Пономаренко Н. Г., Зробок Н. М., Глухова Ю.Б.

Миколаївський державний аграрний університет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  САМОСТІЙНОГО ОВОЛОДІННЯ  ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

         При вивченні іноземної мови слід відповісти на питання: чому саме цю мову Ви хочете вивчати? Існують різні варіанти:

•-         посвідчення як доведення володіння іноземною мовою, необхідне для навчання;

•-         зацікавленість в країні;

•-         читати літературу, дивитися фільми в оригіналі;

•-         зацікавленість суто мовою;

•-         для вивчення фахової літератури в оригіналі;

•-         кращі шанси в професії;

•-         робота у відповідній країні після навчання.

Необхідні мінімальні знання стосовно граматики та лексики:

І рівень: 800-1000 найбільш уживаних слів та приблизно 300 висловлювань активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб розумітися та читати прості тексти.

ІІ рівень: участь у фахових бесідах/дискусіях під час навчання: 1500-2000 слів, включаючи фахову лексику і більш ніж 300 висловів активно; володіння граматикою достатньо для того, щоб висловлюватися вільно та без грубих помилок.

ІІІ рівень: читання фахової літератури, розуміння доповідей: 3000-4000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб розуміти фахові тексти.

IV рівень: читання газет, розуміння теле- та радіопередач: 3000-4000 слів.

V рівень: доповіді/наукові роботи/дискусії на наукових заходах: активно 4000-8000 слів, включаючи фахові терміни; необхідна граматика для того, щоб вільно висловлюватися на високому рівні усно та письмово.

VI рівень: читання белетристики: 8000 слів.

VII рівень: наближення до рівня освіченого носія мови: 10000 слів активно; майже безпомилкове досконале володіння граматикою.

     При вивченні іноземної мови значну увагу слід приділяти оволодінню лексикою. Для того, щоб оволодіти лексичним матеріалом слід:

•-         дізнаватися невідомі слова/висловлювання в прочитаному або прослуханому матеріалі в одномовному словнику;

•-         слова/висловлювання, які відсутні у говорінні/письмі людини, котра вивчає іноземну мову, дізнатися у двомовному словнику, потім перевірити знайдене слово в одномовному словнику, при цьому звернути увагу на використання  слова/ висловлювання в реченні;

•-         створити власний банк лексики. Це можуть бути:

* Словник у вигляді зошита:

Переваги: 1) зручний для швидкого занотовування слів та висловлювань;

                  2) легко транспортабельний.

Недоліки: 1) важко знайти слово;

                  2) не гнучкий.

                   * Картотека:

                      Переваги: 1) зручна для швидкого занотовування;

                                        2) гнучка, оскільки можна сортирувати картки;

                                        3) легко транспортабельна.

                      Недолік:    потребує більше місця ніж словник.

                    *Комп'ютерний файл:

                      Перевага: гнучкий.

                      Недоліки: 1) не підходить для швидкого занотовування слів та висловлювань;

                                        2) передбачає доступ до комп'ютеру.

         Найкорисніше використовувати картки як для швидкого занотовування і подальшого поповнення, так і для вивчення по дорозі. Дані з картотеки можуть бути перенесені в комп'ютерний файл.

         Кроки щодо запам'ятовування лексики:

•-         знайти партнера, з яким Ви працюєте і з яким Ви можете перевіряти володіння новою лексикою. Для цього використовують просте опитування списка слів, кросворди, тексти з пропусками, диктанти тощо.

•-         перевірити, що для Вас з вищеназваних видів роботи є найефективнішим;

•-         пересортирувати картки зі знайомими та незнайомими словами;

•-         перевіряти час від часу знайомі слова.

Література:

1. Dickinson,Leslie (1987) Self-instruction in language-learning,CUP.

2. Ellis, Gail and Barbara Sinclair (1993) Learning to learn English, CUP.

3. Sheerin, Susan (1996) Self-Access, OUP.

Залиште коментар!