XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пугач А. О., Томчук В.В. СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Пугач А. О., Томчук В.В.

Вінницький національний аграрний університет

СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Важливим фактором стабільного розвитку сільського господарства є раціональне використання обмежених фінансових, матеріальних та трудових ресурсів як у виробничих так і у невиробничих цілях. Виходячи із цього, економічній роботі на сільськогосподарських підприємствах щодо планування та проведення аналізу непрямих витрат має бути приділено більше уваги, що забезпечить можливість прийняття ефективних управлінських рішень.

Дослідженню проблем організації й методології аналізу непрямих витрат значну увагу приділили у своїх працях відомі вітчизняні вчені: Івахненко В. М., Кірейцев Г. Г., Мних Є. В., Огійчук М. Ф., Прокопенко І. Ф., Тарасенко Н. В., Череп А. В. та інші.

Сучасний стан організації аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств можна поділити на п'ять етапів.

На першому етапі обчислюється економія або перевитрати за кожною статтею непрямих витрат, шляхом віднімання від фактичної величини їх планового значення та (чи) показників минулого періоду.

На другому етапі аналізу непрямих витрат аграрних формувань здійснюється порівняння їх питомої ваги у собівартості вирощеної продукції за 3-5 роки, а також з плановим рівнем звітного періоду, що дає можливість встановити їх тенденцію (зростання чи зниження їх частки у собівартості продукції) та прийняти відповідні управлінські рішення.

На третьому етапі виявляються причини, що викликали абсолютне й відносне відхилення за статтями непрямих витрат. Однією із таких причин є зміна обсягів діяльності.

При цьому слід враховувати, що одна частина непрямих витрат,наприклад сума амортизації, нарахованої на сільськогосподарську техніку, не залежать від зміни обсягів виробленої продукції (робіт, послуг), тобто є умовно-постійними витратами; а інша (витрати запасних частин, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів; вартість послуг допоміжних виробництв та сторонніх організацій, а також оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи трактористів, яку не можна у момент нарахування віднести до відповідного об'єкта обліку) - частково залежить від зміни обсягів виробництва продукції, а тому складається із умовно-змінних та умовно-постійних витрат.

Аналіз умовно-змінних непрямих витрат проводиться методом порівняння фактичних витрат з плановими чи витратами минулого року, перерахованими на фактичний обсяг виробництва

Коефіцієнт залежності тої чи іншої статті від обсягів виробництва продукції визначається або експериментальним шляхом, або за допомогою кореляційного аналізу за значною сукупністю даних про обсяг випуску продукції і суми цих витрат [1, с. 260; 3, с. 103].

На четвертому етапі аналізу здійснюється вивчення причин, виявлених перевитрат чи економії за кожною статтею. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису залежить від того, які причини та фактори викликали економію чи перевитрати по кожній статті витрат. Наприклад, економія може бути пов'язана із невиконанням намічених заходів щодо поліпшення умов праці та техніки безпеки тощо [163, с. 106; 134, с. 262].

Вплив факторів на величину непрямих витрат можна визначати як у вартісному, так і у відсотковому значенні. Останній характеризує на скільки процентів змінилася відповідна стаття за рахунок зміни чинника, що вивчається. З цією метою проводиться індексний аналіз впливу факторів.

На даному етапі також виявляють непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності, які не можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції [2, с. 241]. Це: втрати від псування та нестача цінностей і оплата простоїв з вини підприємства тощо.

На п'ятому етапі здійснюється підрахунок резервів можливого скорочення непрямих витрат і розробка заходів для мобілізації цих резервів з метою зниження собівартості продукції.

Отже, діюча методика аналізу непрямих витрат на сільськогосподарських підприємствах потребує вдосконалення, оскільки вона не забезпечує достовірною інформацією про структуру та динаміку бригадних (фермських, цехових) витрат, а обчислені показники є не придатними для оперативного регулювання та обґрунтованого планування різних груп непрямих витрат. Запропонована схема трьохрівневого аналізу непрямих витрат та система показників за кожним рівнем забезпечить можливість для вивчення ефективності та тенденцій різних видів й груп непрямих витрат, а також дозволить виявляти резерви оптимізації структури кожної групи непрямих витрат та сприятиме раціональному використанню матеріальних, трудових й грошових ресурсів.

Література:

•1.   Прокопенко І. Ф. Методика і методологія економічного аналізу: Навч. посібн./І.Ф.Прокопенко. В.І.Ганін. - К.:Центр учбової літератури, 2008.-430 с.

•2.   Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства / Н. В.Тарасенко. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485 с.

•3.   Череп А. В. Економічний аналіз: Навч. посібн. / А. В. Череп - К.: Кондор. 2005. - 160 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>