XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Салій І.Р. СУТНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ «РУССКОГО МІРА У КОНТЕСТІ МЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Студентка КНУ імені Тараса Шевченка

3 курсу, філософського факультету

Салій Ірина Ростиславівна

СУТНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ «РУССКОГО МІРА У КОНТЕСТІ МЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

    Зовнішньополітична стратегія Російської федерації на сучасному етапі все частіше визначається у контексті так званого «Русского міра», причому останній є не просто публіцистичним поняттям, а цілою культурно-цивілізаційною теорією.

   Теоретична значущість вивчення концепту «Русского міра» пояснюється слабкістю його наукової вивченості передусім в Україні, а, по-друге, тим, що власне сама панідея «Русского міра» перебуває у процесі свого становлення і оформлення. Практична цінність дослідження даної теми зумовлена тим, що Росія - один із найближчих сусідів України, і її зовнішньополітичні амбіції безпосередньо зачіпають українські державні інтереси. Тому, аби усвідомлювати можливі перспективи, ризики і небезпеки теорії «Русского міра» для України, необхідне вивчення і висвітлення даної теми у вітчизняній науці.

     Внесок у розробку даних ідей зробили відомі вчені: Г.В.Вернадський, Л.Н.Гумільов, Н.Я.Данилевський, П.Н.Савицький та ін.

     Серед теоретиків «Русского міра» - С. Переслєгін, Н. Ютанов, Д. Іванишинцов. Сьогодні чи не найвідомішим її речником виступає патріарх РПЦ Кіріл.

    Рушійним стимулом для появи концепції «Русского міра» став крах Радянського союзу, який призвів, на думку її ідеологів, до феномену «розділеного народу».

   Теорія «Русского міра» базується на ідеї російської мови, православної віри і лояльності до Росії як материнської держави. В основу концепції закладено наднаціональну ідентифікацію - «русскості». Як зазначає дослідниця Н.О. Ботанова: «Русскій мір - не суперетнічна, а наднаціональна спільність. Це транснаціональне, глобальне утворення, яке ідентифікує себе з російською культурою і російською мовою, з духовними і ментальними ознаками "русскості"» [2, с. 10].

    «Русскій мір» тлумачиться його авторами як міжнародна, наддержавна, культурно-цивілізаційна спільність, основу якого складає Росія та "росіяни зарубіжжя", "співвітчизники за кордоном" у світовому масштабі. Ядро «русского міра» складають Росія, Україна, Білорусь. Водночас ця теорія не позбавлена внутрішніх суперечностей. Наприклад, якщо дослідниця Ботанова О.Н. наполягає на духовному і мовному аспектах, стверджуючи, що «Русский мир» полісемантичний, багатонаціональний, поліконфесійний» [2, с. 14], то у промовах патріарха Кіріла центральною ідеєю єднання народів виступає саме православна віра. Інший дискусійний аспект - це питання ідентифікації з Руссю чи сучасною Росією. Прихильницею першого варіанту є дослідниця Ботанова О.Н. Натомість патріарх РПЦ апелює до духовної культури Древньої Русі.

   Прикметно, що у промові з нагоди відкриття ІІІ Асамблеї Русского міра у 2009 р. патріарх посилався на інші, на його думку, схожі приклади таких культурно-цивілізаційних проектів - ЄС, Британська співдружність націй, співдружності франкомовних і португаломовних країн. Дані моделі інтеграції можна вважати зразковими для майбутнього розвитку проекту «Русского міра».

   Важливою складовою даної ідеологічної концепції є також розуміння поняття "співвітчизник", щодо захисту прав якого так часто висловлюються ідеологи теорії «Русского міра». Базовим вважається визначення, сформульоване у Законі Росії «Про співвітчизників»: «Зарубіжний російський співівітчизник - індивід, котрий походить із раніше єдиної держави (Російської держави, Російської республіки, РСФСР, СРСР, Російської Федерації), володіє російською мовою, ідентифікує себе з Росією і лояльно ставиться до неї, відчуває духовно-культурні зв'язки з прабатьківщиною, підтримує контакти з Російською Федерацією» [2, 16].

    Головними інструментами втілення цієї ідеології виступають російські діаспори, культурно-освітні фонди і товариства за кордоном. У найближчому майбутньому передбачається поглиблення нормативно-правового закріплення проекту «Русского міра». Серед напрямків роботи у руслі даної концепції, крім культурно-просвітницьких аспектів, активно здійснюються реальні політичні завдання - розвиток суб'єктності російських діаспор, збільшення їхнього впливу на державну політику країн проживання, використання російських громад як інструмента лобіювання інтересів Російської федерації. Такі цілі, природно, входять у конфлікт з національною безпекою інших держав.

    Якщо спроектувати вищезазначене на український політичний контекст, то передусім очевидним стає факт вражаючих недоопрацювань України у своїй діаспорній політиці. Так чи інакше культурну політику намагається проводити кожна впливова держава, що не повинно розцінюватися як однозначний вияв імперіалізму, ворожої експансії. За аналогією до Конгресу російських співвітчизників існує Світовий Конгрес Українців, на який мала би бути покладена велика частина роботи щодо лобіювання інтересів українських діаспор тощо. З іншого боку, необхідна політична воля і наявність чіткої стратегії передусім у державних еліт України.

    На сучасному етапі ідеологічні та інформаційні протистояння поміж країнами набувають все більшого значення і стають зручним інструментом культурно-цивілізаційної конкуренції. Вплив бренду «Русского міра» вкотре підказує українцям про нагальну потребу вироблення власної національної ідеї, за відсутності якої сьогодні неможлива ані внутрішньополітична консолідація і стабільність, ані конкуренція на міжнародній арені.

Література:        

•1. Батанова О. Н. Понятие «соотечественник за рубежом» и его научно-правовая интерпретация / Вестник Национального института бизнеса. Выпуск 6. - М.: Национальный институт бизнеса, 2008. - 120 с.

•2.  Батанова О.Н. Русский мир и проблемы его формирования, автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата политических наук, М.: 2009. - 24 с.

•3. Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на торжественном открытии ІІІ Ассамблеи Русского мира - http://www.patriarchia.ru/db/print/928446.html.

•4.  Полоскова Т., Скринник В. Русский мир: мифы и реалии. Москва. 2003. - 130 с.

5.  Тишков В. А. Русский мир: смысл и стратегии, 2007. - 181 с.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>