Шановнi науковцi!Вже пройшли тi часи, коли для участi у науковiй конференцiї обов"язково треба було їхати в iнше мiсто чи краiну. Тепер це можливо зробити набагато простiше.
Пономаренко Н. Г., Зробок Н. М., Глухова Ю.Б. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ.
Пономаренко Н. Г., Зробок Н. М., Глухова Ю.Б.
Миколаївський державний аграрний університет
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ
При вивченні іноземної мови слід відповісти на питання: чому саме цю мову Ви хочете вивчати? Існують різні варіанти:
•- посвідчення як доведення володіння іноземною мовою, необхідне для навчання;
•- зацікавленість в країні;
•- читати літературу, дивитися фільми в оригіналі;
•- зацікавленість суто мовою;
•- для вивчення фахової літератури в оригіналі;
•- кращі шанси в професії;
•- робота у відповідній країні після навчання.
Необхідні мінімальні знання стосовно граматики та лексики:
І рівень: 800-1000 найбільш уживаних слів та приблизно 300 висловлювань активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб розумітися та читати прості тексти.
ІІ рівень: участь у фахових бесідах/дискусіях під час навчання: 1500-2000 слів, включаючи фахову лексику і більш ніж 300 висловів активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб висловлюватися вільно та без грубих помилок.
ІІІ рівень: читання фахової літератури, розуміння доповідей: 3000-4000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб розуміти фахові тексти.
IV рівень: читання газет, розуміння теле- та радіопередач: 3000-4000 слів.
V рівень: доповіді/наукові роботи/дискусії на наукових заходах: активно 4000-8000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб вільно висловлюватися на високому рівні усно та письмово.
VI рівень: читання белетристики: 8000 слів.
VII рівень: наближення до рівня освіченого носія мови: 10000 слів активно; майже безпомилкове досконале володіння граматикою.
При вивченні іноземної мови значну увагу слід приділяти оволодінню лексикою. Для того, щоб оволодіти лексичним матеріалом слід:
•- дізнаватися невідомі слова/висловлювання в прочитаному або прослуханому матеріалі в одномовному словнику;
•- слова/висловлювання, які відсутні у говорінні/письмі людини, котра вивчає іноземну мову, дізнатися у двомовному словнику, потім перевірити знайдене слово в одномовному словнику, при цьому звернути увагу на використання слова/ висловлювання в реченні;
•- створити власний банк лексики. Це можуть бути:
* Словник у вигляді зошита:
Переваги: 1) зручний для швидкого занотовування слів та висловлювань;
2) легко транспортабельний.
Недоліки: 1) важко знайти слово;
2) не гнучкий.
* Картотека:
Переваги: 1) зручна для швидкого занотовування;
2) гнучка, оскільки можна сортирувати картки;
3) легко транспортабельна.
Недолік: потребує більше місця ніж словник.
*Комп'ютерний файл:
Перевага: гнучкий.
Недоліки: 1) не підходить для швидкого занотовування слів та висловлювань;
2) передбачає доступ до комп'ютеру.
Найкорисніше використовувати картки як для швидкого занотовування і подальшого поповнення, так і для вивчення по дорозі. Дані з картотеки можуть бути перенесені в комп'ютерний файл.
Кроки щодо запам'ятовування лексики:
•- знайти партнера, з яким Ви працюєте і з яким Ви можете перевіряти володіння новою лексикою. Для цього використовують просте опитування списка слів, кросворди, тексти з пропусками, диктанти тощо.
•- перевірити, що для Вас з вищеназваних видів роботи є найефективнішим;
•- пересортирувати картки зі знайомими та незнайомими словами;
•- перевіряти час від часу знайомі слова.
Література:
1. Dickinson,Leslie (1987) Self-instruction in language-learning,CUP.
2. Ellis, Gail and Barbara Sinclair (1993) Learning to learn English, CUP.
3. Sheerin, Susan (1996) Self-Access, OUP.
