XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Попова О.М. ОСОБЛИВОСТІ ГОТОВНОСТІ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ДО УСВІДОМЛЕНОГО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Попова О.М., студентка магістратури

Слов'янський державний педагогічний  університет

ОСОБЛИВОСТІ ГОТОВНОСТІ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ДО УСВІДОМЛЕНОГО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Проблема вибору професії стоїть перед старшими підлітками завжди, а зараз вона стає особливо актуальною у зв'язку зі змінами, що відбуваються в нашому суспільстві. Школярі практично не мають інформації про нові професії. Професійний вибір, зроблений з урахуванням вимог професії до людини і його індивідуальних особливостей є найважливішою умовою успішного освоєння професії. Незнання змісту професійної діяльності і незадоволеність отриманою спеціальністю є однією з причин плинності кадрів, низької продуктивності праці, зміни трудової діяльності. Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрний і професійний рости. Необхідність організації ефективного професійного консультування, спрямованого на допомогу підліткові в усвідомленому виборі професії, робить цю проблему актуальною.[1;2;3;4;5]

Мета статті - вивчення взаємозв`язку між професійною готовністю та рівнем сформованості професійного плану.

Нами були застосовані наступні методи: особистісно-орієнтований підхід (Абрамова Г.С., Божович Л.І., Кон І.С., Фельдштейн Д.І. та ін.); етапно рівневий підхід (Леонтьєв О.М., Немов Р.С., Павлютенков Є.М. та ін.); системний підхід (Захаров Н.Н., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д.).

Були використані наступні методи і методики: бесіда, аналіз документів, анкетування; методика визначення схильності до певного типу майбутньої професії (Є.А.Клімов); «Карта інтересів» (А.Є. Голомшток); методика діагностики професійної мотивації учнів (Л.А. Верещагіна); методика дослідження типу особистості (Дж. Холанд); методика «Професійна готовність» (А.П.Чернявська) .

 Аналіз отриманих даних за методикою Є.Клімова показує, що у учнів ліцею (48%), та учнів школи (58%) переважає тип професії «людина-людина». Це говорить про те, що їм найбільше ближче і більш зрозумілі професії, зв'язані з умінням установлювати взаємини з людьми, вільно виражати свої думки, спілкуватися. Інші типи розподілилися в такий спосіб: «людина-знак»- учні ліцею (26%), учні школи (33%), «людина-природа» - 13% і, відповідно 37%, «людина-художній образ» - 4% - 33%, «людина-техніка» - учні ліцею (9%), а учні школи (37%).

Дослідження за методикою «Карта інтересів» показало , що в учнів ліцею пізнавальні інтереси вибірково спрямовані на певну область пізнання. Пізнавальні інтереси збігаються з професійними (78%) і відрізняються особливою глибиною і стійкістю, спонукують учнів до самовиховання, поповненню знань і досвіду. Показники пізнавальних інтересів учнів школи свідчать про нестійкість інтересів, у них відсутня цілеспрямованість, їм необхідно розібратися в сутності своїх інтересів, їхньому діапазоні і спрямованості. Лише 47% пізнавальних інтересів учнів школи збігаються професійними намірами.

Аналізуючи отримані результати по вивченню мотиву вибору професії за методикою Л.А.Верещагіної, ми можемо сказати, що в учнів ліцею переважає мотив самоствердження в праці: 48% - мотив професійної майстерності - 30%. Слабко вираженими виявилися мотиви власної праці відповідно 13% та соціальної значимості праці відповідно 9%. А в учнів школи переважає мотив професійної майстерності - 55%, мотиви власної праці відповідно 41% та соціальної значимості праці відповідно 41%. Слабко вираженими виявилися мотив самоствердження в праці 14%.

Аналізуючи отримані дані за методикою «Взаємозв'язок типу особистості та сфери професійної діяльності», ми можемо зробити наступний висновок, що найбільш вираженим типом є - соціальний (35%- учні ліцею, 33% - учні школи). Також у підлітків виражений і реалістичний тип: 35% - у учнів ліцею та 25% - у учнів школи. Інші типи (інтелектуальний, конвенційний, заповзятливий та артистичний) слабо виражені.

Для отримання більш глибоких даних була використана методика «Професійна готовність» для визначення рівня готовності підлітків здійснити адекватний професійний вибір. Професійна готовність підлітків визначалася за п'ятьма шкалами: автономність, інформованість, прийняття рішення, планування та емоційне відношення. Отримані результати дослідження вказують на те, що в учнів ліцею вищий рівень професійної готовності ніж у їх однолітків, які навчаються у школі.

Заключним етапом нашого експериментального дослідження було заповнення карти первинної профконсультації. У результаті аналізу «Карти первинної профконсультації» була виявлена ситуація вибору професії і сформованість професійного плану випробуваними. Отримані результати свідчать про те, що в 61% учнів ліцею і 8% учнів школи гарна інформованість про світ професій, сформований професійний план, мотиви адекватні, план відповідає пізнавальним інтересам, професійній спрямованості й індивідуально-психологічним особливостям. Ці учні в заглибленій індивідуальній профконсультації не мають потреби. З ними тільки уточнюється шлях професіоналізації, виробляються запасні варіанти, і визначається область професійних протипоказань. Другу групу (26% - учні ліцею і 21% - учні школи) склали випробувані, у яких мається професійний план, але він не обґрунтований, не збігається з областю професійної спрямованості і пізнавальних інтересів, мотиви не адекватні, або його індивідуальні властивості не відповідають обраній професії. Учні цієї групи мають потребу в заглибленій профконсультації і корекції професійного плану. У третю групу потрапили 13% учнів ліцею і 72% учнів школи. Професійний план у цих випробуваних відсутній, у деяких не виражені інтереси і схильності, а в деяких і професійна спрямованість. Суть профконсультації з такими учнями полягає в поглибленні самопізнання, у виробленні уміння розуміти себе, свої інтереси і здібності, розширити знання про розмаїтість професій за допомогою професіограм. Тільки після цього попереднього етапу провести заглиблену профконсультацію.

Для більш детального визначення зв'язку нами був проведений аналіз лінійної кореляції Пірсона, результати якого свідчать про те, що між автономністю та сформованістю професійного плану підлітка існує прямий значний зв'язок; між емоційним відношенням та сформованістю професійного плану існує також прямий, але помірний зв'язок, тобто високий рівень автономності (схильності підлітка до самовизначення) та емоційне відношення до ситуації вибору професії сприяють формуванню усвідомленого професійного плану. Залежність між іншими показниками професійної готовності: інформованістю, прийняттям рішення, плануванням та сформованістю професійного плану існує, але слабка. Взагалі можна відмітити, що рівень професійної готовності підлітка впливає на сформованість професійного плану.

Проведене теоретичне й експериментальне дослідження дозволяє зробити такі висновки: у результаті організації профконсультаційного впливу, а також у результаті допомоги підліткам в ознайомленні зі своїми здібностями, схильностями й інтересами, і в постановці реальних цілей - процес вибору професії підлітком проходить найбільш успішно. Зв'язок між ними очевидний.

Література:

1. Антонова Н.А., Рыбачук Е.И. Профориентация. Учебно-методическое пособие.- Славянск, 2005, 280 с.

2.  Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности.- М., 2001.

3. Головаха Е.И.Жизненная перспектива и профессиональное  самоопределение молодежи.- К.,1988.

4.  Жуковская В.И. Изучение личности школьника в связи с выбором профессии.- М., 1979.

5.  Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников.- М., 1989.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>