XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пузаненко В.В. ВИКОРИСТАННЯ СТРАХУВАННЯ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ

Пузаненко Вікторія Володимирівна

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

ВИКОРИСТАННЯ СТРАХУВАННЯ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ

На нашу думку можна виділити  два основних методи використання страховиків в у податковому плануванні.

1). Перший містить в основі використання, так званої, кептивної страхової компанії.  Може існувати декілька варіантів такої схеми:

А) Підприємство створює власну страхову компанію (так звану кептивну) й укладає з нею договір страхування, припустімо, приміщення й устаткування підприємства на випадок стихійних лих. У результаті, замість того, щоб підприємство заплатило в держбюджет 25% податку від суми прибутку, страховик сплачує лише 3% від тієї самої суми. Зазначена схема в страхуванні називається оптимізацією.

Б) Створюється юридична особа, реєструється й отримує ліцензію в Держфінпослуг. Щоб уникнути зайвих витрат для таких компаній інколи орендується офіс у маленькому селищі, наприклад, в чорнобильській зоні.   Далі ці кептивні страхові компанії укладають договори страхування з великими підприємствами й фінансово-промисловими групами. Таким чином вони зменшують обсяг прибутку, що оподатковується за ставкою 25%, і натомість виплачені з прибутку і отримані страховими компаніями страхові премії оподатковуються альтернативним страховим податком за ставкою 3%.

В) Також розповсюдженою схемою є  купівля акцій підприємства за рахунок коштів отриманих від нього за страхові послуги. Таким чином страхувальники мають змогу збільшувати статутні фонди не сплачуючи відрахування в бюджет. В таких схем може існувати і  другий етап - робота кептивних компаній зі страховими компаніями-посередниками, котрі в свою чергу переказують гроші так званим «буферним» фірмам, які фактично не існують, але документально зареєстровані. Саме вони й переказують значні суми за кордон, використовуючи механізм перестрахування.

В основі цього другого етапу лежить те, що  оподатковуваний дохід від страхової діяльності, що розраховується як сума страхових внесків, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами за договорами страхування i перестрахування ризиків, зменшених на суму страхових внесків, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом, оподатковується за ставкою 3%, податкові зобов'язання страхових компаній можуть бути зменшені додатково шляхом подальшого перестрахування в закордонних страхових компаніях, оскільки існуючий альтернативний податок дозволяє вираховувати такі перестрахові виплати із податкової бази.

2) Друга ж схема грунтується на тому, що згідно з чинним законодавством, єдиним видом валових витрат, що зменшує базу оподаткування страхових компаній, є перестрахування. Сутність псевдострахування - це коли страховий платіж приймається, але компанія не бере ризиків. Тоді в неї і є можливість виведення цих грошей. Наприклад, страхувальник отримує премію 50 млн. грн. З цієї суми він на законних підставах залишає собі 500 тис. грн. і перестраховує в іншій компанії 49,5 млн. грн. Ясно, що в цьому випадку податок сплачується лише з 500 тис. грн. Це складає 15 тис. грн. замість 1,5 млн. грн. Із суми 49,5 млн. грн. податок повинна сплатити інша страхова компанія, яка у свою чергу робить так, як і перша: перестраховує цей платіж уже у третьої компанії. Все це призводить до довгого ланцюга доти, доки протягом року кінцевий перестрахувальник не повідомляє про своє банкрутство. Такі схеми вигідні саме невеликим компаніям, а також фірмам, які приймають ризики, що перевищують їхні активи.

Статтею 13.6 Закону України від 18 листопада 1997 р. "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено оподаткування доходів нерезидентів, отриманих у формі страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, у т. ч. страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, за ставкою 15% у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Боротися з вищеперерахованими схемами пропонують шляхом переведення страховиків на загальну систему оподаткування податком на прибуток. Це  передбачено указами Президента України від 10.04.2006 р. N 300/2006 "Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності", від 28.10.2005 р. N 1648/2005 "Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні" та від 24.11.2005 р. N 1648/2005 "Про рішення Ради національної безпеки i оборони України від 29 червня 2005 року "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні". Прибічники цієї, пропозиції виходять з того, що це  дасть змогу встановити єдиний підхід до оподаткування прибутку страховиків та інших суб'єктів господарювання, забезпечить розвиток класичного страхування та поступове вирішення проблеми припинення використання страхових організацій для оптимізації податків підприємствами-страхувальниками, а також відповідатиме міжнародній практиці.

