думку багатьох вчених, інтуїція є одним із най­важливіших засобів формування нових наукових ідей. Так Рене Декарт, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в хитке свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, але поняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що одне і те ж, міцне поняття ясного і уважного розуму, породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті більш достовірне, ніж сама дедукція ... » [3].

Інтуїція виконує важливу роль у творчому процесі. Без інтуїції не обходиться жодна людина й у повсякденному житті, в будь-якій сфері діяльності. Ми часто користуємося інтуїцією, не помічаючи цього, і лише вона допома­гає нам обрати єдино правильне рішення як в науці, так і в різноманітних складних життєвих ситуаціях.

Представники найрізноманітніших, не пов'язаних між собою сфер знання, намагаючись а­налізувати механізми творчого процесу, неод­норазово вказували на велику евристичну роль у ньому саме інтуїції. Роль інтуїції особливо значуща там, де здійснюється вихід за межі існуючих прийомів пі­знання, проникнення у невідоме [2].

Загалом теорія інтуїції покликана пояснювати безпосередній характер деяких істин. Проте для декого це знання було даністю досвіду, а для інших - йому передувало. Так, новочасні раціоналістичні теорії інтелектуальної інтуїції часто-густо містили в собі елементи апріоризму, при цьому обстоюючи незалежність від доказовості та вважаючи цей вид пізнання вищим. Бо ж, справді, в акті інтуїції розум одночасно і мислить, і споглядає.

Процес наукового пізнання, а також різні форми художнього освоєння світу не завжди здійснюються в розгорненому, логічно і фактично доказовому вигляді. Нерідко суб'єкт схоплює думкою складну ситуацію, наприклад під час військового битви, визначення діагнозу, винність або невинність обвинуваченого та ін. Роль інтуїції особливо велика там, де необхідний вихід за межі існуючих прийомів пізнання для проникнення в невідоме. Але інтуїція не є щось нерозумне або надрозумне. В процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються всі ті ознаки, за якими здійснюється висновок, і ті прийоми, за допомогою яких він робиться. За вченням Ж. Маритена таке пізнання привертає увагу до необхідності більш поглибленого аналізу науковцями як способу не дискурсивного набуття людиною знань про світ і себе саму.  Інтуїція не складає особливого шляху пізнання, що йде в обхід відчуттів, уявлень і мислення. Вона являє собою своєрідний тип мислення, коли окремі ланки процесу мислення проносяться в свідомості більш-менш несвідомо, а гранично ясно усвідомлюється саме підсумок думки,  сприймається як «істина», з більш високою ймовірністю визначення істини, ніж випадковість, але менш високою, ніж логічне мислення [4].

Інтуїції буває достатньо для розсуду істини, але її недостатньо, щоб переконати в цій істині інших і самого себе. Для цього необхідно мати докази.

Отже, інтуїція вважається не просто альтернативним способом здобуття людиною необхідної інформації про дійсність та її елементи, вона також є тим чинником, що допомагає людині адаптуватися до мінливих умов буття. Взагалі в сучасній філософської науки приділяють увагу духовним, фізичним, інтелектуальним, психічним характеристикам, але й не забувають про такий феномен, як інтуїція.

Література:

•1.     Асмус В.Φ. Проблема інтуїції в філософії і математиці - М.:Миллениум, 1996. - 312 c.

•2.     Мудра C.В. Роль інтуїції в актуалізації творчого потенціалу дискурсивного мислення // Гуманітарний вісник / С. В. Мудра -2008. -№ 18 - С. 338 -342 

•3.     Новіков Н.Б. Про природу інтуїтивних та логічних компонентів творчого мислення // Психологія здібностей: Сучасний стан та перспективи досліджень - М.: Видавництво «Інститут психології РАН», 2005. - 256 c.

•4.     Поліщук О.П. Інтуїція. Природа, сутність, евристичний потенціал / О. Поліщук. - К.: ПАРАПАН, 2010. - 228 с.

•5.     Тюріна Т.Г. Феномен інтуїції. Книга для педагогів, психологів, філософів / Т.Г.Тюріна. - Львів: СПОЛОМ, 2005. - 120 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>