XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

проф. Ткаченко Ф.П., Миронюк О.М., Райковський А.І. СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНОЇ РОСЛИННОСТІ РІКИ КУЧУРГАН (ОДЕСЬКА ОБЛ., БАСЕЙН ДНІСТРА)

Проф. Ткаченко Ф.П.,  асп. Миронюк О.М., студ. Райковський А.І.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, каф. ботаніки

СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНОЇ РОСЛИННОСТІ РІКИ КУЧУРГАН (ОДЕСЬКА ОБЛ., БАСЕЙН ДНІСТРА)

       Водна рослинність - важливий компонент екосистеми рік. Вона складає основу різноманітних гідробіоценозів і виконує важливу середовищеутворюючу роль: покращує гідрохімічний режим і якість води, служить місцем перебування, розмноження та укриття багатьох видів тварин - гідробіонтів, амфібіонтів, птахів та ссавців. Крім того, водні рослини вважають надійними індикаторами екологічного стану навколишнього середовища [2]. Між тим, рослинний компонент малих річок України досліджений вкрай мало [6, 7]. Відносно ріки Кучурган такі дані і зовсім відсутні. Тому метою цієї роботи було з'ясування сучасного стану водної рослинності цієї водойми.

        Степова ріки Кучурган має довжину 119 км, а площа її водозбору дорівнює 2090 км2. Річний стік ріки становить 26,4 млн. м3. Річище пролягає в межах півдня степової зони, його нахил дорівнює 1,6 м/км. Виток ріки знаходиться біля села Бачманiвка Котовського району Одеської області. Це південні відроги Подільської височини з висотою 237 м над рівнем моря. Ріка Кучурган має три невеликих допливи: Великий Канай, Велика Сошка і Велика Дивка. Стік ріки зрегульований численними ставками, води яких використовують для зрошення, риборозведення та рекреації. Ріка забруднюється стічними водами таких великих населених пунктів як смт. Фрунзівка та Великомихайлівка, а також багатьох сіл, розташованих на її берегах або в межах водозбірної території. В цілому вважають, що на даний час екологічний стан ріки є незадовільним. Майже щорічно річка пересихає, інколи - на півроку [3].

       Дослідження макрофітобентосу ріки Кучурган були проведені в вегетаційні періоди 2009-2011 рр. Проби відбирали на прибережних ділянках водойми за стандартною методикою гідроботанічних досліджень [4]. Всього відібрано і проаналізовано 50 проб водної рослинності.

Аналізували таксономічний склад макрофітів та екологічний стан ріки, визначений за індикаторними видами водоростей-макрофітів та вищих водних рослин  [1, 2]. На річці Кучурган також виконано гідрохімічне дослідження за такими параметрами як кольоровість, окисність, лужність, рН середовища, розчинений кисень, жорсткість, загальна мінералізація, хлориди, сульфати, аміак, нітрити, нітрати. Аналізували воду ріки як вище смт. Великомихайлівка, та і в межах селища. Категорії якості води визначали за [5].

      Нами встановлено, що за кольоровістю вода ріки Кучурган перевищує норму "ДСанПіН 2.2.4-171-10" у 2-9 разів, за загальним залізом - у 7-15, за окисністю води - у 1,1-1,4. У місці відбору води в межах селища вміст аміаку перевищував норму в 3 рази. Загалом тут спостерігалося погіршення майже всіх гідрохімічних показників води порівняно з її якістю вище селища (проти течії). Це, очевидно, пояснюється деяким забрудненням ріки стічними водами смт. Великомихайлівка. Нами дана екологічна оцінка якості досліджуваних поверхневих вод ріки з урахуванням гідрохімічних і біоіндикаційних показників (табл. 1).

Встановлено, що за окисністю води, розчиненим киснем та рН середовища ріку Кучурган можна віднести до оліго-мезотрофних водойм. В той же час за всіма формами азоту і загального заліза вона належать від евтрофних до гіпертрофних водойм. За більшістю гідрохімічних показників якість води у річці Кучурган після скидання в неї стічних вод із населеного пункту Великомихайлівка погіршується.

