XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Прокоп’юк О. Б. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГОЛОВКУ ІНТЕРВЮ ЯК ОСНОВНОГО ЗАСОБУ ВПЛИВУ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ

Студентка 4 курсу факультету іноземних мов, Прокоп'юк  О. Б.

ЧНУ ім.. Ю. Федьковича

М. Чернівці

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГОЛОВКУ ІНТЕРВЮ ЯК ОСНОВНОГО ЗАСОБУ ВПЛИВУ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ

В лінгвістиці інтерв'ю розглядається як особливий вид кому­нікації, що має дискурсивну природу, тобто є мовленнєвим актом.[1,с.136-137]. Під терміном "мовленнєвий акт" розуміємо феномен, котрий охоплює перелік ситуацій комунікативної взаємо­дії, в яких комунікатор, керуючись конкретними практич­ними цілями, має довести до відома адресата певну інформацію [2, с. 10].

Оскільки під цілями інтерв'ю найчастіше розуміють зміну по­ведінки, уявлень, думок читача, [3, с. 255-257],  то можна ствер­джувати, що газетний англомовний текст інтерв'ю  має на меті впливати на адресата (читача), а заголовок є орієнтиром чи­тача у вирі різноманітних інтерв'ю. Таке порівняння не є безпідстав­ним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманіт­ної інформації, нерідко оминаючи основне та приділя­ючи увагу незначному. Він формує наше ставлення до мовленнє­вого акту, загальне уявлення про суть інтерв'ю, дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення з мовленнєвим актом та вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи ін­шого факту. Саме тому комплексне дослідження дискурсу «ін­терв'ю» , а саме  прагматичний і комунікативний рівень  будови його заголовку як основного засобу впливу на сприйняття мовленнє­вого акту залишається актуальним.

Метою дослідження є систематизація способів вираження пе­вної інтенції мовця в рамках функціонально-прагматичного поля заголовків інтерв'ю .

У центрі уваги опиняється проблема дослідження заголов­ків інтерв'ю як засобу реалізації комунікативних намірів мовця. Досі ще не існує загальноприйнятої класифікації функцій заголов­ків. Велика кількість функцій у різних авторів в сучасній лінгвістичній літературі пояс­нюється неоднозначною інтерпрета­цією природи заголовка. Одним із перших, хто звернувся до заголо­вка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г.О. Вино­кур . І тому досліджуючи комунікативно-функціональні особливо­сті газетних заголовків, ми беремо за основу саме  запропо­новані  ним  4 функції заголовків: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча. [4, с. 10].  

Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій фо­рмі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функ­цію називають комунікативною, оскільки вона пов'язана  з повідом­ленням про зміст тексту.

Оцінну функцію заголовок виконує в тому випадку, коли лек­сичне та стилістичне наповнення дозволяє зрозуміти став­лення автора до змісту інтерв'ю.

Враховуючи установку на масового читача, деякі заголо­вки виконують спонукальну функцію, тобто, у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими речен­нями, у кінці яких може бути знак оклику.

Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витонче­них хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення змісту, але не дозволяють заздале­гідь зробити висновок про зміст повідомлення.

Семантика заголовків інтерв'ю  формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Виділяють наступні семантичні типи заголовків[4,  c. 28]:

Заголовки-резюме характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об'єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні;

Заголовок-індикатор вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів;

Заголовок-локалізатор зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення.

Література:

1. Blum-Kulka S. Discourse Pragmatics // Discourse as Social Interaction. Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction / Ed. By T. A. van Dijk. - L: SAGE Publications, 2000.- 288 p.

2. Почепцов Г. Семантика предложения // Иванова И., Бурлакова В., Почепцов Г. Теореточеская грамматика современного английского языка: Учебник. - Москва: Высш. школа, 1981.

3. Долгирева А.Э. Газетный заголовок в прагмалингвистическом аспекте : авто­реф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Долгирева А.Э. ; Таганрог. гос. пед. ин-т. - Таганрог.- 2004. - 484 c.

4.Сыров И.А. Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. - 2002. - №3. - 208 c.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>