Також на захист цієї точки зору зазначають, що альтернативний податок був запроваджений з метою замінити звичайний - розрахований на основі валових доходів та валових видатків - податком на корпоративний прибуток. Основна причина використання специфічного податкового режиму для страхової діяльності полягає в тому, що коректне визначення валових доходів та видатків страхових компаній пов'язане із низкою значних технічних ускладнень. Проте, будь-який альтернативний податок, запроваджений на заміну податку на корпоративний прибуток, повинен ставити страховий бізнес в умови, що є принаймні наближено рівними до умов роботи інших підприємницьких структур, а також забезпечувати еквівалентний набір економічних стимулів для кожного із видів діяльності. У протилежному випадку створюватимуться потужні стимули для податкового арбітражу, тобто для штучного переведення прибутків із секторів в вищим податковим навантаженням до сектору із нижчим задля зменшення власних податкових зобов'язань.

Деякими авторами також  зазначається, що використання виключно альтернативного податку створює неринкові переваги для сектору страхування порівняно з іншими конкурентними фінансовими ринками. Будь які пільгові податкові режими, які вибірково застосовуються до певного фінансового ринку, зазвичай лише відволікають ресурси з інших ринків, а не сприяють розвитку пільгового сектору.

Противники переходу страховиків на корпоративний прибуток, зазначають, що коли у вигляді єдиного альтернативного податку буде застосовуватись існуючий в Україні податок з премій, навіть у разі скасування норми, що дозволяє списання перестрахових платежів, податкове тлумачення перестрахових операцій не буде прийнятним, оскільки для реальних страховиків воно означатиме відсутність змоги зменшувати податкові зобов'язання на легітимні перестрахові витрати.

Єдиний податок з премій не здатен реагувати на географічні викривлення. Єдина ставка стимулює страхування в  високорентабельних регіонах та перешкоджає розвитку в депресивних регіонах. Причина цього походить з основного недоліку податку з премій - нечутливості до коливань рентабельності. Оскільки податок з премій не пов'язаний із ретельним розрахунком і часовим співвіднесенням доходів та витрат підприємства і тому стягується незалежно від поточного фінансового стану компанії, то під його дію підпадають і тимчасово збиткові компанії. Цим лише погіршується їхнє фінансове становище.

Багато з перелічених проблем з єдиним податком з премій могли би потенційно вирішуватись шляхом розробки відповідних регулюючих норм. Однак у такому разі втрачається основна перевага альтернативного податку порівняно із податком на прибуток - його простота. Іншими словами, такий податок за визначенням погано піддається додатковому регулюванню.

Вищезазначена дискусія знайшла своє відбиття і у проектах Податкового кодексу.  Існуючі законопроекти пропонують різні й досить суперечливі зміни до чинного порядку оподаткування страхової діяльності, які можна умовно поділити на три групи:

зміни до порядку оподаткування виплат на користь нерезидентів;

зміни до оподаткування прибутку від здійснення страхової діяльності з ризикових видів страхування;

зміни до оподаткування прибутку від здійснення страхування життя.

Наприклад передбачається  застосування на два податкових роки змішаної системи оподаткування (тобто збереження нинішньої бази оподаткування страхової діяльності податком з премій разом з оподаткуванням прибутку від страхової та фінансової діяльності).

Необхідність застосування змішаної системи оподаткування обгрунтовують тим, що:

По-перше, з метою недопущення втрат бюджету вирішення питання вибору порядку оподаткування доходів (прибутків) страхових компаній повинно грунтуватися на порівнянні стану надходжень податку на прибуток страховиків за чинним сьогодні порядком та надходжень цього податку за загальною системою оподаткування.

По-друге, за відсутності розробленої та адаптованої до українських умов системи регулювання страхової діяльності, визначеності понять, термінів, процедур тощо введення оподатковуваного прибутку від страхової діяльності без альтернативного податку зі страхових премій створить непрозору систему, оскільки основну частину валових витрат становитимуть страхові виплати та витрати на формування страхових резервів, які підлягають контролю з боку органів державної податкової служби. При цьому слід враховувати, що система формування страхових резервів та контролю за страховими виплатами на сьогодні недосконала, що робить сумнівним досягнення основної мети запровадження нової загальної системи оподаткування страховиків - боротьби зі схемним страхуванням.

У свою чергу, змішана система оподаткування прибутку та валових доходів страховика як авансових поквартальних платежів з правом заліку за податком на прибуток від страхової діяльності за результатами року дасть змогу зберегти існуючу тенденцію зростання надходжень з податку на прибуток страховиків до бюджету, суттєво скоротить обсяги податкової оптимізації, дасть поштовх для розвитку класичного страхування, яке є постачальником інвестиційних ресурсів на потреби розвитку економіки.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>