XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ридван М.В. ЯК ТРАДИЦІЙНИМ МЕДІА НЕ ЗАГУБИТИСЬ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Ридван Марія Володимирівна

студентка 4 курсу Інституту журналістики, Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ЯК ТРАДИЦІЙНИМ МЕДІА НЕ ЗАГУБИТИСЬ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Останнім часом, можна констатувати, що світова тенденція зростання ролі Інтернету як засобу масової комунікації не оминула і Україну. Хоч надстрімкі темпи розвитку Інтернету значно похитнули позиції традиційних медіа, телебачення все ще залишається основним джерелом інформації для українців, адже його аудиторія значно перевищує аудиторію Інтернет-споживачів. За даними моніторингової компанії TNS Ukraine тих, хто дивиться телевізор в Україні приблизно в 2,5 рази більше тих, хто регулярно користується Інтернетом. Моніторингові дослідження свідчать, що у великих містах постійними Інтернет- користувачами є 38,4% чоловіків і 30,7% жінок. Натомість телевізор щодня дивиться - 76,9% чоловіків та 82,5% жінок. Зараз, з огляду на велику різницю у відсотках, здається, що Інтернет-медіа не можуть мати суттєвого впливу на аудиторію в Україні. Проте Інтернет щодня набирає обертів, а от традиційні медіа лише втрачають лояльність аудиторії. За даними TNS Ukraine динаміка зростання телеаудиторії за останні роки майже відсутня. Це дає змогу припустити, що телебачення як засіб масової інформації вже досягло піку свого розвитку. І навряд чи його аудиторія зростатиме найближчим часом.

Швидке зростання ролі Інтернету в Україні пов'язане з низкою факторів. По-перше, одним з них є надзвичайно швидкий розвиток комп'ютерної техніки, що стає все більш доступною для кожного мешканця України. Поряд з швидкісною комп'ютеризацією регіонів, зростають також витрати традиційних медіа. Адже, щодня все більше коштів йде на папір, послуги типографій та транспортні витрати. Інтернет-ЗМІ звільнені від цих витрат. Ще одним важливим кроком, що допомагає розвиватись Інтернет-медіа, є його гнучкість: тобто можливість дуже швидко пристосовуватись до потреб аудиторії.

Більшість працівників традиційних медіа вважають, що криза на їх ринку в першу чергу пов'язана з всесвітньою економічною кризою, що призвела до суттєвого зменшення рекламних бюджетів. Та, нажаль, це не зовсім так. Деякі дослідники, зокрема журналістикознавець Леонід Цодіков, вважають, що криза на ринку медіа пов'язана зі зниженням соціальної функції медіа. «З давніх пір, і до останнього часу, медіа виконували в суспільстві особливу, надзвичайно важливу функцію. Фактично, саме вони формували реальність, яка сприймалась суспільством, - зазначає Цодіков, - Медіа були певним фільтром між усією реальністю та споживачами, переробляючи її у форми доступні для сприймання суспільством як якісно, так і кількісно. Фактично, медіа формували порядок денний, визначаючи яка частина реальності важлива для певної групи людей, і що про неї варто говорити».

Таким чином на перший план виходив канал поширення інформації, а не саме наповнення газети, журналу, теле- чи радіо-ефіру. Виникнення Інтернету медійники сприйняли лише як додаткову платформу, завдяки якій вони матимуть змогу популяризувати свої ЗМІ.

Але з виникненням та поширенням блогів, мікроблогів, соціальних мереж та інших сайтів традиційні медіа поступово почали втрачати свою монополію на процес відтворення реальності. Тобто тепер споживачі інформації починають самі генерувати інформацію, створювати наповнення медійного простору. Для того, щоб дізнатись останні новини та бути в курсі будь-якої суспільно важливої інформації, споживачеві тепер не потрібні посередники, функцію яких виконували ЗМІ. Сьогодні засоби масової інформації втрачають навіть ексклюзивні права на коментарі ньозмейкерів. Адже більшість з перших осіб країни, зрозумівши впливовість нових медіа, починають поширювати свої ключові повідомлення безпосередньо до аудиторії через власні сайти, блоги та соціальні мережі. До того ж Інтернет суттєво виграє у швидкості поширення інформації. Не витрачаючи час на монтаж новин, верстку та друк газет, Інтернет-медіа, мають можливість поширювати повідомлення в лічені хвилини після того, як подія відбулась.

Що ж мають робити традиційні медійники для того, щоб їхні ЗМІ змогли утримати свої позиції і надалі залишались важливим джерелом інформації? По-перше, вони мають згадати, що на відміну від блогерів та громадських журналістів у них за плечима є професіоналізм та досвід. І це має стати найпершим козирем, що дасть їм змогу стати професіональними модераторами медійного простору. Вони мають зрозуміти, що в сучасному світі неможливо зосереджуватись лише на одному каналі поширення інформації, адже аудиторія стає дуже мобільною, має доступ одночасно до незліченої кількості каналів і бажає отримувати інформацію в зручний час і в будь якому місці, де знаходиться.

Замість газет та журналів, теле- та радіо-ефірів медійники мають створювати якісний контент, матеріали, що будуть придатні для поширення одразу декількома каналами. Та бути готовими до появи ще більшої кількості нових медіа, вчитись швидко їх опановувати.

Ніхто не очікує, що переформатувати роботу традиційних ЗМІ буде легко, такі зміни зараз видаються фантастичними. Але все залежить від вміння, бажання та мотивації журналістів та редакторів, які будуть над цим працювати. Які мають прагнути змін не лише тому, що необхідність, а тому, що справді хочуть щось змінити.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>