XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Руденко Н.В., заслужений діяч мистецтв України Черкесова І.Г. ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ В ДИЗАЙНІ

Руденко Н. В.

Студентка відокремленого підрозділу

«Миколаївського факультету менеджменту і бізнесу Київського університету культури»

керівник професор МФ КНУКіМ

заслужений діяч мистецтв України Черкесова І. Г.

ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ В ДИЗАЙНІ

         Місце існування сучасної людини складається з природного середовища, штучного середовища, створеного людиною, й соціального середовища.

         У повсякденному житті людина задовольняє широке коло потреб. В системі потреб людини (біологічних, психологічних, соціальних, трудових, соціально-економічних) можна виділити потреби пов'язані з естетикою та комфортом середовища. А це означає - безпека середовища, екологічно комфортне житло, забезпеченість джерелами інформації (творами мистецтва, привабливими ландшафтами) та інше [1].

         Природні або біологічні потреби - це група потреб що забезпечує можливість фізичного існування людини в умовах комфортного середовища. Це потреба в просторі, гарному повітрі, воді та т.і., наявність відповідного, звичного для людини середовища.

         Для розвинення такого середовища задіяно безліч фахівців різних професійних напрямків, але далеко не останню роль у даній ситуації займає дизайнер. За останні роки ми так звикли до поняття «дизайн», що воно вже сприймається нами як щось повсякденне. Дизайн та його всі можливі галузі та категорії розвиваються завдяки потребам людини у комфорті, естетики та інше. В ієрархії потреб піраміди Маслоу, потреби у самовираженні займають вище положення. Це говорить про те, що задовольнивши базові (фізіологічні та біологічні) потреби, які знаходяться на початкових рівнях, людина прагне до прекрасного через самовираження [3].

         Тільки завдяки даному прагненню, на наш погляд, з'явився дизайн як прикладна творчість та як наука. Й головною його метою є задоволення людини та її культурно-естетичних потреб. Якби в філогенезі людства відбулися якісь зупинки та суспільство з ряду причин припинило розвиватися на певному етапі, то потреби в дизайні зовсім не було. З цього випливає, що людина в процесі становлення особистості, яка перейшла на більш високий рівень саморозвитку, стає більш примхливою та розбірливою до навколишнього середовища.

         Тому, виходячи з вище сформульованої мети, можна стверджувати, що одним з головних завдань дизайну є гуманність. Саме категорія гуманність, людинолюбство повинна братися за основу концептуального підходу. У загальному сенсі - система моральних й соціальних установ, що передбачає неспричинення страждань. Цієї ж думки дотримується й Томас Мальдонадо, який з 1957 року очолював Ульмскую вищу школу художнього конструювання (Німеччина), засновану в 1951 році Максом Біллом. Школа була відкрита спеціально для підготовки дизайнерів. З одного боку вона з'явилася продовжувачем ідей Баухауза, з іншого - зразком за яким будувалися інші центри дизайнерської освіти в світі.

         Найбільш повно погляди Мальдонадо на можливості та методи дизайну були виражені в період, коли він був ректором Ульмской школи. Так звана ульмская концепція орієнтувалася на те, що дизайнери повинні використовувати науково обґрунтовані методи проектування, при цьому їхні твори повинні мати гуманістичну спрямованість. Як педагог цієї школи Мальдонадо велику увагу приділяє з'єднанню в дизайні науково-технічного прогресу та естетики. Також він намагався виявити особливості дизайну як суспільного явища, активної соціальної сили, впливає на свідомість людей та на організацію навколишнього середовища. Щоб вплинути на життя, дизайнери повинні використовувати передусім можливості індустрії, укрупнювати цілі дизайну. Звідси випливає й тактика дизайнерської діяльності: стикаючись з вимогами конкуренції та іншими особливостями виробництва та споживання, дизайнер повинен освоїти всі інструменти впливу на них - прагматичні, комерційні, естетичні - і підпорядкувати їх головним, культурно-гуманістичним завданням. Він стверджує, що предмет споживання не може виконувати функції художнього твору, а долі мистецтва не можуть збігатися з долями промислових виробів [2].

         Найвищою планкою гуманістичного підходу є психо-дизайн - це новий напрямок в сучасному житті. Однак той факт, що середовище впливає на емоційний стан людини, помітили давно. Психологічний дизайн - це авторський комплексний підхід, який розглядає людину та її життєвий простір, як неподільну цілісну систему, що розвивається за певними закономірностями, впливаючи на всі аспекти людини. В основу психологічного підходу до простору були покладені східні та західні геомантичні традиції. Одним із засновників вважають Пітера Ван Гога (1914 р. народження, Голландія) з його ідеєю «життєвого клімату». Також вплинули Інститут медико-біологічних проблем та Інститут авіаційно-космічної медицини. Фахівці з конструювання штучних середовищ, наприклад космічних та полярних станцій, займаються конструюванням екстремальних інтер'єрів під конкретну людину [4].

         Таким чином, завдання дизайну день від дня ускладнюється. Сьогодні він вже відверто претендує на провідну роль у формуванні предметно-просторового середовища. Кожен з нас в різні моменти життя займається дизайнерської діяльністю. Принципи дизайнерського мислення притаманні всім нам. Це визнана основа гарного смаку. Кожна культурна людина повинна орієнтуватися у світі речей, і тоді можна зробити грамотний вибір власного середовища проживання, створити мікроклімат за власним смаком, створити свій будинок, ландшафт. Ми формуємо середу. Середа, у свою чергу, формує нас. Можна сказати: «Дизайн - це засіб зміни світу на краще».

 

Література:

•1.     Акимов В. А., Лесных В. В., Радаев Н. Н. Риски в природе, техносфере, обществе и экономике  - М.: Деловой экспресс, 2004. ˗ 352 с.

•2.     Аронов В.Р. Мальдонадо - теоретик дизайна // Техническая эстетика, 1978, 

•3.     Маслоу А. Г. Мотивация и личность // пер. с англ. - 3-е изд. - СПб. : Питер., 2003. - 392 с.

•4.     Сельчёнок К. Дизай счастья // Библиотека практической психологии, Харвест,  624 с.

 

E-mail: rudenkon07@list.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>