       Індикаторна вага показових видів водоростей та вищих водних рослин у досліджуваних трьох місцях ріки Кучурган поблизу смт. Великомихайлівка (від входу - до виходу) змінювалася так: 2,08 - 2,14 - 1,85. Ці показники відповідають β-мезосапробним умовам.

     В цілому за сапробіонтним складом макрофітів ріку Кучурган слід віднести до β-мезасапробної зони, тобто вона помірно забруднена.

Таблиця 1

Екологічна оцінка якості води ріки Кучурган (район смт Великомихайлівка, 2011 р.)

Показники Категорії якості води (категорія. клас)
Перед населеним пунктом Після населеного пункту
Гідрохімічні:    
рН І.2 І.2
Азот амонійний, мг N/дм3 І.1 IY.6
Азот нітритний, мг N/дм3 IY.6 Y.7
Азот нітратний, мг N/дм3 IY.6 III.5
Розчинений кисень, мг О2/дм3 I.1 III.4
Перманганатна окисність, мг О/л I.1 I.1
Залізо загальне IY.6 Y.7
Біоіндикація сапробності (індекси сапробності) 1,96 2,14
За Пантле-Букком β-мезосапробні α - β -мезосапробні

           Відомо, що розвиток водних рослин відбувається у тісному зв'язку з гідрохімічними особливостями водойм.

       Гідроботанічними дослідженнями, проведеними у 2009-2011 рр., у річці було виявлено 17 видів водоростей-макрофітів та 8 - вищих водних рослин. Переважаючими групами макрофітів ріки були зелені та стрептофітові водорості, а також вищі водні рослини. Виявлені види макрофітів входять до складу 5 відділів, 6 класів, 13 порядків, 14 родин та 15 родів. Таксономічна складність досліджуваної флори була наступною: види/родини = 1,7;

роди/ родини = 1.3; види/роди = 1,2.

      Серед зелених макроскопічних водоростей найбільш чисельними видами була Cladophora glomerata (L.) Kűtz. і Ulothrix tenuissima Kűtz., із стрептофітових - Spirogyra decimina f. longata (Vauch.) V. Poljansk., жовто-зелених - Vaucheria terrestris (Vauch.) DC. і синьозелених - Oscillatoria tenuis Thw. та Lyngbya aestuarii (Mert.) Liebm.

       У складі вищих водних рослин домінували Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud, Typha angustifolia L., Lemna minor L., Potamogeton crispus L. Зрідка траплялися P. gramineus L. i Vallissneria spiralis L.

       Отже, невисокі величини флористичної складності макрофітобентосу досліджуваної водойми свідчать про його збідненність, пов'язану, очевидно, з напруженістю екологічної ситуації у ній.

Література:

•1.     Водоросли: Справочник / С.П. Вассер, Н.В. Кондратьева, Н.П. Масюк и др. Отв. ред. С.П. Вассер. - К.: Наук. думка, 1989. - 606 с.

•2.     Дубына Д.  В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты - индикаторы загрязнения природной среды. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.

•3.     Егошин Н.И. Проблемы восстановления и охраны малых рек и водоемов. Гидроэкологические аспекты. - Харьков: Бурун Книга, 2009. - 240 с.

•4.     Калугина-Гутник А.А. Фитобентос Черного моря. - К.: Наук. думка, 1975. - 247 с.

•5.     Методика гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В.Д.         Романенка. - К.: Логос, 2006. - 408 с.

•6.     Прошкiна-Лавренко А. I.  До питання про альгофлору степових рiчок як елементу степового ландшафту // Вiсн. Київ. ботан. саду. - 1932. - Т. 14. - С. 1-30.

•7.     Ткаченко Ф. П. Макрофіти степових річок Північного Причорномор'я Кодими та Тилігула // Аграр. вісн. Причорномор'я. Зб. наук. пр. Сільськогосп. та біол. науки. - Одеса: СМИЛ. - 2007. - Вип. 41. - С. 13-20.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>