Попов І.І. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Попов І.І., студент
Харківського національного економічного університету
АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Анотація. Розглянуто процес формування та розвитку регулятивного механізму глобального управління міжнародної економіки. Визначені основні проблеми функціонування сучасного регулятивного механізму та можливі перспективи його розвитку.
Аннотация. Рассмотрен процесс формирования и развития регулятивного механизма глобального управления международной экономики. Определены основные проблемы функционирования современного регулятивного механизма и возможные перспективы его развития.
Annotation. Described the process of the formation and development of the regulatory mechanism of global governance of the international economy and the basic problems the possible prospects of its development.
Ключові слова: глобальне управління, регулювання, міжнародна економіка, регулятивний механізм.
Необхідність у удосконаленні та модифікації нинішніх концепцій управління і моделей розвитку глобалізаційних процесів, започаткованих ще Вестфальською системою, зумовлена кардинальними трансформаціями у світовому господарстві у кінці ХХ - початку ХХІ ст. Розмивання державного суверенітету на фоні зростання ролі і міжнародних організацій, посилення економічного потенціалу транснаціональних сітьових мереж, делегування управлінських повноважень держав світовим інституціям вказує на застарілість організаційного та регулятивного механізму, закладеного у Вестфальській моделі світо устрою, і необхідність формування нового інституційного базису.
Дослідженням проблем формування регулятивного механізму глобального управління приділяли увагу такі вчені, як: Д. Хелд, Н. Крейг, Д. Розенау, О. Янг, Р. Каоне, Дж. Най та ін., але треба зазначити, що вони частково розкривають зміст цієї складної і відображають лише окремі елементи багаторівневої системи глобального управління.
У зв'язку з цим метою даної роботи є теоретичне обґрунтування проблем формування регулятивного механізму глобального управління. Об'єктом дослідження є сучасна система глобального управління, предметом -регулятивний механізм глобального управління.
Треба зазначити, що до широкого обігу категорію «глобальне управління» ввів В.Брандт та його колеги з Комісії з глобального управління (КГУ), яка була створена 1992 року за сприяння ООН та об'єднувала 28 представників з різних країн. Метою створення інституції було виявлення рушійних сил глобальної економіки та формування прогнозів розвитку глобальних процесів, моделювання структури сучасного світо устрою та підготовка рекомендацій щодо його вдосконалення [1].
Управління у широкому розумінні означає керування діяльністю об'єктом управління формальними та неформальними суспільно-політичними структурами в силу володіння владними повноваженнями для досягнення поставлених цілей [2].
Категорія «глобальне управління» - результат наукового доробку представників західної наукової думки і, як правило, в перекладі з англійської набуває двох значень: «глобальне управління» і «глобальне регулювання». У першому варіанті - управління сприймається як наявність одно полярного центру впливу з відповідним суб'єктом влади, у другому - регулювання виступає окремий аспект процесу управління, тобто регулювання окремих сфер діяльності. У вітчизняній літературі поняття «глобальне регулювання» є більш загальновживаним і порівняно з терміном «глобальне управління» [3].
Зважаючи на нетривалий проміжок часу для становлення складної інтегрованої категорії та по суті її міждисциплінарний характер, у глобальному дискурсі досі не сформовано єдиного підходу щодо жодного з аспектів тлумачення «глобального управління». У таблиці 1 наведені дефініції щодо визначення поняття «глобальне управління» та концепції, що їх визначають.
