XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Поп’юк М.В. ПРОВІДНІ ЧИННИКИ РЕФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ

Поп'юк Микола Васильович

аспірант кафедри педагогіки імені Богдана Ступарика

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

  ПРОВІДНІ ЧИННИКИ РЕФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ

Спільність цілей закордонної політики й історичного досвіду та географічна близькість спричинили появу нового регіонального утворення, названого після розпаду Чехословаччини Вишеградською четвіркою; до її складу ввійшли Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина.

Виокремлюємо дві основні групи факторів реформування початкової освіти країн Вишеградської четвірки.

Отже, перша група - це вплив внутрішніх чинників, пов'язаних зі зміною соціально-політичного устрою в цьому регіоні. Країни Вишеградської четвірки пройшли складний шлях економічних, соціальних та культурних перетворень, піком яких був період кінця 1990-х років.

Економічні реформи проводилися паралельно із соціальними змінами: частина суспільства стала заможною, тоді як інші групи населення - бідними, при цьому розрив між різними верствами постійно зростав. Кількість непрацюючих людей збільшувалась, а демографічна ситуація ускладнювалась, що відобразилося на тенденціях у народній освіті через 10-20 років. Унаслідок цього зменшилась кількість учнів у початкових школах, що спричинило необхідність вироблення нових підходів до процесу реформування початкової освіти в державах Вишеградської четвірки. [3, с. 60].

Друга група - це вплив світових та загальноєвропейських факторів як наслідок глобалізації. Прямі виклики для освіти - це тенденції щодо збільшення культурної та етнічної різноманітності, конфлікти між різними культурами, поява ЗМІ та електронної комунікації як визначального чинника в культурі. Традиційна шкільна культура і традиційні форми соціальних правил у школах зіткнулися з негативними ефектами цих тенденцій [1, с. 9].

Як наслідок впливу вищевказаних груп чинників уряди країн Вишеградської четвірки докорінно змінили своє ставлення до системи громадської освіти, а тому почали залучати міжнародні організації до процесу її реформування, такі як ЄБРР (в плані фінансування різного роду освітніх програм), ЮНЕСКО, ОБСЄ, Раду Європи та ін.

Дослідження соціокультурних передумов реформування початкової освіти країн Вишеградської четвірки показало, що попри загальні тенденції існують також особливості, пов'язані виключно з національною ідентичністю тієї чи іншої держави. Так, відзначаємо високий рівень сільського населення в Польщі порівняно з Чехією, Словаччиною та Угорщиною, що є значний вплив на проведення реформ у початковій школі, зокрема щодо управління нею, а також помітно нижчий рівень навчальних досягнень серед учнів сільської місцевості. З-поміж низки причин цієї ситуації - утруднення в залученні хороших фахівців, віддалене розташування сільських шкіл тощо [5].

До 1990 р. початкову школу країн - майбутніх членів Вишеградської четвірки - характеризували як високоцентралізовану структуру під управлінням профільних міністерств. Навчальні плани для початкової освіти розроблялися міністерствами освіти і їх виконання на місцях контролювалося відповідними інспекціями. На території Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини не існувало приватних початкових шкіл. Період інтенсивних змін і реформ у початковій школі розпочався після 1990 року. Він характеризувався децентралізацією системи початкової освіти, заснуванням приватних закладів, запровадженням шкільної автономії, збільшенням ролі батьківських організацій у процесі управління школою та ін.

Ухвалені за цього періоду нормативні документи про початкову освіту вимагали, щоб протягом трьох років після публікації документів національного рівня кожна школа повинна була підготувати свої власні місцеві документи, що передбачали визначену для школи "педагогічну програму" та "місцевий навчальний план" («педагогічна програма»). Перша - свого роду загальна стратегія встановленого рівня, розроблена педагогами на основі аналізу специфічних умов певної школи і визначення конкретної освітньої мети. Другий - деталізований план навчання, що включає в себе специфіку предметів викладання. Така політика в галузі початкової освіти передбачала, що загальнонаціональний пакет програм дозволить школам вибирати між створенням їх власного місцевого навчального плану і просто застосуванням або пристосуванням до програми, що вже існує.

Реформування освітньої системи супроводжувалося двостороннім процесом. З одного боку, відбувалося скорочення кількості невеликих сільських шкіл. Водночас у великих селах та міських центрах створювалися достатньо великі початкові школи та нові типи шкіл середнього ступеня (гімназії та ліцеї), які акумулювали в собі учнів зі скорочених сільських шкіл.

Реформування початкової освіти передбачало певні вимоги до батьків, які диктують характер співпраці школи і сім'ї. Батьки мають можливість вибирати місце навчання своєї дитини відповідно до її здібностей, інтересів, релігійної приналежності, мають знати педагогічну програму, навчальний план і правила початкової школи. Шкільна адміністрація, згідно із законодавством, повинна повідомляти батьків про розвиток учня та його поведінку.

