XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Руда О.Л. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЕФЕКТИВНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Руда О.Л.
Вінницький державний аграрний університет

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЕФЕКТИВНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Згідно з міжнародними стандартами статистики науки та інновацій інноваційна діяльність - це діяльність, що пов'язана із трансформацією ідей (як правило, результатів наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень) в новий або вдосконалений продукт, впроваджений на ринку, в новий або вдосконалений технологічний процес, що використовується в практичній діяльності, або в новий підхід до соціальних послуг.
Сьогодні загальновизнаним є факт, що саме інноваційна діяльність - головне джерело суспільного прогресу, і саме вона відіграє провідну ролі у вирішенні проблем економічного, соціального та культурного розвитку. У Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України зазначено, що науково-технологічний та інноваційний розвиток є невід'ємною складовою частиною задоволення широкого комплексу національних інтересів держави, що забезпечує її реальну незалежність і безпеку. Збереження підвищення якості науково-технологічного потенціалу віднесене до пріоритетних національних інтересів України.
Необхідність зростання інноваційної активності дедалі глибше обґрунтовується й вітчизняними економістами-науковцями. Зокрема найчастіше інноваційний розвиток пов'язується зі стратегією українських реформ, моделями трансформаційних процесів, конкурентоспроможністю економіки, визначенням пріоритетних напрямів технологічного зростання, венчурним бізнесом і підприємництвом. Значно менше уваги приділяється розробленню стратегії інноваційної діяльності, вибору конкретних шляхів науково-технологічного прориву української економіки, формуванню нової технологічної структури соціально-економічного розвитку.
Інноваційний розвиток в Україні відбувається за вкрай несприятливих умов. Про це свідчить насамперед збільшення зношеності основних фондів і виробничої інфраструктури, значне скорочення резервних виробничих потужностей. Залишається низьким технологічний рівень виробництва, що зумовлює його високу енерго- і матеріаломісткість. У перші роки нинішнього століття лише 4% промислових підприємств витрачали кошти на дослідження та розробки, спрямовані на випуск інноваційної продукції, частка якої не перевищила 7% загального обсягу галузевого виробництва [2].
Останніми роками створення важливим засобом державної підтримки інноваційної діяльності стало створення системи технологічних парків, зусилля яких спрямовані на комерціоналізацію й широке впровадження у виробництво наукомістких розробок, вихід на світові ринки з високотехнологічною конкурентоспроможною і продукцією.
На даний момент рівень інноваційної активності залишається недостатній, і тому можна виділити головні причини, що призвели до цього: потенціал екстенсивного розвитку в Україні все ще не вичерпаний. Зокрема ризик втратити ринки збуту через торговельні обмеження є більшим, ніж через технологічну відсталість виробництва й гіршу якість продукції; період окупності інновацій все ще перевищує прогнозний період розвитку більшості українських підприємств; постійні зміни в органах влади заважають здійсненню послідовної інноваційної політики в країні; недосконалість інституту інтелектуальної власності, тому розробники не мають змоги захистити свої майнові інтереси, таким чином применшуючи привабливість інноваційної діяльності; обмеженість доступу до кредитних ресурсів через надання їх на короткий термін і під високі відсотки, недостатність і ускладненість залучення ресурсів фінансування під впливом несприятливого інвестиційного клімату.
Інноваційна діяльність як пріоритет національного економічного розвитку має бути спрямована на виконання ключових цілей:
по-перше, зростання рівня доходів і якості життя населення за рахунок створення конкурентоспроможної наукомісткої продукції розвитку секторів економіки, покликаних формувати людський капітал, зокрема освіти й науки, охорони здоров'я;
по-друге, технологічну модернізацію та заміну основних фондів у провідних галузях реальної економіки:
по-третє, забезпечення ресурсозбереження, що послабить залежність вітчизняної економіки віл імпорту енергетичних і сировинних матеріалів.
Великий позитивний вплив на кінцеві результати господарювання підприємств має інноваційна діяльність. Це пов’язано з тим що завдяки їй зростає обсяг виробництва та реалізації, підвищується прибутковість, конкурентоспроможність, а також прискорюється забезпечення ринку якісно новими видами продукції.
Отже. гостра потреба у постійному оновленні продуктів і технологій спонукає розвивати наукові та проектні розробки, підпорядковувати виробничу діяльність підприємства прискоренню інноваційних процесів. У свою чергу, необхідність виробництва нової продукції, здатної задовольнити потреби ринку, стає провідним мотивом технологічних нововведень.
Література:
1. Жилянська О.І. Розвиток інноваційної інфраструктури // Фінанси України – 2005 - №7 – С. 57
2. Ковальчук С. С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України // Фінанси України – 2004 - №7 – С. 96
3. Рожко О.Д. Фінансово-кредитні важелі інноваційного розвитку України // Формування ринкових відносин в Україні – 2005 - №10 - С. 50
4. Юркевич О.М. Фінансовий механізм сприяння розвиткові інноваційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні - 2003 - № 9 - С. 19


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>