XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Реслер Т. В. ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ В ПЕРІОД ВІКОВОЇ КРИЗИ

Студентка, Реслер Тетяна Вікторівна

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ В ПЕРІОД ВІКОВОЇ КРИЗИ

На сучасному етапі розвитку суспільства,у зв`язку з дестабілізацієюекономіки, спадом виробництва, зниженням життєвого рівня в країні, руйнуванням старої системи цінностей і стереотипів,постала проблема зростання поведінки, що відхиляється, серед осіб різних соціальних і демографічних груп. Особливо важко в цей період прийшлося підліткам. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляються в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм і ін.).

Посилилася демонстративна поведінка. У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність. Професійний інтерес психологів до різних видів і рівнів змін особи неповнолітніх і їх характерологічних особливостей вельми високий і стійкий уже багато років. У нашій країні вже накопичений чималий досвід по корекції і профілактиці агресивної поведінки. За останні роки психологами і педагогами було виконано ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню педагогічної занедбаності і правопорушень підлітків. Цьому присвячені роботи Абрамової Г.С., Алемаськіна М.А., Антоніна  Ю.М., Белічевой С.А., Бехтерева В.М., Дубровіної І.В., Знакова В.В., Іванова Е.Я., Ігошева К.Е., Ісаєва Д.Д., Ісаєва Д.Н., Ковальова А.Г., Кона І.С., Кондрашенко В.Т., Лічко А.Е., Міньковського Г.М., Пірожкова В.Ф., Платонова К.К., Потаніна Г.М. та ін.

         Як відомо, що агресивна поведінка в найбільшій мірі притаманна підліткам, оскільки є формою самовираження та самоствердження їх особистості в силу того, що в підлітків ще не сформовані в повній мірі соціальні стосунки, комунікативні здібності, структура особистості в цілому. Все це ускладнює стосунки підлітків з соціальним середовищем і агресивність, ворожість та недостатньо розвинутий локус самоконтролю призводять до конфліктної поведінки в соціумі. Як показали дослідження А. Адлера,К.Бюттера та інших, що агресивність невід'ємна якість свідомості людини і організовує її поведінку, що агресивний компонент мотивації - один з основнихв поведінці людини, як виживання та адаптація людини.[2]

Як показали дослідження вітчизняних психологів Божович Л.І., Фельдштейна Д.І.,що якщо не задовольняються потреби особистості в спілкуванні з дорослими в соціально-орієнтованій формі, то вони починають задовольнятись в соціально-викривленій формі, стихійно-груповому спілкуванні з дворовими компаніями, де панують агресивність, ворожість, тиск на особистість. Іноді і в родині дитина зтикається з тиском, агресивністю, ворожістю, що призводить до кризової поведінки, конфлікту з батьками. Таким взаєминам сприяють негативні емоції і почуття: гнів, страх, ненависть, помста, ворожість. [3]

Нами була  розроблена соціальна модель формування позитивних між особових взаємин підлітків з дорослими, зменшення рівня агресивності і ворожості, профілактика агресивної поведінки. ця модель будувалась на припущенні про те, що особливу роль в позитивному розвитку особистості підлітка відіграє провідна діяльність цього віку - інтимно-особистісне спілкування, яке не завжди використовується в спілкуванні в достатній мірі. Так як зовнішні впливи дорослих на поведінку підлітків не завжди знаходять відгук в поведінці дітей, то дорослі часто вдаються до тиску, насиллю над бажанням підлітків і це призводить до підвищення агресивності і ворожості з боку дітей і порушенню між особових взаємин. Необхідно створити такі умови взаємин, що будувались би саме на основі інтимно-особистісного спілкування і взаємно порозуміння і сприяли б переходу зовнішніх впливів у внутрішні спонукання і мотиви моральної поведінки.

Дослідження Лоренца К. показали,що в дошкільному дитинстві довірливе спілкування з дорослими приводить до формування у дитини цілісного свідомого уявлення про свою поведінку "буду робити добре і не буду погано".[4] То чому в шкільному віці часто руйнується це свідоме цілісне уявлення про свою поведінку і на його зміну приходить ворожа і агресивна поведінка підлітка? Як зберегти цілісне свідоме і не дати можливості агресивності і ворожості заволодіти поведінкою і душею підлітка. На нашу думку необхідно у дитини починаючи з  дошкільного та шкільного віку формувати захисні механізми проти тих чинників соціального оточення, які викликають таку агресивну поведінку особистості, вміння блокувати в собі небажані дії, вміти протистояти дискомфорту, агресивності, ворожості.

Отже, дитина не народжується агресивною, а навчається агресивним діям, існуючи в соціумі, тобто соціальне оточення саме провокує виявлення ворожості та агресивності у людини.Соціальногооздоровленняі соціально-педагогічної корекції вимагає несприятливе середовище, яке викликає соціальну дезадаптацію підлітка. Профілактика і попередження девіантної поведінки неповнолітніх стає не тільки соціально значущим, але і психологічно необхідним.

Література:

1.Божович Л.І. Особистість и її формування в дитячомувіці. М. 1965.
2.БюттерК. Жити з агресивними дітьми. М. 1997.
3.Фельдштейн Д. Дитяча агресивність: Психодіагностика і корекція. М. 1993.                                  

4.Лоренц К.  Агресія. М. 1994.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>