Так, у Національному навчальному плані Угорської Республіки зазначається, що батьки мають право вибирати для своїх дітей додаткові предмети (факультативи), а також створювати місцеві батьківські організації (за аналогією польського «Едукатора»). У початковій школі Угорщини батьківські організації беруть участь в ухваленні рішень і керівництві шкільної установи, у складанні однорічної програми початкової школи. Члени місцевої батьківської організації перебувають у тісних стосунках з дирекцією та педагогічним колективом школи. Директор школи один раз на місяць зустрічається з її представниками і обговорює з ними результати навчання  та визначає додаткові освітні цілі. Крім того, батьки беруть участь у перевірці якості освіти в початковій школі Угорщини.

Незважаючи на очевидну привабливість цілей європейської освіти, слід підкреслити, що в ній є певні суперечності. Погоджуємося з думкою тих науковців, хто наголошує на різниці в системах освіти європейських країн при спільних цілях. Прибічникам єдиних стандартів в освіті не подобається, що політична уніфікація не означає єдиної системи освіти. Також ідеться про те, що навчальні інституції поводять себе незалежно, а навчальні програми на зразок SOKRATES або LEONARDO, які витрачають великі кошти на освіту дорослих, фактично не впливають на неї [2, с. 36].

Однак, попри наявність гострих проблем в європейській системі освіти (країн Вишеградської четвірки), вона має помітні переваги у порівнянні з колишньою, яка здебільшого розвивалася за зразками радянської освітньої системи. Новітня школа Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини виховує активну, підготовлену до життя у ринковому суспільстві особистість, пропонує якісне навчання.

До чинників, що спричинили початок реформування початкової освіти країн Вишеградської четвірки, відносимо і вплив демографічних процесів і тенденцій. Зокрема, в цьому регіоні після 1989 року народжуваність істотно впала, а тривалість життя зросла. Кількість дітей, що навчаються, зменшилося в 1995-2000 рр. на 15%, і така тенденція залишилася надалі [4, с. 56].

Проаналізувавши реформування освіти країн Вишеградської четвірки, можна окреслити мету початкової освіти, яка полягає в тому, щоб сприяти розвиткові інтелекту дітей, їх творчого потенціалу, а також соціальних, культурних і фізичних навиків. На практиці це здійснюється так: профільні міністерства означують навчальні предмети для вивчення в початковій школі, а школи на місцях мають можливість корегувати навчальні плани відповідно до муніципальних особливостей.

Перед урядами Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини постала проблема розв'язання низки освітніх питань, що виникли в процесі перетворень: створення національних освітніх стандартів; розвиток системи управління для оцінки знань учнів та моніторингу якості викладання предметів учителями початкової школи; забезпечення прозорості навчально-виховного процесу; встановлення і подальша підтримка системи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів початкової освіти; дослідження проблем школи та підготовка рекомендаційної літератури.

Таким чином, у країнах Вишеградської четвірки склалися певні передумови щодо реформування початкової освіти, умовно виокремлені нами як внутрішні та зовнішні (світові, загальноєвропейські). Внутрішні передумови реформування були пов'язані зі зміною соціально-політичного устрою у країнах Східної Європи. Сюди відносяться такі фактори, як проведення економічних реформ, зміна демографічної ситуації в регіоні, потреба вироблення нових підходів до навчання у початковій школі. Світові та загальноєвропейські чинники впливу були зумовлені процесом глобалізації, розпадом соцтабору, а також необхідністю вступу країн Вишеградської четвірки до Європейського Союзу. Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина постали перед викликом сучасності - це демократизація суспільства, зокрема й освіти, тенденції збільшення культурної та етнічної різноманітності, умов полікультурності, поява нових ЗМІ та електронних засобів комунікації.

Література:

•1.     Освітня ідеологія і політика в Україні і світі /ФРН, США, Великобританії, Японії, Чехії, Угорщині, Румунії, Україні/ // Учитель. - 1999. - №11-12. - С. 2-10.

•2.     Edukacja w perspektywie integrowania się Europy/ red. nauk. Zdzisław Wołk. - Zielona Góra: Wydaw. Wyższej Szkoły Pedagogicznej im. Tadeusza Kotarbińskiego, 2000. - 163 s., с. 36.

•3.     Ladislav Cerych, "Educational Reforms in Central and Eastern Europe: Processes and Outcomes [1]. " European Journal of Education 32.1 (1997): 75-96.

•4.     Monitoring of education reforms in Eastern Europe, 2000. p. 56.

•5.     Poland Secondary Education and training David H. Fretwell.

 

mailto:e-mail:%20popyuk@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>