XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Потьомкіна В.Є. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ОСВІТИ

Потьомкіна В.Є.

Середня спеціалізована школа №200, м. Київ

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ОСВІТИ

Дослідження проблем компетентнісно-орієнтованої освіти набули домінуючого напрямку в сучасній педагогічній науці. При цьому деякі основні глобальні компетентності, які повинні бути сформовані у громадянина системою освіти (зокрема, навчити пізнавати, навчити робити, навчити жити разом), були сформульовані в доповіді міжнародної комісії з освіти понад 10 років тому [1].

Достатньо повний огляд підходів зарубіжних дослідників до формування переліку необхідних компетенцій наведений в [2, 3], а особливості вітчизняних досліджень цих питань - у [3], однак "питання про наповнення компетентності як дидактичної конструкції конкретним змістом залишається відкритим для обговорення" [3]. При цьому широка дискусія розгортається як щодо змісту самих понять "компетенція" та "компетентність", так і з приводу принципів формування переліку базових компетенцій, які повинні бути сформовані під час навчання в системі середньої та вищої освіти.

Так, наприклад, одні фахівці визначають компетентність через інтеграцію знань (їхніх інтелектуальних, моральних, соціальних, естетичних, політичних аспектів [2]), а інші - через здатність приймати конструктивну участь у складних соціокультурних процесах та процесах, пов'язаних з професійною діяльністю, (наприклад, здатність брати відповідальність, володіння інформаційними технологіями тощо [3]).

Наявність досить великої різноманітності підходів до формування обрису компетентнісно-орієнтованої освіти дозволяє зробити обґрунтоване припущення, що узгодження поглядів різних наукових шкіл на цю проблему та розроблення єдиного стандарту такої освіти потребує значного часу, в той час як суспільство вже сьогодні потребує від системи освіти такого рівня підготовки випускників, який би дозволив їм успішно розпочати професійну діяльність. Тому вбачається достатньо актуальним розглянути більш прагматичні шляхи наближення сучасних методів викладання до задоволення вимог компетентнісно-орієнтованої освіти.

Інтуїтивно зрозуміло, що в загальному випадку як повсякденна, так і професійна діяльність будь-якої людини пов'язана з циклічним виконанням трьох видів дій: формулювання мети, прийняття рішення щодо способу її досягнення та виконання прийнятого рішення. Відповідно прийняття рішення відбувається в три етапи: збирання інформації, формування альтернативних варіантів рішення та вибір найкращої альтернативи [4]. Тоді можна припустити, що з двох осіб, перед якими стоїть однакова мета, більш компетентною буде та, яка краще виконує всі зазначені дії, або (в більш загальному розумінні) краще виконує необхідні дії частіше (рідше помиляється).

В свою чергу, природа діяльності людини є метафоричною, тобто людині органічно притаманне розуміння та переживання сутності одного виду в термінах сутності іншого виду [5]. Тоді можна припустити, що з двох осіб частіше краще виконувати необхідні дії (рідше помилятися) буде та, яка є більш "метафоричною", тобто засвоїла більшу кількість "метафор" та вміє провести паралелі (аналогії) між більшою сукупністю принципово (на перший погляд) відмінних сутностей.

Виходячи з таких міркувань, можна сказати, що одним із специфічних завдань компетентнісно-орієнтованої освіти (додатково до традиційних) є формування у випускників навичок "метафоричного" мислення та забезпечення їх деяким базовим набором таких "метафор".

Якщо прийняти наведене положення за вихідне, з'являється закономірне питання про шляхи його реалізації в межах сучасної системи освіти, однак відповідь на нього є достатньо прозорою: необхідно ефективно використовувати міжпредметні зв'язки, адже відповідно до [6] міжпредметні зв'язки - це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування та засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ, при цьому міжпредметні зв'язки є результатом узагальнюючих дій.

Дійсно, з огляду на необхідність формування навичок "метафоричного" мислення кожний навчальний предмет вже має свої специфічні "сутності". Проблемним залишається лише формування груп предметів для встановлення відповідних зв'язків та пошук аналогій, які б дозволили "сутності" одного предмету з групи викласти через "сутності" інших предметів цієї ж групи.

Один з підходів до формування таких міжпредметних зв'язків, в основу якого було покладено аналіз концептуальних основ сучасних методів еволюційного моделювання, був розглянутий в [7].

Досить перспективним вбачається також формування міжпредметних зв'язків на основі аналізу інтелектуальних методів мультиагентної оптимізації (swarm intelligence) [8], заснованих на моделюванні колективного інтелекту суспільних тварин, комах та інших живих істот.

Головною особливістю цих методів є їхня біонічна природа, яка полягає в моделюванні поведінки груп соціальних тварин та істот, яка дозволяє цим групам вирішувати різні практичні задачі свого існування, що свідчить про ефективність їхньої поведінки, а, отже і про перспективність застосування цих методів для розв'язання складних оптимізаційних задач.

До інтелектуальних методів мультиагентної оптимізації, заснованих на моделюванні суспільного інтелекту, відносяться метод мурашиних колоній (Ant Colony Optimization), метод бджолиних колоній (Bee Colony Optimization), оптимізація за допомогою рою часток (Particle Swarm Optimization) та деякі інші. Їх принципова відмінність від, наприклад, методів еволюційного моделювання полягає в тім, що до уваги береться не тільки особистий (когнітивний) "досвід" кожної особини в соціальній групі, але й узагальнений у деякий спосіб досвід всієї групи (соціальний досвід). Крім того, всі особини групи мають змогу обмінюватись досвідом між собою.

"Метафоричність" методів цієї групи полягає в тім, що кожний біологічний вид соціальних істот має свій специфічний алгоритм для вирішення однакових задач (наприклад, для позначення шляхів до джерел харчування мурахи використовують феромони, а бджоли - танок фуражира), а їхній опис та застосування для розв'язання практично корисних задач і є "переживанням сутності одного виду в термінах сутності іншого виду".

На основі наведених методів можна сформувати змістовні зв'язки між біологією, хімією, математикою, інформатикою тощо. Окремо необхідно підкреслити доцільність включення до цієї групи предметів іноземної мови, адже граматичні конструкції різних мов мають властивість "метафоричності".

Література:

1. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище. - UNESCO, 1996. - 126 с.

2. Баловсяк Н.В. Поняття професійної компетентності в зарубіжних дослідженнях // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2004. - С. 23 - 25.

3. Клепко С.Ф. "Компетенізація освіти": обмеження і перспективи // Постметодика. - №1 (59). - 2005. - С. 9 - 18.

4. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений, а также хроника событий в волшебных странах. - М.: Логос, 2000. - 296 с.

5. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 256 с.

6. Левченко Л.С. Науково-теоретичні основи загальної педагогіки. - Суми: Вид-во СумДУ, 2002. - 44 с.

7. Потьомкіна В.Є. Використання еволюційних методів для формування міжпредметних зв'язків // Матеріали п'ятої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції "Простір і час сучасної науки" (23-25 квітня 2009 року). Ч.2. - К.: ТОВ "ТК Меганом", 2009. - С. 33 - 35.

8. Субботін С.О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечіткологічних і нейромережних моделей // С.О. Субботін, А.О. Олійник, О.О. Олійник. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. - 375 с.

e-mail:favorite_p@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>