XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Руда О.З. РОЛЬ О.Г. АЛЕШІ У СТАНОВЛЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (1919–1922 рр.)

Руда Оксана Зіновіївна

М. Київ, ДНСГБ НААН України

РОЛЬ О.Г. АЛЕШІ У СТАНОВЛЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (1919-1922 рр.)

Питання заснування Української академії наук цікавило багатьох вчених, дослідників з огляду на важливість даної академічної структури для розвитку української мови, визнання держави серед інших народів як рівноправної в царині наукового розвитку. Українська національна свідомість в період національних заворушень 1917-1920 рр. чітко засвідчила необхідність створення такого наукового центру в країні [1].

Досліджено роль багатьох відомих особистостей в даному процесі. Проте внесок молодого вченого, організатора науки Олександра Гавриловича Алеші в процес становлення саме Української академії наук досі ніким не досліджувався. Його ім'я не заслужено було забуто на багато років. Важливо не лише відтворити наукову біографію вченого на документальній основі, висвітлити маловідомі факти його біографії але й оцінити його особистий внесок у розвиток Української академії наук, створення відповідних інституцій, діяльність різних Комітетів та секцій Української Академії наук.

Закон про заснування Української академії наук і указ про призначення її першого складу було затверджено урядом гетьмана Скоропадського 14 листопада 1918 року [2]. Міністерство народної освіти створило комісію, яка була покликана розробити статут Академії та її штати. До складу комісії увійшли представники Львівського та Київського українських наукових товариств. Свою діяльність вона розпочала 9 липня 1918 р. і закінчила 17 вересня. При комісії існували такі підкомісії: а) для організації Відділу історично-філологічного; б) Відділу фізично-математичних наук; в) Відділу соціальних наук; г) антропологічна підкомісія; д) підкомісія для придбання друкарні. У кожній з підкомісії крім членів комісій, брали участь: О.Г. Алешо, І.Т. Волянський, проф. Є.Ф. Вотчал, проф. Г.М. Висоцький, проф. М.С. Грушевський та ін. [3].

Наукові товариства УНТ у м. Київ та Львівське НТШ відіграли роль попередників УАН, завдання якої були наближеними до завдань, які ставили перед собою товариства. Цього слід було й очікувати, так як фундаторами Академії стали колишні сподвижники та члени УНТ та НТШ, зокрема М. Власенко, В. Вернадський, В. Науменко, Г. Павлуцький, П. Тутковський, О. Грушевський, О. Алешо, В. Перетц та ін. Семеро членів УНТ увійшли до першого складу академіків УАН. Академія перейняла від наукових товариств також організацію та структуру: поділ на відділи, постійно діючі комісії, процедуру обрання дійсних членів по Відділах з наступним затвердженням їх кандидатур на загальних зборах Академії [1].

За своєю організаційною структурою Українська академія наук поділялася на три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціальних наук.

При Історико-філологічному відділі існувало ряд комісій, серед яких Правописно-термінологічна, членом якої у 1919 році був і Олександр Гаврилович Алешо. Головував цією комісією акад. О.І. Левицький, секретарював - І.Ю. Черкаський, активну участь брали акад. Б.О. Кістяківський і А.Ю. Кримський та ін. (всього близько 20 осіб). Комісія ставила перед собою завдання добирати українські слова та вирази для юридичних термінів і впорядкувати в першу чергу правильний словник. Комісія працювала у тісному взаємозв'язку з Комісією для складання словника живої української мови та Комісією для складання історичного словника української мови [3].

Ще одна комісія при цьому ж відділі - Фольклорна комісія, у якій також працював О.Г. Алешо. Керував нею проф. В.П. Клінгер, який влітку 1920 р. покинув Київ, переїхавши на кафедру до Львова, і фольклорна робота відтоді проводилася окремими членами комісії самостійно. Зокрема О.Г. Алешо отримав від Академії наук платне відрядження на Полтавщину для записування як фольклорних, так і етнографічних матеріалів [3].

Крім основних відділів при Академії та її Спільному Зібранні існувала ціла низка установ більш ширшого значення, які мали на меті обслуговувати не саму тільки Академію, але й широкі верстви населення. До таких були віднесені: Всенародна бібліотека, Музей мистецтв ім. Шевченка, Центральний архів, Антропологічний кабінет і музей ім. Хв. Вовка, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Комісія краєзнавства [4, арк. 17-18].

