XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Самойленко Т. І. ВПЛИВ КІНЕМАТОГРАФУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДІТЕЙ З МЕТОЮ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Самойленко Т. І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

м. Черкаси

ВПЛИВ КІНЕМАТОГРАФУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДІТЕЙ З МЕТОЮ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Усвідомлюючи важливість комуністичного виховання дітей, значна увага приділяється створенню фільмів для відповідної вікової аудиторії. В статті висвітлені проблеми, з якими зустрілось радянське керівництво для задоволення глядацьких потреб дітей та підлітків.

Ключові слова: молодь, діти, фільм, «дитячий екран».

Осознавая важность коммунистического воспитания детей, значительное внимание уделяется созданию фильмов для соответствующей вековой аудитории. В статье освещены проблемы, с которыми встретилось советское руководство для удовлетворения зрительских потребностей детей и подростков.

Ключевые слова: молодежь, дети, фильм, «детский экран».

Realizing importance of communist education of children, considerable attention is given for creation of films for the proper age-old audience. Problems with which soviet goverment met for satisfaction of audience necessities of children and teenagers are lighted up in the article.

Keywords: young people, children, film, «child's screen».

 

Великою проблемою вітчизняного кінематографу 20-х років була майже повна відсутність фільмів для молоді та дітей. Радянська влада робила основний акцент на виховання молодого покоління, розуміючи, що за сьогоднішніми дітьми завтрашнє майбутнє держави. Тому життєво необхідною умовою існування комуністичного режиму була підтримка з боку молоді. Кінематограф, як потужний засіб агітації та виховання, мав найбільший вплив саме на дитячу психіку, так як діти починали копіювати поведінку побачених героїв, брали з них приклад. Це унікальна можливість вплинути на формування майбутньої особистості. Але правильних картин для юнацької аудиторії не було, тому доводилося показувати що є, а це, в свою чергу, призводило до небажаних результатів: «Наша комсомольська організація, піонерські загони прикладають масу зусиль на виховання дітвори. Проводять багато роботи в загонах, говорять багато про дисципліну, про показовість піонерів і т. д. Раптом яка-небудь картина з Гаррі-Пілем або Дугласом Фербенксом і ми бачимо, що піонери лазять з даху на дах, б'ються тощо, тобто поводяться на кшталт Дугласа Фербенкса та Гаррі-Піля» [1]. Інколи батьки брали разом з собою дітей на кіносеанс, хоча «дорослі» фільми були незрозумілими, а то й шкідливими для дитини. Пізніше, почали ставити чітке вікове обмеження на перегляд картин.

У 30-х роках ситуація з дитячим та юнацьким кіно значно покращилася, з'явилися такі поняття, як «дитячий екран», «екран піонерів» тощо. Головними героями юнацьких фільмів були діти, піонерські загони, які в тій чи іншій варіації допомагали дорослим будувати щасливе майбутнє, були маленькими свідомими громадянами, що часто вирішували важливі проблеми не для свого віку. Та все ж дитячих картин не вистачало, а інколи траплялися, що існуючі фільми негативно впливали на поведінку дітей: «Українфільм показує дітям нову кінокартину «Кондуїт». Ця картина бідна художніми засобами, не дає правильного розуміння про стару школу. Більше того - «Кондуїт» смакує бешкетницькі вчинки учнів, розхитує дисципліну в школі». У цій Доповідній записці йдеться про масові випадки повторення сцен із фільму таких, як: карикатури на вчителів, ламання парт, обмазування стільців смолою, кидання чорнильницями, відривання ґудзиків тощо. ЦК ЛКСМУ наполягав на забороні цієї стрічки [2]. В цей час зустрічаються такі коментарі: «Було дитяче кіно. Показували таку нісенітницю, що краще б і не показували. Дивилися на якихось ляльок та на старих попів. Ну, кому вони потрібні, ці священики?»[3]. Крім цього, ставилося питання про створення спеціальних дитячих кінотеатрів та підтримку дисципліни серед глядачів. Незважаючи на це, наприкінці 30-х років, радянський кінематограф міг повністю забезпечити потреби молодіжної аудиторії.

