XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Польовик О.В. СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польовик Ольга Віталіївна

Хмельницький інститут соціальних технологій

Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Пошук первинного значення поняття «соціально-психологічна адаптація» стосовно його сутнісних, формально-логічних, якісних та інших ознак дозволяє стверджувати, що термін «адаптація» належить до тих універсальних категорій, які вивчаються багатьма науками про людину і суспільство.

Вивчати адаптацію першими почали біологи, які відзначали багатство ідеї адаптації з точки зору пізнання широкої дійсності. Так, І. Павлов писав, що «ідея про пристосування чи доцільність є невичерпним джерелом для різних наукових гіпотез, служить постійною науковою темою, дає могутній поштовх для подальшого вивчення питань про сутність явиш життя» [1]. Якщо розвиток є стратегія життя, то адаптація - це тактика, яка дозволяє усьому живому, у тому числі людині, засвоювати зміни, одночасно самозберігатися, забезпечуючи тим самим можливість подальшого руху. Адаптація - одне з найбільш широко використовуваних понять, зміст якого, на думку зарубіжних фахівців у галузі соціології, інтерпретується дуже широко. Однозначного визначення поняття «адаптація» немає. Це пояснюється багатоваріантністю форм, механізмів та носив адаптації.

Усі проблеми адаптації людини випливають з дуже широкого кола відносин між природою і людиною, суспільством і людиною. Адаптація базується не тільки на пасивно-пристосувальних але й на активно-перетворюючих зв'язках людини з навколишнім середовищем, являє собою нерозривну єдність тих чи інших форм зв'язку. При цьому під адаптацією мається на увазі відповідний процес, його кінцевий результат, який виражений у стані адаптованості людини до нових факторів середовища [2]. Це дозволяє говорити про соціальну адаптацію як про взаємодію двох адаптивно-адаптуючих систем.

У міждисциплінарному словнику з педагогіки соціальна адаптація тлумачиться як: 1) активне пристосування людини до середовища, яке змінилося, за допомогою різноманітних соціальних засобів і характеризується тим, що людина, яка усвідомила необхідність змін у стосунках з середовищем, формує нові способи поведінки, спрямовані на гармонізацію відносин з оточуючими; 2) оптимізація взаємовідносин особистості і групи, зближення цілей їх діяльності, ціннісних орієнтацій, засвоєння індивідуумом норм і традицій групи, входження в її рольову структуру; 3) процес і результат засвоєння дитиною нових для неї соціальних ролей і позицій, значимих для самої дитини і її соціального оточення - батьків, вчителів, однолітків, інших людей, всього соціуму [3]

Результати аналізу наукової літератури дозволяють нам зробити висновок, що на сьогодні розрізняють три взаємопов'язаних види адаптації: психофізіологічну, соціально-психологічну і професійну [4].

У процесі психофізіологічної адаптації проходить засвоєння всіх умов, які мають психофізіологічний вплив на особистість в процесі перебування її в нових умовах. До цих умов слід віднести фізичне і психічне навантаження, рівень стресогенності конкретної діяльності, ергономічні умови оволодіння спеціальністю.

Найбільш повне і точне визначення соціально-психологічної адаптованості дав А. Налчаджян - це такий стан взаємостосунків особистості і групи, коли особистість без тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні соціогенні потреби, в повній мірі іде назустріч тим рольовим очікуванням, які пред'являє до неї еталонна група, переживає стан самоствердження і вільного вираження своїх творчих здібностей. Відповідно до цього, адаптація - це той соціально-психологічний процес, який при сприятливому протіканні веде особистість до стану адаптованості [5].

Щодо професійної адаптації, то вона характеризується розкриттям і засвоєнням можливостей особистості як фахівця певного виду діяльності, формуванням позитивного ставлення до професійної діяльності. Потрібно враховувати, що задоволеність своєю професійною діяльністю в організації відбувається за умови досягнення реальних результатів, що є наслідком опанування особистістю змісту діяльності на конкретній ділянці.

Теоретичну основу дослідження проблеми соціально-психологічної адаптованості людей з обмеженими можливостями заклали відомі вітчизняні та зарубіжні психологи (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, А. Запорожець, Б. Зейгарник, О. Леонтьєв, А. Лурія, С. Рубінштейн, А. Адлер, Е. Еріксон, З. Фрейд, К. Юнг та ін.).