Як відзначено у документах з історії Академії наук, О. Алешо був також членом Правничо-термінологічної комісії. До завдань даної комісії входило добирати українські слова та вирази для юридичних термінів і впорядкувати правильний словник. Для підготовки такого словника члени комісії вишукували їх перш за все у живій народній мові, в пам'ятниках стародавнього українського законодавства та в актових книгах українських судових установ XVI-XVIII ст. [1].

Упродовж існування Української Академії Олександр Гаврилович часто приймав участь у засіданнях Спільного зібрання УАН. Зокрема 14 серпня 1918 р на засіданні розглядалося питання щодо перевезення до Києва бібліотеки та колекції Ф.К. Вовка. В.І. Вернадський запропонував командирувати до Петербургу О.Г. Алешу, так як він був одним із учнів покійного. У постанові засідання відзначено, що всі витрати на цю поїздку повинна організувати Академія наук. На цьому ж засіданні Олександр Гаврилович звернувся із запискою до Комісії для вироблення законопроекту щодо організації і програм Музею антропології й етнології та Антропологічного інституту при УАН. У зверненні О. Алешо дав короткі відомості стосовно розвитку антропології та етнографії в Україні, відзначивши, що «становище антропології тут надзвичайно прикре» [1] і тільки з початком роботи Ф.К. Вовка та його учнів розпочалися планомірні досліди українського населення. З огляду на це, він запропонував створити в Україні окрему Катедру антропології й етнографії Української академії наук, при якій функціонували би Музей антропології та етнографії з Антропологічним інститутом. Також вчений представив на розгляд нарис програми музею та інституту [1].

У 1918-1921 рр. УНТ продовжувало свою роботу паралельно з Академією наук. Це призвело до виникнення ідеї в Народному Комісаріаті освіти щодо створення єдиної всеукраїнської наукової організації, у яку мали б увійти Центральні наукові організації України. 27 лютого 1921 р. на засіданні Ради УНТ була підтримана пропозиція негайного об'єднання УНТ з УАН, але з умовою органічного розвитку даних установ. Як наслідок була створена Угодова комісія, членами якої стали три представники від УНТ: А.Є. Кримський, С.П. Черняхівський та А.О. Яната і запасний член О.С. Грушевський, якого після відмови замінив А. Лобода, та три представники від УАН - М.В. Птуха, П.А. Тутковський, Б.І. Срезневський а запасним членом - В.І. Липський [5, арк. 13].

На засіданні Ради УНТ 24 травня 1921 р., на якому безпосередню участь брав О.Г. Алешо, академік А.Є. Кримський та проф. А.О. Яната повідомили про завершення роботи Угодової комісії та складання плану й умов об'єднання УНТ з УАН. Цього ж дня була обрана Ліквідаційна комісія [6, арк. 2]. Із 1 червня розпочалося практичне об'єднання УНТ з УАН, таким чином цю дату можна вважати початком об'єднаного існування УНТ з УАН, хоча фактично ця робота тривала й у наступні роки [7].

Після об'єднання УНТ з УАН було створено одну Всеукраїнську академічну наукову установу - Всеукраїнську академію наук. Діяльність у ній Алеші О.Г. також була багатогранною. Особлива його заслуга полягала в ініціюванні та активній участі у заснуванні музеїв. Один з них - широко відомий музей ім. Ф. Вовка, експонати та наукові матеріали якого з Петербургу були перевезені О.Г. Алешею. Активну участь О. Алешо брав також при заснуванні музею П. Потоцького.

Станом на 1 червня 1921 р. О.Г. Алешо рахувався дійсним членом Зоологічної секції колишнього УНТ. Організація, від якої він був представлений - це Музей імені професора Ф.К. Вовка. Дійсними членами Зоологічної секції колишнього УНТ на той час були також: М.[..] Шарлемань, М.А. Гросгейм, М.Л. Щербина, С.Г. Шнеє, Б.І. Більський та ін. [8].