В середині 30-х років в Радянському Союзі широкої популярності набули молодіжні кінофестивалі, які організовували активісти комсомолу. Постанова ЦК ЛКСМУ «Про організацію українського кінофестивалю колгоспної молоді» визначила 4 етапи проведення майбутнього заходу, починаючи з 1 грудня та завершаючись 20 грудня 1935 року. Планувалося провести кінофестиваль в 100-125 сільських районах [4]. Та кінофестиваль молоді, що пройшов на Україні, охопив аж 4 892 селах в 219 районів української республіки. Для проведення цього заходу було відремонтовано 110 кінотеатрів, 798 колбудів та 530 кінопересувок, також перевірено та укріплено склад кіномеханіків [5]. Це свідчить про те, що організатори підійшли до справи з великою відповідальністю. Учасниками фестивалю стали найкращі ударники колгоспного та радянського будівництва. Вони мали змогу переглянути найкращі фільми: «Партизанська донька», «Ворожі стежки», «Чапаєв», «Юність Максима», «Аероград», «Селяни», «Дивний сад» [6]. Метою проведеного дійства стало ознайомлення колгоспної молоді з сучасною кінопродукцією та покращення роботи кіно на селі [7]. Насправді ж, радянські картини мали показати молоді переваги нового устрою через екран та висвітлити прекрасне майбутнє, що неодмінно прийде у разі прихильності комуністичним ідеям. Він перевершив усі очікування організаторів: замість 600 тисяч у фестивалі взяли участь 1,5 осіб. У ході фестивалю близько 10 тисяч юнаків та дівчат виявили бажання вступити до комсомольської організації. Успіх українського кінофестивалю наштовхнув на проведення подібних акцій й у інших республіках. Так, у Росії за півтора місяця фестивалю (з 20 лютого по 1 квітня 1935 р.)  планувалося зібрати біля екранів 4 мільйони колгоспників лише у Ленінградській області. Інші національні республіки мали теж готуватися до кінофестивалю. Планувалося також розширення вікового складу учасників за рахунок залучення школярів [8]. Ідея розширення аудиторії була підтримана й у інших республіках. Так, керівник Українфільму, тов. Ткач, вже в серпні 1936 року вносить пропозицію до ЦК КП(б)У та ЦК ЛКСМУ організувати з 20 серпня по 20 вересня 1936 року місячник дитячого кіно з метою поліпшення кінообслуговування дітей [9].

Наступний Кінофестиваль колгоспної молоді, який розпочався 11 лютого 1937 року мав на меті «запалювати нашу колгоспну молодь на стахановську працю в промисловості та сільському господарстві, на завдання обороноздатності нашої соціалістичної Батьківщини» [10]. Тобто, якщо перший ставив перед собою задачу ознайомити юнацьку аудиторію зі здобутками радянського кінематографу, то вже наступні переслідували звичні для цього часу завдання. Потрібно зазначити, що в 1935 році основними гаслами були підтримка колективізації, зміцнення колгоспів та нового побуду, а в 1937 році - заохочення до соціалістичного змагання та мілітаризація виробництва й свідомості населення.

Вітчизняний кінематограф увібрав у себе настанови більшовицького режиму та сфокусував їх на глядача, від якого вимагалося не тільки переглядати фільми, але й вміти відшукати та проаналізувати ідеологічні повчання. З метою просування кіно, як міцного знаряддя більшовицької пропаганди в маси, було створено ряд громадських організацій, найбільшою та найбільш розповсюдженою з яких було Товариство друзів радянського фото і кіно. Члени товариства проводили масово-роз'яснювальну роботу серед населення, яка проявлялася у колективних обговореннях фільмів, диспутах, лекціях тощо. Однією із форм масового залучення мас до кіно стало проведення молодіжних кінофестивалів, які здобули велику популярність та сприяли підвищенню громадської свідомості. Мовою фільму ідеологічні настанови сприймалися набагато легше та глибше проникали у свідомість людей. Використання технічної новинки дало змогу радянській владі не насильно, ненав'язливо вести пропаганду  нового устрою, світобачення, життя.

  Література:

•1.     ЦДАГОУ, 1-20-2692, С. 38

•2.     ЦДАГОУ, 1-20-6872, С. 52-53

•3.     Материалы для беседчиков по вопросам кино в СССР (К областному кинофестивалю молодежи в Приморье). - Владивосток. - 1936. - С.44

•4.     ЦДАГОУ, 1-20-6653, С. 57

•5.     ЦДАГОУ, 1-20-6872,С.2

•6.     ЦДАГОУ, 7-1-989,С.27

•7.     ЦДАГОУ, 1-20-6653,С.53

•8.     Материалы для беседчиков по вопросам кино в СССР (К областному кинофестивалю молодежи в Приморье). - Владивосток: Приморский ОК ВЛКСМ, 1936. - С.42-44

•9.     ЦДАГОУ, 1-20-6872, С. 55

•10.   ЦДАГОУ, 1-20-7099, С. 5

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>