XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сабадош Л.Ю. ОПОДАТКУВАННЯ СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

Сабадош Л.Ю.

Львівська комерційна академія

ОПОДАТКУВАННЯ СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

Сучасне ринкове середовище із його ідеологією споживання, розвиток світової торгівлі, користування тільки купованими продуктами й предметами в умовах урбанізації, повсюдна комерціалізація суттєво сприяють розвитку опосередкованих форм податкового перерозподілу ВВП. Роль податків на споживання як інструментів фіскального наповнення дохідної частини державного бюджету важко переоцінити. Зважаючи на те, що акцизний збір і мито є специфічними акцизами і справляють прямий вплив на розвиток підприємництва в окремих специфічних галузях діяльності та формах господарювання, а також при реалізації нетрадиційних товарних груп на одній із стадій товаропросування, то головну увагу зосередимо на дослідженні механізму нарахування, сплати, адміністрування ПДВ.

Сучасна фіскальна теорія ставить в центр уваги проблему кількості податкових ставок та їх величини. На перший погляд, це технічне питання має важливі політичні, соціальні, правові, адміністративні наслідки. З тактичних міркувань політики віддають перевагу системі ставок з чіткими критеріями їх диференціації в розрізі окремих товарних груп, виходячи із соціальної значимості оподатковуваної продукції, споживчих товарів і послуг. Внаслідок такої диференціації ставок оподаткування, ПДВ втрачає свою нейтральність поряд із зменшенням регресивності. Єдину універсальну ставку доцільно встановлювати і з позицій організації податкової роботи, оскільки при значній кількості податкових ставок збільшуються витрати на адміністрування податку, розширюються можливості ухилення від оподаткування.

На продуктивність ПДВ вагомий вплив справляють податкові пільги, оскільки вони переслідують дві мети: по-перше, захист інтересів низькодоходних верств населення; по-друге, стимулювання виробництва окремих груп товарів, виконання робіт, надання послуг. Природно, пільговий режим оподаткування є невід'ємним атрибутом раціональної, побудованої на засадах соціальної справедливості податкової системи. З іншого боку, ПДВ є ціноутворюючим фактором, а отже, диференційований підхід до оподаткування або ж повне звільнення від нього є деструктивним чинником економічного зростання, передумовою цінових диспропорцій. Існує наступна закономірність: зростання ціни, за якою продукція відпускається кінцевим споживачам буде тим більшою, чим далі в технологічному ланцюгу перебуватимуть звільнені від сплати ПДВ суб'єкти підприємницької діяльності. Пільгове оподаткування доданої вартості справляє також і зворотну дію на пільговика, який втрачає право на відшкодування дебетової суми ПДВ, перекладаючи її в складі ціни продажу на покупців.

З огляду на ціноутворюючі властивості ПДВ постає проблема числа податкових пільг. Сфера їх застосування, як показали емпіричні дослідження, не повинна обмежуватися відповідним законодавчим введенням чи відміною, а набувати стабільного регулюючого потенціалу, поширюватися лише на пріоритетні сфери господарювання, найбільш соціально значимі товари і послуги, а також ті операції, оподаткування яких є необґрунтованим з огляду на специфіку їх здійснення. На нашу думку, пільговий режим оподаткування доданої вартості слід здійснювати на засадах оптимізації рівнів фіскального тягаря, урізноманітнення механізмів пільгового оподаткування, широкого застосування методів податкових знижок, бюджетного й авансового відшкодування сум податку, його відстрочки й розстрочки.

На загальний рівень опосередкованого фіскального навантаження справляє вплив методика нарахування та сплати податку до бюджету. Існує законодавча невідповідність в контексті формування елементів податкової бази. Зокрема, положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" передбачено віднесення амортизації на собівартість, що згідно Закону "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року з наступними змінами є одним з основних критеріїв формування податкового кредиту. Тому за непрямого методу розрахунку ПДВ нараховану амортизацію доцільно включати в базу для нарахування податкового кредиту. Особливої актуальності вказана податкова операція набуде при запровадженні податку на майно підприємств, коли амортизаційні відрахування включатимуться водночас в базу для нарахування і ПДВ, і податку на майно.

Практична реалізація цього завдання не передбачає особливої складності в технічному плані, оскільки амортизація легко обліковується і має чітке відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності. База нарахування податку є громіздкою, не ліквідує кумулятивного ефекту, оскільки передбачає включення до складу валових витрат платника ПДВ акцизного збору, мита, ресурсних, майнових, місцевих податків і зборів, нарахувань на фонд оплати праці пенсійних і соціальних страхових платежів. Штучно роздутий у такий спосіб об'єкт нарахування податкового зобов'язання є каталізатором інфляції, деформує цінові пропорції, порушує параметри споживання, пригнічує підприємницьку діяльність.

Також мають місце розбіжності у регламентуванні періоду настання податкових зобов'язань. Перехід на світові принципи фінансового рахівництва вимагає визначати базу оподаткування ПДВ за фактом передачі власності на відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги. 

Механізм відшкодування ПДВ не відіграє належної компенсаційної ролі, а в багатьох випадках є інструментом додаткового вилучення з господарського обороту фінансових ресурсів платників податку на бюджетні потреби. Лібералізований на перший погляд порядок відшкодування ПДВ на практиці реалізується зі значними порушеннями, є надто громіздким в плані організації документообороту. Наступний аспект окресленої проблеми полягає у несвоєчасному поверненні податкового кредиту. Саме тому, необхідно значно спростити документооборот процедури відшкодування, обмеживши її відповідною відміткою у податковій декларації.

Отже, як показали проведені дослідження, ПДВ в умовах розвитку ринкових відносин в Україні не виконує повною мірою покладені на нього фіскальні й регулюючі функції. Підвищення ефективності опосередкованого оподаткування доданої вартості є одним з найважливіших завдань фіскальної політики сьогодення і потребує не лише реформування окремих елементів й складових механізму справляння податку, охарактеризованих вище, а й створення адекватних економічних передумов його ефективного функціонування, насамперед легалізації бізнесового середовища з відповідним запровадженням прозорих схем розрахунків за товари (роботи, послуги), формування ринкової ідеології підприємництва.

Література:

•1.     Єфименко Т.І. Аналіз фіскальних наслідків надання деяких пільг з податку на додану вартість / Т.І. Єфименко, І.О. Луніна, А.М. Соколовська // Фінанси України. - 2005. - № 10. - С. 7

•2.     Луніна І.О. Ефективність оподаткування споживання в Україні / І.О. Луніна, Н.Б. Фролова // Фінанси України. - 2007. - №1. - С.17-28.

•3.     Опарін В.М. Аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України / В.М. Опарін, А.В. Іванченко // Фінанси України. - 2008. - №4. - С.77-87.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>