XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сагач Я.С. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

аспірант,  Сагач Я.С.

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України

м. Київ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Важливою передумовою для розбудови соціальної держави в Україні є забезпечення гідного рівня життя всім громадянам країни. Особливої уваги  з боку держави потребують соціально вразливі верстви населення, зокрема, особи похилого віку як одна з найуразливіших верств населення.

В Україні, як і в багатьох розвинених країнах, в останні десятиріччя значно зросла частка людей похилого віку. До старшого покоління сьогодні належить кожний п'ятий. Відповідно до класифікації ВООЗ осіб у віці від 60 до 74 років відносять до категорії людей похилого віку, від 75 до 89 років - до старих людей, а від 90 років і старших - до довгожителів. Деякі американські фахівці пропонують іншу класифікацію, у якій розрізняють людей старшого віку як «молодих літніх» -  65-74 років, старих -  віком 75-84 і дуже старих -  85 років і старших. В Україні під визначенням «людина похилого віку» часто розуміють особу яка досягла пенсійного віку.

Обмеження функціональних можливостей літніх людей щодо адаптації в ринковому середовищі підвищують ризик їхньої соціальної ізоляції, внаслідок чого особи у 55-60-річному віці вже не можуть на рівних конкурувати на ринку праці, змушені сподіватись виключно на підтримку держави й розраховувати на стабільність пенсійної системи. Пенсія виступає основним гарантованим доходом пенсіонерів.

Негативні оцінки зміни життєвого рівня пенсіонерів пов'язані з тим, що розміри пенсій менш диференційовані у порівняні із заробітною платою, тому, для значної частини населення вихід на пенсію призводить до скорочення величини гарантованого доходу.

Люди похилого віку переживають значні труднощі, які викликані як віковими, так і соціально-економічними змінами, пов'язаними з виходом на пенсію, втратою попереднього соціального статусу, матеріально-економічними обмеженнями.

Важливим й актуальним завданням сучасного суспільства постає забезпечення достойного рівня життя літнім людям, оскільки саме рівень життя характеризує можливість людини задовольнити потреби в матеріальних, культурних і соціальних благах та визначається через їхнє забезпечення відповідними товарами та послугами.

У відповідності зі ст. 25 Декларації прав людини [1] визначено: кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.

Автори сучасного економічного словника вважають, що  рівень життя - це рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, які характеризують ступінь задоволення основних життєвих потреб людей [2] зазвичай визначається рівнем ВВП або ВНП на душу населення, середніми доходами родини порівняно з прожитковим мінімумом у країні, споживчим бюджетом родини.

Е. Лібанова та інші науковці визначають рівень життя як забезпеченість населення необхідними матеріальними благами та послугами, досягнутий рівень їх споживання та ступінь задоволення раціональних потреб [3, с. 109-110].

Г. Тарасенко і С. Мочерний в Економічній енциклопедії [4, с. 262], характеризують рівень життя за такими соціально-економічними факторами, як: а) реальні грошові доходи; б) обсяг і структура споживання; в) забезпеченість роботою (зайнятість) та умови праці; г) тривалість робочого дня і вільного часу; д) інтенсивність праці; е) житлові та побутові умови; ж) рівень освіти і культури; з) система охорони здоров'я і фізичної культури; и) система соціального забезпечення; к) піклування суспільства про дітей та материнство; л) раціональне використання вільного часу.

У системі визначення рівня життя населення центральне місце посідають показники доходів як основного джерела задоволення особистих потреб у товарах та послугах і підвищення рівня добробуту. Рівень доходів дає уявлення про матеріальні можливості людей, надто коли цей рівень досить низький [5]. В Україні спостерігається різка диференціація населення за рівнем доходу, що має негативні наслідки як для працюючого населення, так і для людей похилого віку оскільки пенсія  є основним їхнім доходом. Через низький розмір пенсій переважна більшість пенсіонерів опинилася за межею бідності.  Люди, які досягли пенсійного віку і зробили свій трудовий внесок у розвиток країни, не мають можливості достойно жити і відпочивати. Рівень життя цієї категорії населення знаходяться на недопустимо низькому рівні.

Рівень життя це багатогранне суспільне яке формується під впливом багатьох  детермінантів. За визначенням Сучасного економічного словника, детермінант - це фактор, який здатний впливати на економічні процеси, відносини. [2].  Виявлення, систематизування, групування та вивчення цих факторів дозволяє більш детально обґрунтувати динаміку та перспективи покращення рівня життя людей поважного віку.

Система детермінантів рівня життя людей похилого віку досить різноманітна та має специфічний характер, а також включає взаємозв'язок багатьох соціально-економічних та неекономічних детермінантів серед яких можна виділити наступні фактори: економічні, соціальні, політико-правові, екологічні, природно-географічні, технологічні, науково-технічні, культурні та ін.  Важливе значення для підвищення рівня життя літніх мають економічні фактори оскільки вони визначають економічний потенціал країни, економічний розвиток суспільства, рівень доходів, величину заробітної плати та пенсії  та впливають на добробут людей.

Соціальні фактори характеризуються розвитком соціальної інфраструктури, ступенем задоволення соціальних потреб населення, соціальним забезпеченням. Політико-правові фактори передбачають ідею правової держави та дотримання прав людини і впливають на рівень життя через діяльність влади, політичний режим, партії та суспільні організації, закони. Екологічні фактори визначають здоров'я, якість продуктів харчування,стан навколишнього середовища, екологічні проблеми. Природно-географічні фактори відображають регіональні відмінності, територіальне розміщення регіону, наявність природніх ресурсів, кліматичні умови та ін. Технологічні і науково-технічні фактори характеризуються розвитком науково-технічного прогресу, а також впливають на освіту, охорону здоров'я, навколишнє середовище, вільний час та ін. Культурні фактори відіграють важливу роль в житті суспільства оскільки вони впливають на духовний рівень людей, культурні та духовні цінності, менталітет, інтелектуальний розвиток, а також на рівень науки і освіти.

Отже, рівень життя - це багатоаспектне поняття яке характеризує рівень добробуту населення і формується під впливом багатьох економічних та неекономічних детермінантів. Сукупність цих детермінантів прямо чи опосередковано впливають на рівень життя людей поважного віку і займають певне місце в його формуванні. Все це зумовлює необхідність формування виваженої державної соціальної політики по відношенню до осіб похилого віку, яка шляхом комплексного підходу до вирішення існуючих проблем, а також з урахуванням всіх факторів, зобов'язана забезпечити гідний рівень життя, доступність та високу якість основних соціальних послуг, активне довголіття, необхідну соціальну підтримку.

Література:

•1.     Всеобщая декларация прав человека Принята и провозглашена в резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи от 10 декабря 1948 года [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015

•2.     Райзберг Б.А. Современный экономический словарь [Електронний ресурс] / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 3-е изд.,перераб. и доп. - М. : ИНФРА-М, 2002. - 480 с. - Режим доступу: http://slovari.yandex.ru/~книги/Экономический%20словарь

•3.     Лібанова Е. Ринок праці та соціальний захист / Е. Лібанова, О. Палій. - К. : Основи, 2004. - 491 с.

•4.     Економічна енциклопедія : у 3 т. / [ред. кол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Академія, 2002. - Т. 3. - 952 с.

•5.     Управління трудовим потенціалом : навч.посіб. . [Електронний ресурс] / [В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб]. - К.: КНЕУ, 2005. - 403 с. - Режим доступу: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,147/id,5183/


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>