Водночас в окремих дослідженнях розкриваються проблеми адаптації молоді до навчання у ВНЗ. Достатньо ґрунтовно подані у наукових джерелах особливості адаптації студентів з боку її динаміки, змісту, критеріїв, видів та результатів (Д. Андреєва, М. Дворяшина, А. Колесова, Т. Комар, А. Малевич, В. Скрипник, та багато інших). Увага інших науковців у основному зосереджується на вивченні факторів, у тому числі й особистісних, які супроводжують та впливають на процес адаптації студентської молоді (О. Борисенко, І. Каськов, М. Левченко, Б. Рудов, В. Штифурак та ін.).

Аналіз дисертаційних робіт, пов'язаних з вирішенням проблеми адаптації студентів з особливими потребами, дозволив нам зробити висновок, що ця проблема цікавить як педагогів так і психологів. Доказом цього є дослідження Т. Комар, присвячене вивченню проблеми соціально-психологічної дезадаптації студентів з особливими потребами та створенню програми її психокорекції [6].

Цікавим з огляду на предмет нашого дослідження є і робота В. Скрипник, присвячена вивченню проблеми соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами. У роботі розкривається сутність соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів, її модель, механізми розвитку та вплив на динаміку окремих психічних показників поведінки та успішності навчання [7].

Аналіз праць представників психологічного напряму буде не повним без згадки про дослідження Т. Гребенюк. Воно присвячене актуальній науковій проблемі - визначенню особливостей соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів по зору до навчання у вищих навчальних закладах. В дисертації проаналізовано основні підходи до процесу адаптації в сучасній загальній та спеціальній психологічній науці, визначено сутність процесу соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів по зору в студентській групі інтегрованого типу [8].

Отже, на основі результатів наукових досліджень можна зробити висновок, що соціальна адаптація студентів з особливими потребами до навчально-виховного процесу - це їх інтеграція в навчальне середовище, під час якої продовжується формування навичок навчальної діяльності, відбувається прилучення до професії, надбання професійних знань, умінь і навичок, участь у громадському студентському житті, зміна умов існування у бажаному напрямі, пристосування до соціального середовища ВНЗ, прийняття його норм і цінностей, збереження й формування оптимального балансу між особою, її внутрішнім станом і умовами навчання з перспективою у майбутньому використовувати набуті навички.

Успішність соціальної адаптації залежить не стільки від особливостей та об'єктивних властивостей ситуації, скільки від особливостей та наявності індивідуальних ресурсів, адекватності й ефективності стратегій їхнього застосування: здатність до адаптації є водночас інстинктом власне життя та набутими навичками.

Література:

1. Социальная структура развитого общества и молодежь. М., 1974. - 179 с.

2. Степаненко Я. Психологічна адаптація викладача-початківця до професійної діяльності в умовах вищої школи [Електронний ресурс] / Я. Степаненко / - Режим доступу : http://www.psyh.kiev.ua/ - Заголовок з екрана.

3. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А. Ю. - М. : МарТ ; Ростов н/Д : МарТ, 2005. - 448 с.

4. Психология в управлении человеческими ресурсами: Учебное пособие / Т. С. Кабаченко. - СПб.: Питер, 2003. - 400 с.; Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харверст, 1998. - 800 с.

5. Налчаджян А. Социально - психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии) / Налчаджян А. - Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1988. - 263 с.

6. Комар Т. О. Особливості соціально-психологічної дезадаптації студентів з обмеженими можливостями та їх психокорекція: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Комар Т. О. - Вінницька філія відкритого міжнародного ун-ту розвитку людини «Україна». - Хмельницький, 2004. - 238 с.

7. Скрипник В. А. Особливості соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Скрипник В. А. - НАДПСУ. - Хмельницький, 2006. - 226 с.

8. Гребенюк Т. М. Вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації інвалідів по зору в студентських інтегрованих групах // Міжнародний семінар «Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів». - К., 2001. - С. 76-80.

polyovik@mail.ru

  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>