XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Романюк О.В. ПАРАДІГМА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В СЕРЕДОВИЩІ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

 Романюк О.В.

Вінницький торгівельно - еконономічний інститут

Київського національного торгово - економічного університету

ПАРАДІГМА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В СЕРЕДОВИЩІ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

Важливою функцією управління є система державного внутрішнього контролю. Він є системою постійного спостереження за ефективністю діяльності  підприємств, об'єднань, установ, збереженням і ефективністю використання цінностей і коштів, доцільністю і вірогідністю операцій та процесів. 

Метою статті є  дослідження середовища внутрішнього контролю та  його зв'язку з внутрішнім аудитом.

Дослідженню проблем контролю присвячені численні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, спеціалістів з обліку, аналізу, контролю та аудиту. Теоретичні та методологічні розробки знайшли відображення у фундаментальних працях А.Аксеменко, М.Баканова, І.Бєлобжецького, М.Білухи, Б.Валуєва, Ю.Данілевського, В.Івашкевича, М.Кужельного. Однак проблемі розвитку внутрішнього аудиту в Україні майже не приділено уваги.[5]
Внаслідок різних причин існуюча на підприємстві система внутрішньогосподарського контролю не завжди достатньо ефективна. Одним   з найбільш надійних способів контролю за станом обліку й ефективністю функціонування системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві є організація внутрішнього аудиту. Особлива потреба в створенні відділу внутрішнього аудиту виникає нині на великих підприємствах зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій і залежних підприємств. Робота фахівців відділу внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації та стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої звітності.

Державний внутрішній фінансовий контроль - це система здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, інспектування, провадження діяльності з їх гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості.

Базовим принципом державного внутрішнього фінансового контролю є чітке розмежування внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит повинен визначати, яким чином здійснюється внутрішній контроль, включаючи способи попереднього контролю.[2]

Згідно Закону України «Про державний внутрішній фінансовий контроль» державний внутрішній фінансовий контроль  визначається як здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, провадження діяльності з їх гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості.[1]

 Тобто, внутрішній контроль і внутрішній аудит являють собою форми державного фінансового контролю.

 Внутрішній контроль - комплекс заходів, що застосовується керівником та працівниками для забезпечення дотримання законності та ефективності використання державних ресурсів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності органу державного сектору та його підвідомчих установ.[1]

Внутрішній контроль забезпечує достатню, проте не абсолютну впевненість у досягненні мети органом державного сектору. З огляду на це система внутрішнього контролю повинна бути ефективною з точки зору витрат шляхом досягнення необхідного балансу між вигодами та витратами різних заходів. Функціонування системи внутрішнього контролю спрямоване на запобігання дублюванню або змішуванню функцій і неперешкоджання здійсненню управління.

Метою внутрішнього контролю  є допомогти керівництву в управлінні і виконанні завдань на постійній основі. Тобто це не одноразова дія, а ряд дій та видів діяльності, що провадиться зазначеними органами на постійній основі, тому внутрішній контроль не повинен розглядатися як окрема система в рамках органу державного сектору. Внутрішній контроль також повинен надавати змогу викладати управлінське судження та виявляти ініціативу з метою підвищення ефективності і результативності діяльності, а також зниження витрат.[3]

 Внутрішній аудит - діяльність внутрішнього аудитора в органі державного сектору спрямована на удосконалення системи управління, попередження фактів незаконного та неефективного використання державних ресурсів, запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності органів державного сектору.[1]

 Це форма контролю, що забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору та дає впевненість Кабінету Міністрів України, Мінфіну, іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади, керівництву органів державного сектору в тому, що система державного управління функціонує у спосіб, який максимально знижує ризик шахрайства, марнотратства, допущення помилок чи нерентабельності.

