Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Пономаренко Н. Г., Зробок Н. М., Глухова Ю.Б.
Миколаївський державний аграрний університет
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ
При вивченні іноземної мови слід відповісти на питання: чому саме цю мову Ви хочете вивчати? Існують різні варіанти:
•- посвідчення як доведення володіння іноземною мовою, необхідне для навчання;
•- зацікавленість в країні;
•- читати літературу, дивитися фільми в оригіналі;
•- зацікавленість суто мовою;
•- для вивчення фахової літератури в оригіналі;
•- кращі шанси в професії;
•- робота у відповідній країні після навчання.
Необхідні мінімальні знання стосовно граматики та лексики:
І рівень: 800-1000 найбільш уживаних слів та приблизно 300 висловлювань активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб розумітися та читати прості тексти.
ІІ рівень: участь у фахових бесідах/дискусіях під час навчання: 1500-2000 слів, включаючи фахову лексику і більш ніж 300 висловів активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб висловлюватися вільно та без грубих помилок.
ІІІ рівень: читання фахової літератури, розуміння доповідей: 3000-4000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб розуміти фахові тексти.
IV рівень: читання газет, розуміння теле- та радіопередач: 3000-4000 слів.
V рівень: доповіді/наукові роботи/дискусії на наукових заходах: активно 4000-8000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб вільно висловлюватися на високому рівні усно та письмово.
VI рівень: читання белетристики: 8000 слів.
VII рівень: наближення до рівня освіченого носія мови: 10000 слів активно; майже безпомилкове досконале володіння граматикою.
При вивченні іноземної мови значну увагу слід приділяти оволодінню лексикою. Для того, щоб оволодіти лексичним матеріалом слід:
•- дізнаватися невідомі слова/висловлювання в прочитаному або прослуханому матеріалі в одномовному словнику;
•- слова/висловлювання, які відсутні у говорінні/письмі людини, котра вивчає іноземну мову, дізнатися у двомовному словнику, потім перевірити знайдене слово в одномовному словнику, при цьому звернути увагу на використання слова/ висловлювання в реченні;
•- створити власний банк лексики. Це можуть бути:
* Словник у вигляді зошита:
Переваги: 1) зручний для швидкого занотовування слів та висловлювань;
2) легко транспортабельний.
Недоліки: 1) важко знайти слово;
2) не гнучкий.
* Картотека:
Переваги: 1) зручна для швидкого занотовування;
2) гнучка, оскільки можна сортирувати картки;
3) легко транспортабельна.
Недолік: потребує більше місця ніж словник.
*Комп'ютерний файл:
Перевага: гнучкий.
Недоліки: 1) не підходить для швидкого занотовування слів та висловлювань;
2) передбачає доступ до комп'ютеру.
Найкорисніше використовувати картки як для швидкого занотовування і подальшого поповнення, так і для вивчення по дорозі. Дані з картотеки можуть бути перенесені в комп'ютерний файл.
Кроки щодо запам'ятовування лексики:
•- знайти партнера, з яким Ви працюєте і з яким Ви можете перевіряти володіння новою лексикою. Для цього використовують просте опитування списка слів, кросворди, тексти з пропусками, диктанти тощо.
•- перевірити, що для Вас з вищеназваних видів роботи є найефективнішим;
•- пересортирувати картки зі знайомими та незнайомими словами;
•- перевіряти час від часу знайомі слова.
Література:
1. Dickinson,Leslie (1987) Self-instruction in language-learning,CUP.
2. Ellis, Gail and Barbara Sinclair (1993) Learning to learn English, CUP.
3. Sheerin, Susan (1996) Self-Access, OUP.