XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Салій І.Р. ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИКИ

Студентка КНУ імені Тараса Шевченка

3 курсу, філософського факультету

Салій Ірина Ростиславівна

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИКИ    

Поняття інформаційної війни є сьогодні одним із найпопулярнішим, у тому числі і тому, що людство живе, у так звану, інформаційну еру. Поняття інформаційна війна походить від риторики американських військових і первинно пов'язується із психологічно-інформаційним впливом саме в умовах воєнного часу. Однак вже давно стало звичним говорити про інформаційну війну і в періоди, коли немає відкритого військового протистояння. Інформаційна війна часто відбувається у межах однієї країни між різними політичними і неполітичними суб'єктами.

Серед учених, котрі займаються вивченням цього феномену - Волкогонов Д.А., Гриняєв С., Калиновський О., Крутських А., А. Федоров, Павлютенкова М., Петров В., Рабінович І., Шаравов І., Фельдман Д. та інші.

У контексті даної статті інформаційна війна буде розглядатися саме як характеристика відносин суб'єктів політики. З цього погляду доречно зауважити, що інформаційна війна як метод є складовою інформаційної політики.

Інформаційно-психологічну війну доречно розглядати у вузькому і в широкому значенні. - розглядати в сфері військового протиборства як інформаційно-технічні й інформаційно-психологічні складові комплексу ІПВ і збройного протистояння, що передують військовій дії та супроводжують її, у повсякденній практиці - як окремі інформаційно-психологічні заходи корпоративної конкуренції. Широке розуміння інформаційно-психологічної війни визначає її як політичний конфлікт у сфері геополітичного протиборства між державами, головною ознакою якого виступає насильницький вплив на супротивника.

Інформаційною війною також називають процес поширення інформації, руйнування чи пошкодження баз даних, їх спотворення і подальша маніпуляція особами, які користуватимуться такою інформацією.

Найпоширенішим методом виступає дезінформація. Інструменти можуть використовуватися найрізноманітніші: ЗМІ, плітки, поширення листівок тощо.

На даному етапі найважливіша роль в інформаційній війні, як і раніше, приділяється ЗМІ, особливо електронним. Тому більшість держав уже давно розбудовує свою систему інформаційної безпеки, у тому числі і на законодавчому рівні.

Стрімкий розвиток засобів масової комунікації не міг не спричинив хвилю інтересу до можливостей масштабного психологічного впливу на політичних та бізнесових опонентів. Зрештою, розвиток новітніх технологій зумовив перехід від, так би мовити, класичних війн, до війни нового типу - інформаційно-психологічної.

Термін "інформаційна війна" з'явився в середині 80-х років ХХ сторіччя у зв'язку з новими завданнями Збройних сил США після закінчення "холодної війни". Його виникнення стало результатом роботи групи американських теоретиків, які займаються військовими проблемами, таких, як Г.К. Екклз, Г.Г. Самерз і ін. Більш популярним даний термін став після проведення операції "Буря в пустелі" у 1991 р. в Іраку, де нові інформаційні технології вперше були застосовані у військових цілях.

Починаючи з 1994 року у США відбуваються наукові конференції на тему інформаційних війн. Наприкінці 1998 року Об'єднаний комітет начальників штабів збройних сил США ухвалив документ «Доктрина проведення інформаційних операцій» Це і є концепція інформаційно-психологічної війни. До її елементів американські фахівці зараховують: здобування розвідувальної інформації, дезінформування, психологічні операції, фізичне руйнування інформаційних ресурсів супротивника (у тому числі з використанням електромагнітного впливу), напади (фізичні, електронні) на його інформаційну структуру, зараження комп'ютерними вірусами його обчислювальних мереж, проникнення до інформаційних мереж тощо, а також відповідні заходи протидії, захисту власних інформаційних ресурсів.

Останнім часом з'явилися приклади, коли засоби масової інформації застосовувалися навіть замість збройних сил для досягнення політичних цілей, у результаті чого без єдиного пострілу зникають цілі держави та радикально змінюється політична картина світу.

Основою для здійснення інформаційних атак стають як знання про колективну та індивідуальну психологію, так і  психотронні і психотропні засоби, навіювання, гіпноз, НЛП, інструменти радіоелектронної боротьби, мережеві війни, ЗМІ, цензура, лінгвістичні меоди, пропаганда тощо. 

Інформаційна війна спотворює і приглушує притаманні суспільству, соціальній групі чи іншому об'єкту цінності, орієнтири, нав'язуючи хибні пріоритети, залякує об'єкт. Інформаційно-психологічна війна націлена на порушення наявного порядку і створення хаосу.

Захищаючи свій інформаційний простір і медіа-ринок держава, зокрема намагається обмежити вплив іноземних ЗМК, а також опозиційних.

Виходячи з того, що організація спеціальних інформаційних акцій впливу - справа трудомістка, а сучасні конфлікти відрізняються високою динамікою, автори концепції рекомендують проводити психологічні операції в кризових зонах заздалегідь, у так званих „профілактичних цілях". При цьому відзначається, що зазначені заходи взагалі можуть виявитися безрезультатними в тоталітарних державах, де поведінка правлячої еліти мало залежить від суспільної думки.

Ідеологічні аспекти Холодної війни 1946-1991 можна вважати прикладом інформаційної війни. Серед сучасних прикладів - російсько-грузинський конфлікт 2008 року.

Отже, науково-технічна революція, нові інформаційні технології, глобальні інтеграційні процеси призвели до формування глобального інформаційного простору, у якому інформація стала визначальним чинником управління й основним інструментом влади. Поняття інформаційна влада, інформаційний простір, електронний уряд, інформаційна зброя та інформаційні війни стали звичними і повноправними складовими нового світу. Критерії національної безпеки змінюються, з огляду на те, що навіть конфіденційна інформація у сучасних надшвидких інформаційних процесах ризикує стати доступною. Останні гучні скандали у різних куточках світу, пов'язані із шпіонажем тільки підтверджують це.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>