Пшенична Г.В., Лимар О.Ф. РОЛЬ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В ЕКОНОМІЧНОМУ І ПОЛІТИЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Пшенична Г.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Науковий керівник: Лимар О.Ф.
РОЛЬ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В ЕКОНОМІЧНОМУ І ПОЛІТИЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку країни неможливе без створення обґрунтованої системи міжбюджетних відносин. Хоча її формування розпочалося з набуттям Україною незалежності, через значну неоднозначність та суперечливість даного питання воно остаточно не вирішене. Міжбюджетні відносини є важливим інструментом удосконалення фінансових відносин між центральними та місцевими органами влади, дієвим чинником економічного та політичного розвитку України.
Після набуття Україною суверенітету в основному сформувалися економічна, фінансова, податкова і бюджетна системи України, її державний і адміністративно-територіальний устрої, які значною мірою визначили організацію міжбюджетних відносин. Ці відносини почали відігравати значну роль у соціально-економічній політиці України, її державній регіональній політиці, вплинули на характер відносин центру і регіонів, а також між окремими регіонами.[1]
Метою є виявлення і обґрунтування процесів становлення та розвитку міжбюджетних відносин в Україні, розробка пропозицій щодо основних напрямів їх реформування.
Для досягнення вказаної мети поставлено такі завдання:
-визначити зміст поняття "міжбюджетні відносини", їх сутність і основи організації;
- виявити взаємозв'язки міжбюджетних відносин з економічною системою, державним і адміністративно-територіальним устроями країни;
- дослідити засади організації міжбюджетних відносин в Україні;
- виявити роль міжбюджетних відносин в Україні
Проблемами міжбюджетних відносин займалися такі російські та вітчизняні вчені: Васильчиков А., Вацуро Г., Лєбєдєв В., Озеров І., Свірщевський А., Сірінов М., Твердохлєбов В., Ходской Л., Цитович В.
Відповідно до БКУ міжбюджетні відносини - це система фінансових відносин, які формуються між державою, АРК, місцевим самоврядуванням в процесі забезпечення ресурсами відповідних бюджетів для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.[4]
Міжбюджетні відносини як складова системи публічних фінансів визначаються економічною системою держави, яка в різних країнах представлена трьома основними типами (розвинутою ринковою, перехідною і централізовано-плановою);державним(унітарним,федеративним, конфедеративним) і адміністративно-територіальним устроями, якими обумовлена організація цих відносин.
Складовими організації міжбюджетних відносин є: їх правові засади; центральні, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх повноваження, функції, сфери відповідальності; інститути - система бюджетів, загальнодержавні, регіональні, місцеві податки і збори, державні та громадські послуги; інструменти - власні, закріплені, регулюючі доходи місцевих бюджетів, нормативи відрахувань від регулюючих доходів, передані податки; власні обов'язкові та добровільні (факультативні) видатки органів місцевого самоврядування, обов'язкові видатки на фінансування делегованих повноважень, трансферти, бюджетні позички; система фінансового вирівнювання.[2]
Суб'єктами міжбюджетних відносин в Україні є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, місцеві державні адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська і Севастопольська міські ради, районні ради, міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі органи, органи самоорганізації населення, які взаємодіють на семи рівнях у сфері міжбюджетних відносин.[1]
Міжбюджетні відносини виникають на певному етапі розвитку країни, коли: визнаються принципи правової держави, розподілу влади, місцеві та регіональні інтереси, інститути місцевого самоврядування, державні та громадські послуги, відбувається розподіл повноважень, сфер відповідальності, функцій органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в унітарних країнах, центральних органів влади, державних органів влади суб'єктів федерації і органів місцевого самоврядування у федеративних країнах.[3]
Протиріччя існуючої системи міжбюджетних відносин розкриваються у детальному аналізі структури та динаміки доходів та видатків зведеного бюджету України. До дохідної частини державного бюджету (з урахуванням між бюджетних трансфертів) надійшло 240,5 млрд.грн., адо на 6,7% більше аналогічного показника 2009 року.Частка місцевих бюджетів у доходах Зведеного бюджету та у ВВП характеризує рівень участі місцевого самоврядування у вирішенні проблем підвідомчих територій. [5]
Доходи місцевих бюджетів зросли на 18,8 % і склали 158,3 млрд.грн. Однак відмічається зростається залежності місцевих бюджетів від між бюджетних трансфертів з державного бюджету. За останні роки їх частка у структурі доходів місцевих бюджетів щорічно збільшується і за підсумками 2010 року вона сягнула 49,1%.Основним чинником обсягів трансфертів стало перерахування 43,6 млрд. грн. дотацій вирівнювання, що на 30,8% більше за аналогічний показник попереднього року. Водночас на 6,9 % зменшились доходи бюджетів розвитку місцевих бюджетів. Видатки місцевих бюджетів зросли на 17,6 %.Рівень перерозподілу ВВП через видатки місцевих бюджетів України за даними 2010 року становлять 13,89 % .[5]
Концептуальними засадами теорії міжбюджетних відносин є визначення поняття міжбюджетних відносин як системи відносин, суб'єктами якої є органи законодавчої влади, центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення з приводу розподілу повноважень, здійснення сукупних видатків і формування доходів бюджетів; сутності цих відносин - як фінансових відносин між інститутами публічної влади з приводу надання державних і громадських послуг; їх взаємозв'язків з типом економічної системи держави; із системою публічних фінансів; державним і адміністративно-територіальним устроєм країни, які визначають суб'єкти цих відносин, їх функції, повноваження, сфери відповідальності, бюджетний устрій країни; визначення загальних засад організації міжбюджетних відносин, які включають: правові засади, систему органів, які вступають у міжбюджетні відносини, фінансові інститути, інструменти організації цих відносин, систему фінансового вирівнювання.[2]
Отже, аналіз організації міжбюджетних відносин в Україні свідчить, що цілісної системи цих відносин сформувати не вдалося: відсутній чіткий розподіл повноважень, функцій, сфер відповідальності між центральними і місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, між органами місцевого самоврядування різних рівнів, фінансова база органів місцевого самоврядування недостатня для виконання покладених на них повноважень, запропонована в Бюджетному кодексі України система фінансового вирівнювання не дозволяє вирівнювати дисбаланси, які є в розвитку різних регіонів України.
Література:
1.Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 Міжбюджетні відносини в унітарній бюджетній системі України / О.В. Чеберяко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 21 с.
2. Салямон-Міхєєва К. Д. Міжбюджетні відносини як фінансовий механізм держави / К. Д. Салямон-Міхєєва // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 3. - С. 19-25.
3. Набедрик, Н. Міжбюджетні відносини сьогодні та у перспективі/ Н. Набедрик // Казна України. - 2009. - № 2. - С. 15-20
4. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14
5. http://www.ukrstat.gov.ua/
