XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Решетов А.В. Становлення і розвиток професійної акордеонної музики

Викладач РЕШЕТОВ А. В.

Луганський Державний Інститут Культури та Мистецтв

  Становлення і розвиток професійної акордеонної музики в Польщі

На сучасному етапі баянно-акордеонне мистецтво являє собою унікальний і багатогранний пласт в музичній культурі світу. Цей феномен останнім часом все більш підлягає науковому дослідженню та осмисленню, висвітленню загальних тенденцій його розвитку. Але не менш важливим у вітчизняному музикознавстві постає проблема вивчення  зарубіжного досвіду в цій галузі мистецтва, адже акордеон є значною мірою «інтернаціональним» інструментом. Акордеонне мистецтво Польщі здійснило за останні десятиліття суттєвий якісний прорив, як у сфері виконавства, так і в процесі створення власного оригінального репертуару, заснованого на традиціях академічної музики.

Становлення професійної акордеонної музики відбувалось безпосередньо після другої світової війни. Передумовами цьому стала низка подій. У 1945 році акордеон було введено до навчального процесу основних музичних шкіл (Катовіце, Лодзь), роком пізніше з'явилася польська "Школа на гармонію клавішну" Й. Поврожняка. Другим, популярним і по сьогодення підручником є "Школа гри на  акордеоні" В. Кульповича. Вона складалася переважно з вибраних фортепіанних етюдів К. Черні (op. 139, 453, 599). Також у той час виникає багато самодіяльних акордеонних колективів, концертуючих не тільки в Польщі, але також і за рубежем [6, с. 149].

Але всупереч великої популярності цього інструменту серед суспільства, акордеон по рівню престижності знаходився в ієрархії музичних інструментів дуже низько. Причиною цього була відсутність можливості подальшого виховання випускників класів акордеона музичних шкіл І ступеня, через що виникала ситуація, прямо парадоксальна. Майже всі вчителі акордеона в музичних школах були вихідцями з музикантів інших фахів, які враховуючи  шкільні вимоги володіли методикою музичного навчання, проте не знали специфіки  інструменту  і  його навчальних проблем. З  іншого боку,  навіть  найвидатніші  акордеоністи - лауреати міжнародних конкурсів, такі, як  Зигмунт  Мілднер,  Марцелі  Маковські  чи  Влодзіміж Лех Пухновські, були  вимушені змінювати напрямок науки [2, с. 58].

 Першим академічним твором серйозних розмірів є створена в 1955 році тричастинна Сонатина для акордеона соло Чеслава Грудзінського, за ініціативою акордеоніста Станіслава Ядовського. Саме в цих роках розпочався розвиток польської професійної акордеонной літератури. Але по справжньому  переломною  датою в  польській  акордеоністиці  можна вважати 1959 рік, оскільки тоді було вирішено експериментально включити навчання грі на  акордеонові до програми середніх спеціальних закладів (так званих музичних шкіл другого ступеня) шкільної професійної справи, відкриваючи класи спеціального інструмента (акордеона) в Державній середній школі музичній № 1 у Варшаві, а також  в  Державному  музичному  ліцеї  в  Катовіцах. Цим роком датується також початок напруженої роботи над піднесенням  престижу акордеона, розширенням репертуару, позиції про артистичну гідність, над розповсюдженням концертного інструменту з мелодичним  мануалом для лівої руки (виборною системою) - доти в Польщі не відомого.

Після проведення  реформи  музичної шкільної справи, гостро постало питання про створення польської оригінальної літератури для акордеону: однаковою мірою як дидактичної (навчальної), так і концертної, виникає нагальна потреба у високозмістовному акордеонному репертуарі що, відповідно вимагає тісної співпраці з талановитими польськими композиторами. В. Л. Пухновські замовляє створення музики для цього інструменту цілому ряду професійних польських композиторів, серед яких Ч. Грудзіньські, а також Здіслав Новацкі (Zdzislaw Nowacki, 1925 - 1965), Анджей Хундзяк (Andrzej Hundziak, р. 1927) та інші.