Олександр Гаврилович у 1921 р. також входив до складу Секції географії і антропології, членами якої також були: [...] Артюх, В.[...] Дубянський, В.В. Різниченко, П.А. Тутковський, [...] Носів та Л.Е. Чикаленко [9].

У цьому ж році, після об'єднання УАН з УНТ О. Алешо став постійним членом Географічної антропологічної та етнографічної підкомісій Історико-філологічного відділу ВУАН [10, арк. 70, 242]. У списку співробітників ВУАН станом на 1 січня 1922 р. постать О. Алеші також фігурує як керівничого Музею антропології та етнографії ім. Ф. Вовка та вченого-консерватора Відділу етнології [10, арк. 95-96].

Діяльність О.Г. Алешо у Всеукраїнській академії наук не була довготривалою. У документі ВУАН від 3 березня 1922 р. відзначено, що О.Г. Алешо помер 4 квітня 1922 р. від туберкульозу легень [10, арк. 264]. Проте не дивлячись на те, що смерть обірвала життя вченого лише на 32-му році, його внесок у розвиток антропології та етнографії є неоціненним. Своїми дослідженнями населення повітів Київщини, Херсонщини, Поділля, участю у заснуванні УАН, створенні музеїв та відповідних інституцій, активній діяльності у різних комітетах та секціях Академії він заклав підвалини науки - української антропології та етнографії.

Література:

•1.     Історія Національної Академії Наук України в суспільно-політичному контексті 1918-1998 / [С. Кульчицький, Ю. Павленко, С. Руда, Ю. Храмов]. - К. : Фенікс, 2000. - 527 с.

•2.     Щербань Т. О. Фундатори Українського наукового товариства / Т. О. Щербань. - К. : Знання, 1992. - № 1. - Сер. 8. - 48 с. (Темат. цикл «Наука і життя»).

•3.     Історія Академії наук України (1918-1923) : документи і матеріали. - К. : Наук. думка, 1993. - 569 с.

•4.     Архів Президії академії наук України. Ф. Р-251 Академія наук Украинской ССР, Оп. 1, Спр. 11. Коротке звідомлення про діяльність Української Академії Наук за 1919-1924 рр., К-сть арк. 18.

•5.     Інститут Архівознавства. Архів АН УРСР. Ф. № 268 Колекція документів та матеріалів з історії АН України. Оп. № 1., Спр. № 198 «Протоколи Спільного зібрання УАН (з жовтня ВУАН), 10 січня -23 грудня 1921 р., К-сть арк. 59.

•6.     Інститут Архівознавства. Архів АН УРСР. Ф. № 268 Колекція документів та матеріалів з історії АН України. Оп. № 1., Спр. № 205 «Протоколи засідання Ради УНТ (4 березня - 24 травня 1921 р.), К-сть арк. 2.

•7.     Рання історія Академії Наук України (1918-1921) / Ю. Храмов, С. Руда, Ю. Павленко, В. Кучмаренко ; АНУ, Відділення. іст. науки Центру досл. наук.-техн. потенціалу й іст. науки ім. Г. М. Доброва. - К. : Манускрипт, 1993. - 245 с.

•8.     Інститут рукопису НБУВ. Ф. Х «Академія наук УРСР». - Спр. 32915.  «Списки членів Комісій та секцій Українського  наукового товариства, обраних на загальних зборах у 1921 році». - 12 арк. -- Спис членів Зоологічної секції колишнього Українського наукового товариства. - Арк. 11. - Оригінал. ­Машинопис.

•9.     Інститут рукопису НБУВ. Ф. Х «Академія наук УРСР». - Спр. 32913.  «Списки членів Українського наукового товариства на 1921 рік». - 12 арк. -- Спис членів Секції географії і антропології Українського наукового товариства. - Арк. 2. - Машинопис.

•10. ЦДАВО України, Ф. 166, Оп. 2, Спр. 451 Матеріали про організацію та роботу Всеукраїнської Академії наук / постанова Раднаркому УРСР та статут про завдання Всеукраїнської академії наук, протоколи, звіти, доповідні записки, кошториси, штатний розклад; є повідомлення Всеукраїнської академії наук про її роботу з 1 грудня 1918 р. по 1 січня 1920 р. / Списки співробітників Всеукраїнської академії наук на 1921-1923 рр. , К-сть арк. 634.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>