Таблиця 1
Дефініції та концепції щодо визначення поняття «глобальне управління»
| Автор | Визначення | Концепція | Джерело |
| Д. Хелд | організації та групи тиску, що впливають на функціонування урядової системи | різноманітності соціальних факторів | [4]
|
| Н. Крейг | дослідження історії розвитку міжнародних організацій та сітьових мереж як передумови формування майбутнього глобального уряду | «світового уряду» | [5] |
| Д. Розенау | керівництво на всіх рівнях людської діяльності, що складається з системи правил, де цілі досягаються через реалізації функції контролю | акторів, які формують систему норм і правил | [6] |
| О. Янг | діяльність установ щодо вирішення конфліктів для полегшення взаємодії у світі | ефективних установ | [7, 8] |
| Р. Каоне і Дж. Най | процеси і інститути, діяльність яких спрямована на обмеження колективних дій людей | процесів та інститутів | [9] |
| О. Янг і Дж. Розенау | міжнародні режими, в яких держави зосереджують увагу на питаннях, що піднімаються лідерами міжнародної спільноти | глобальних режимів | [10] |
Розглянувши трактування терміну «глобальне управління» доцільно дати авторське формулювання терміна як «процесу спільного керування світо устроєм на основі створення ієрархічно впорядкованої глобальної інституційної системи, що базується на принципах відкритості, і, залежно від організаційно-функціональних компетенцій її ключових суб'єктів, враховує відображення й реалізацію їх стратегічних інтересів, репрезентацію права на ухвалення міжнародних рішень та гарантує безпеку їх співіснування у глобальному просторі».
На думку автора, проблема глобального управлення пов'язана не стільки з відсутністю чіткого визначення самої категорії, скільки з низьким ступенем розробки адекватної моделі або форм, які б були націлені на практичне розв'язання глобальних проблем. На сьогоднішній день найвпливовішими країнами та міжнародними організаціями ведуться численні спроби інституційного оформлення процесів зростання економічної і політичної взаємозалежності суб'єктів світового господарства.
Підводячи висновки щодо вищенаведених теоретичних положень, слід зазначити, що на сьогодні не існує загальноприйнятої думки про усталені моделі інституційної взаємодії, а також методик оцінки функціонування інститутів. Це пов'язано, на думку автора, з багатовекторною природою інституційної теорії. Сучасне глобальне управління повинно збалансовувати інтереси великих держав та інтеграційних блоків з інтересами слаборозвинутих країн, транснаціональних структур і міжнародних організацій для запобігання подальшої монополії окремих країн на розробку глобальних стратегій розвитку.
Отже, ключовою умовою результативного функціонування сучасної інституційної системи світового господарства має стати формування багаторівневої системи глобального управління як універсального механізму розв'язання складних економічних, фінансових і соціальних проблем у міжнародних відносинах.
Література:
1. Глобалистика: Энциклопедия. Гл. ред. И. И. Мазур, А. Н. Чумаков: Центр научных и прикладних програм «Диалог». - М.: Радуга, 2003. - С. 449;
2. Туристический терминологический словарь. 1999. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.slovarnik.ru/html-turist/u/upravlenie.html;
3. Темников Д. М. Проблемы мирового регулирования в современной зарубежной политологии, Журнал «Международные процессы» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.intertrends.ru/five/007.htm;
4. David Held and Anthony McGrew, David Goldblatt and Jonathan Perraton, Global
Transformations: Politics, Economics, and Culture. Cambridge: Polity Press, 1999, p. 50;
5. Craig N. Murphy, International Organization and Industrial Change: Global Governance Since 1850. New York: Oxford University Press1994, p. 1;
6. James N. Rosenau, Along the Domestic-Foreign Frontier: Exploring Governance in a Turbulent World. Cambridge: Cambridge University Press, 1997, p. 145. James N. Rosenau, Distant Proximities: Dynamics Beyond Globalization. Princeton: Princeton University Press, 2003, p. 393;
7. Oran R. Young, Governance in World Affairs. Ithaca: Cornell University Press, 1999, p. 11;
8. Thomas G. Weiss and Ramesh Thakur, The UN and Global Governance: An Idea and its Prospects, University of Indiana Press, forthcoming;
9. Robert O. Keohane and Joseph S. Nye, Jr. «Introduction,» in, Nye and John D. Donahue, eds., Governance in a Globalizing World. Washington, D. C.: The Brookings Institution, 2000, p. 12;
10. Oran R. Young, Governance in World Affairs. Ithaca: Cornell University Press, 1999, p. 11.
e-mail: medbed92@inbox.ru
