XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Проценко О.М. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РАДІОРЕПОРТАЖУ

Студентка 4-го курсу Проценко Олена Миколаївна

Інститут журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РАДІОРЕПОРТАЖУ

Репортаж належить до системи інформаційно-публіцистичних жанрів. Це оперативний жанр ЗМІ, в якому динамічно, з документальною точністю і емоційністю відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє сприймання автора, що створює враження (ефект) присутності самого читача, радіослухача, телеглядача на місці події [1, 98].

Репортаж відповідає як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність, цікавість), так і специфічним вимогам (динамізм, стрімкість викладу, картинність, кінематорграфізм, ефект присутності репортера, його здатність використати подробиці, деталі).

Це фабульний, сюжетний твір. Як оперативні інформаційні, опубліковані у щоденних газетах, так і солідні художні репортажі фіксують поточні події історії такими, якими їх побачили свідки, їхні учасники.

Цей жанр із щоденної газети значною мірою перемістився на радіо і телебачення. Це пояснюється їхньою вищою оперативністю, а також значним збільшенням інформаційної насиченості завдяки звуковому та зоровому чинникам. В електронному різновиді репортажу порівняно із друкованим з'явилось ніби дві додаткові швидкості: звучання з усіма його багатими нюансами і зображення, з його різноманіттям кольорів і відтінків. Це велика перевага радіо і телебачення у сфері подієвої інформації. Відповідно друкований і переданий за допомогою радіо і телебачення репортаж мають свої специфічні властивості, але в їх основі спільний принцип зображення: динамічне відтворення, а у прямих репортажах - синхронний показ актуальної події, швидкість зміни картин, увага до деталі, відповідний ритм розповіді, вияв авторського «я» [2, 172-175].

Репортаж - завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репортажу, наприклад, вивчення питань, що підлягає відображенню, підготовлених у комісіях доповідей і проектів рішень, вивчення складу команд, що виходить на змагання тощо. Репортаж може включати в себе діалоги з учасниками події, авторські відступи й коментарі, мальовничі описи окремих елементів події, характеристики героїв, пейзажні картини тощо [3, 35].

Однак специфічних особливостей репортаж набуває на радіо. Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби, якими оперує мовлення. За своєю суттю радіопередача - це акустичне відображення дійсності. В основі його лежать мовлене слово, музика, шуми і т. д. Ці компоненти в сукупності характеризують радіожанри взагалі як родове поняття, яке виражає специфіку творчої діяльності на радіо.

Отже, особливості радіожанру визначаються слуховим сприйманням, спе­цифікою радіокомунікації. Основні її моменти - звукове зображення дійсності, усна творчість, можливість безпосереднього впливу на слухача, передача ін­формації про подію у процесі її розвитку або після того, як звукова картина по­дії і супроводжуюча її розповідь журналіста були записані на магнітну стрічку.

До числа жанроутворюючих елементів належать виражальні і мовно-стилістичні засоби радіожурналістики. Наприклад, інформаційне повідомлення не потребує інших засобів, крім слова, що звучить; у той же час репортаж неможливий без шумів, які характеризують подію, без звукової картини події. Живе, не завчене слово, спонтанні відповіді на питання радіожурналіста є суттєвими ознаками радіоінтерв'ю. Коментар і бесіда будуються переважно без залучення інших виражальних засобів, крім слова. У радіонарисі можуть бути використані всі три основних виражальних засоби, тобто слово, шуми                     і музика [4].

Основні жанрові ознаки радіорепортажу - документальність, достовірність, оперативність - базуються на актуальній інформації. А завдання - відображати події, пов'язані із втіленням інформаційного процесу звершення події. Репортаж пов'язаний з тимчасовим матеріалом, звідси - його подієвість, новизна, динамічність. Найчастіше радіорепортаж присвячується актуальній, суспільно-значимій події, яка представляє інтерес для значної частини аудиторії. Репортер завжди повинен перебувати на місці події. Репортаж - це розповідь очевидця, а його завдання - донести до слухачів живу картину всього що відбувається, допомогти створити її зорове уявлення для слухача. Тому в радіорепортажі важливі три ефекти: достовірність, присутність автора й співпереживання. З одного боку, в радіорепортажі є факти, деталі ситуації, і вони мають бути об'єктивними, відображати найяскравіше, найхарактерніше. З іншого боку - репортер з його можливістю побачити все це, відібрати з того, що відбувається на його очах най значущіше, найцікавіше, оцінити його, дати можливість іншим учасникам події висловити свою думку про те, що відбувається.

Радіорепортер творить у момент виходу в ефір. На його боці всі засоби радіожурналістики: слово, що звучить, документальні шуми, музика. Він створює звуковий образ всього, що відбувається. Класичним видом жанру є репортаж з місця події. Прямий репортаж вимагає високої кваліфікації, багатьох професійних якостей: здібності легко, невимушено, але в той же час коротко і ємко говорити в мікрофон на місці події, імпровізувати, схоплювати найістотніше і нестандартне - бачити, чути, думати «монтажно», відбираючи по ходу дії окремі епізоди з події, що відбуваються.

Репортаж - синтетичний жанр. Він може включати елементи зарисовки, інтерв'ю, коментаря. Текст радіорепортажу повинен органічно сполучати всі ці фрагменти. Вони повинні взаємодіяти, «грати» на розкриття головної теми матеріалу. Журналістові на місці події потрібно знайти образні слова, точні епітети і порівняння, помітити характерні деталі.

Таким чином, в радіорепортажі поєднуються всі сильні сторони інформаційного радіоповідомлення: оперативність, актуальність, ємність тексту. В цьому також присутні й елементи публіцистики - оцінка події, її емоційне відображення, образний опис [5].

Література:

•1. Шкляр В. Поетика журналістського твору. - К., 1998.

•2. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. - Львів, 2001. - 268 с.

•3. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підр., вид. 3-е до. і поліпш. - К.: ЦУЛ, 2003. - 284 с.

•4. Лизанчук Василь Жанри радіожурналістики //                          Телевізійна й радіожурналістика. - 2005. - Вип. 6. - Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/vypusk6/end4.htm .

•5. Смирнов В. В. Жанры радиожурналистики [электронный ресурс]: учеб. пособие для вузов. - М.: Аспект пресс, 2002. - Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text9/40.htm.

 

e-mail: olenka2005@bigmir.net 

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>