Творцем першого концерту, а одночасно і першого твору для акордеону з виборною системою є Тадеуш Натансон (Tadeusz Natanson, 1927-1990). Його Концерт для акордеона, струнних, арфи і перкусії створений у 1967 році (за ініціативою М. Еллегарда), перше виконання якого відбулося в 1968 році в  Білостоці (соліст - Й. Піхура) має традиційні риси, як в засобах композиторських технік, так і у формотворенні.

Поворотним же пунктом для польської оригінальної акордеонної музики стали 1970-і роки, коли для акордеона почав писати Анжей Кшановські. Його твори вже цілком знаходяться у сфері характерних тенденцій розвитку камерно-інструментальної музики Польщі цього часу, відмічених інтенсивними новаціями в області сонористики. У тому ж сонорному ключі почали створюватися і багато інших творів польських композиторів - Анжея Добровольського (Avdrzej Dobrowolski, 1921-1990), Зігмунта Краузе (Zygmunt Krauze, нар. 1938), Рафала Августина (Rafal Augustyn, нар. 1951), які представили акордеон не тільки як повноцінний інструмент камерно-інструментальної музики, але і у складі симфонічного оркестру [4, с. 416-417]. 1970-і роки відмічені також появою перших творів композиторів Богдана Довлаша і Кшиштофа Ольчака, вони нерідко включаються в репертуар виконавців різних країн, в програми найбільш престижних міжнародних фестивалів і конкурсів. У подальше десятиліття, коли в країні з'явилося покоління акордеоністів академічного напряму, для акордеона почали писати відомі композитори-симфоністи, які раніше з цим інструментом ще не стикалися.

Специфікою польського камерно-академічного акордеонного репертуару є те, що його авторами нерідко стають професійні акордеоністи, котрі здобули разом з тим фахову композиторську освіту. Це і Анжей Кшановські, який спочатку вчився по акордеону в музичному училищі (у Польщі воно зветься музичною школою II ступеня) в класі Вольдемара Набего. Це і Кшиштоф Ольчак, котрий займався по класу акордеона у Варшавській Вищій музичній школі у В. Л. Пухновського, і Богдан Довлаш, випускник Вищої музичної школи ім. Ф. Ліста у Веймарі по класу Ірмгорда Кріга. З молодшого покоління серед виконавців-композиторів виділяється Марцин Бортновські (Marcin Bortnowski, нар. 1972), випускник класу акордеона музичного училища в місті Зелена Гура та ін. Всі ці музиканти суміщали навчання по акордеону з професійними заняттями композицією [5, с. 232].

Отже підсумовуючи все вищесказане, можна зазначити, що професійне акордеонне мистецтво в Польщі розвивалося інтенсивно. Характер еволюції польської акордеонної музики виявляється подібним до розвитку цієї музики в інших країнах, зокрема в Україні. Сьогодні акордеонна музика польських композиторів є невід'ємною частиною сучасної академічної музичної культури цієї країни.

Література:

•1.     Dahlig P. : Tradycje muzyczne a ich przemiany, IS PAN Warszawa 1998.

•2.     Pichura Joachim. Literatura akordeonowa. Rys historyczny do roku 1980. - Katowice 1985.

•3.      Бычков В. Баянно-акордеонная музыка России и Европы. Кн. 2. Челябинск, 1997

•4.      Имханицкий М. И. История баянного и аккордеонного искусства: учебн. пособие. М.,- РАМ им. Гнесиных, 2006.

•5.      Имханицкий М. И. Музыка зарубежных композиторов для баяна и акордеона. Учебное пособие для музыкальных вузов и училищ / РАМ им. Гнесиных - М., 2004.

•6.      Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. - М., 1994.

e-mail: blackimp@inbox.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>