Внутрішній контроль є інструментом, який застосовується керівництвом органу державного сектора для цілковитої впевненості в тому,що його діяльність здійснюється чесно, законно, ресурси належно захищені від витрат  і використовуються економно і ефективно, а інформація щодо результатів діяльності достовірна.

Слід зазначити, що створення функціонування системи внутрішнього контролю є функцією керівника  органу, а в її реалізації мають бути задіяні всі підрозділи з основної діяльності :бухгалтерські, планові, економічні, фінансові, юридичні та інші служби органу державного сектора.[3]

Внутрішній аудит  - це форма контролю, що здійснюється в органі державного сектора уповноваженим структурним підрозділом, функціонально незалежним від нього, що гарантуватиме  неупереджену, об'єктивну та незалежну оцінку діяльності органу.

Основне завдання внутрішнього аудиту полягає в тому, щоб надати впевненість керівництву органу державного сектора, що система його управління  функціонує на рівні, який максимально знижує ризик шахрайства, марнотратства, помилок.[3]

Детальніше розглянем завдання внутрішнього аудиту на рис.1[4]:

Аналіз та оцінка ефективності системи управління ризиками
Оцінка відповідності системи корпоративного управління принципами такого управління
Тестування системи внутрішнього контролю на:
Достовірність інформації
Дотримання законодавства
Збереження активів
Ефективність діяльності підрозділів
Завдання внутрішнього аудиту

 Рис. 1 Завдання внутрішнього аудиту

Метою внутрішнього аудиту є надання рекомендацій з удосконалення діяльності органу державного сектору, підвищення ефективності процесів управління, що сприяє досягненню мети органом державного сектору. До завдань внутрішнього аудиту належить також забезпечення ефективного внутрішнього контролю відповідно до понесених витрат. Здатність надання незалежних та об'єктивних рекомендацій є основною відмінністю внутрішнього аудиту від інших форм контролю [2]

     До основних факторів, що сприяють створенню на підприємствах служби внутрішнього аудиту як складової внутрішньогосподарського контролю належать:

•-       ускладнення організаційної структури підприємства;

•-        розширення видів діяльності та можливість їх кооперації;

•-       віддаленість окремих структурних підрозділів від головного підприємства;

•-       потреба підприємства отримати достатньо об'єктивну інформацію та незалежну оцінку роботи менеджерів усіх рівнів управління;

•-       підвищення ступеня довіри держави й ділових партнерів до підприємства.[5]

Отже, на основі дослідження можна дійти висновку, що аудит виник у економічно розвинених країнах як послуга високо кваліфікованих фахівців із бухгалтерського обліку та аналізу щодо підтвердження публічної звітності корпорацій. В Україні потреба в ньому назріла водночас зі здобуттям державної незалежності та переходом на ринкові засади господарювання. Проте на противагу зовнішньому аудиту, який стрімко почав розвиватися, внутрішньому аудиту підприємств майже не приділяється увага.

Під внутрішнім аудитом необхідно розуміти організовану на підприємстві систему контролю за додержанням встановленого порядку здійснення бухгалтерського обліку та надійністю функціонування системи внутрішнього контролю. Вона діє в інтересах його керівництва або власників і регламентована внутрішніми документами.

Література:

•1.     Проект Закону України «Про державний внутрішній фінансовий контроль»  від 25 грудня 2008 року.

•2.     Розпорядження КМУ №158-р "Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю" від 24 травня 2005 р.

•3.     Окремі аспекти державного регулювання у сфері внутрішнього фінансового контролю в Україні/ Ю.М. Футоранська//Фінансовий контроль. - 2006.  - №2 . - с.20-23

•4.     Чи потрібна підприємству служба внутрішнього аудиту/ Л. Стельмах// Справочник экономиста. - 2009. - № 6. - с.25-32

•5.       Внутрішній аудит та внутрішньогосподарський контроль: спільні риси та відмінності / Косперович О.В., к.е.н. Гордополова Н.В.(http:www.confcontact.com/2007 may/8 - kosper.htm)


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>