Ротарева Інна Володимирівна, аспірант
Запорізький національний університет

Символічний капітал як капітал в будь – якій його формі, який уявляється та сприймається символічно у зв’язку з деяким знанням, або точніше, упізнанням або неупізнанням – передбачає вплив габітусу як соціально сконструйованої когнітивної здібності.
Вперше наукове обґрунтування поняття «habitus» застосував П. Бурд’є, яке розумів як якість, яка поєднує в ланцюг такі поняття, як позиції, диспозиції, риси, властивості і практики агента, які є результатом засвоєння певних знань, досвіду.
П. Бурд’є визначав габітус як:
1. систему довготривалих диспозицій, структуровану структуру, схильну діяти в якості структуруючої структури, інакше кажучи, в якості виробляючого та організуючого принципу практик та уявлень, який може бути об’єктивно пристосований до досягнення поставлених цілей, не передбачаючи свідомої цілеспрямованості та суворого оволодіння операціями, що є необхідними для їх досягнення. Вони об’єктивно «відрегульовані» та «регулярні», не будучи наслідком підпорядкування правилам («Ескіз теорії практик», 1972 р.) [2];
2. породжуючий і об’єднуючий принцип дії, що є їх об’єднуючим принципом поведінки й думок, оскільки має тенденцію до відтворення в кожному моменті шкільної, або інтелектуальної біографії системи об’єктивних умов, продуктом якої він є («Відтворення») [4].
3. сукупність історичних принципів, виходячи з яких може бути винайдена необмежена кількість рішень, що безпосередньо не зводяться до умов їх виробництва («Питання соціології», 1980 р.) [1].
Не менш цікаву інтерпретацію поняття «габітус» запропонували Ю.Качанов і М. Шматко.
З точки зору, Ю. Качанова, габітус – система схем сприйняття, оцінювання, мислення, дії, набута агентом через відношення поля; система, котра виступає основою, що породжує практики, безпосередньо адаптованих до поля [3].
За М. Шматко, габітус – це система диспозицій, що породжує й структурує практику агента і його уявлення. Він дозволяє агенту спонтанно орієнтуватися в соціальному просторі та реагувати більш-менш адекватно на події і ситуації [5].
Поняття «habitus» можна усвідомити, потрапивши в інше середовище, правила гри якого невідомі. Кожна людина володіє власним габітусом та розвивається в одному, або декількох «полях». Кожне поле є невеликою частиною соціального світу, функціонуючого більш – менш автономно і по своїм власним законам. Ця причина, через яку той, хто хоче потрапити в інше (чуже) середовище (політичне, художнє, інтелектуальне тощо) повинен знати його коди і внутрішні правила. Опинившись в новому для вас середовищі рекомендується дотримуватись основного правила гри в шахи: положення і цінність кожної фігури залежить не тільки від них самих, а і від їх положення по відношенню до інших фігур. Незнайоме поле можна порівняти з грою, правила якої не пояснили заздалегідь, а гравці нерівним чином поділили між собою козирі - види капіталів. Для визначення і завоювання соціальних позицій культурний капітал (дипломи, знання, культурні коди, рівень мови, манери тощо), соціальний капітал (зв’язки, мережі впливу тощо) і символічний капітал (честь людини) є не менш важливими ресурсами, що і економічний капітал (фінанси, спадок). Нерівний розподіл капіталів поясняє різні стратегії діючих осіб і їх спосіб підходу і адаптації до ситуації, середовища [6].
Література:
1. Бурдье П. Рынок символической продукции // Вопросы социологии. – 1993. - № 1 – 2. – С. 49 – 63.
2. Бурдье П. Формы капитала // Экономическая социология. Ноябрь. – 2002. – Т. 3. – № 5. – С. 60 – 74.
3. Качанов Ю.Л. Производство политического поля в современной России.- Социс.- 1997.- №11. – С. 5 – 10.
4. Федотов Л. Н. Социальный капитал как фактор воспроизводства регионального социума. Дис. … канд. социол. наук. 22. 00. 04 Пенза, 2006, 1999с.
5. Шматко Н. А. Анализ культурного производства П. Бурдье [социология]//Социологические исследования. – 2003. - № 8.–С. 113 –121.
6. Бурдье П. Социология политики www. shulenina. narod. Ru

e-mail: Alex_zdu@rambler.ru

Залиште коментар!