Савченко Ю.О., к.е.н., Хачатрян В.В. РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В ПЕРІОД КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Савченко Ю.О., к.е.н. Хачатрян В.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В ПЕРІОД КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Кризові процеси будь-якої сфери в світі швидко розповсюджують свій вплив на різні країни. А розвиток кризи в країні швидко та негативно впливає на підприємства, що діють та розвиваються в ній. Саме тому в період кризових явищ потрібно дуже обережно впроваджувати та розвивати інвестиційний потенціал, оскільки малим підприємства в такий період взагалі дуже важко втриматись на плаву, не те що ще й розвивати власний інвестиційний потенціал. Тому при плануванні розвитку інвестиційного потенціалу необхідно прораховувати можливість виникнення кризових явищ як в країні так і в світі.
Дослідженню причин виникнення економічної кризи та її наслідків присвячені публікації таких українських вчених як В. Юрчишин, І. Бураковский, О. Пасхавер, В. Лановий тощо. Прпоте, акцентуючи увагу на фінансовому аспекті проблеми, здебільшого недостатньо уваги приділяється впливу кризових явищ на інвестиційний потенціал окремих галузей економіки України.
Першими відчувають на собі наслідки світової кризи підприємства фінансового сектору, далі інші. Однак жодна галузь не може лишитись осторонь економічного спаду. Але ступінь впливу кризових явищ на сектори економіки є різним. Вплив економічної кризи на інвестиційний потенціал підприємств має різновекторовий характер.
Рівень інвестиційного потенціалу економічних суб'єктів обумовлюється двома чинниками: здатністю мобілізовувати інвестиційні ресурси та здатністю ефективно їх відтворювати. Відповідно, можна виділити потенціал залучення та потенціал відтворення інвестиційних ресурсів [1].
Наслідком кризових економічних явищ стало зменшення потенціалу відтворення інвестиційного потенціалу за всіма елементами його ресурсної складової:
1. Виробнича складова - дефіцит обігових коштів знижує інтенсивність виробничих процесів.
2. Ресурсно-сировинна складова - відчутне погіршення через нестабільну цінову ситуацію, непередбачувану динаміку валютних коливань.
3. Кадрова складова - підприємства змушені скорочувати соціальні програми, що негативно впливає на кадровий потенціал підприємств.
4. Інноваційна складова - за нинішньої ситуації впровадження інноваційних проектів переважно призупинено.
5. Фінансова складова - рівень забезпеченості фінансовими ресурсами є здебільшого незадовільним.
6. Управлінська складова - є ключовою за даних обставин. Уміння керівної ланки приймати ефективні рішення задля виконання тактичних та стратегічних задач може стати вагомою конкурентною перевагою за нинішніх умов.
7. Інфраструктурна складова - ступінь сприятливості географічного місця розташування і можливості ефективно взаємодіяти з зовнішнім оточенням. Ця складова практично не зазнала змін.
8. Ринкова - зниження купівельної спроможності домогосподарств призводить до зниження обсягів реалізації у грошовому виразі, відбувається перерозподіл ринку на користь виробників дешевшої продукції. Тому ціна продукту стає його вагомою конкурентною перевагою.
9. Ризикова - ступінь негативного впливу макроекономічних процесів на діяльність підприємства є вкрай високою [3].
Отже, виходячи з вищезазначеного першочерговими заходами щодо мінімізації впливу кризових явищ та підтримання рівня інвестиційного потенціалу за існуючих обставин є наступні:
1) оптимізація витрат:
- докладна ревізія витрат;
- скорочення невиробничих витрат (у першу чергу адміністративних);
- скорочення додаткових витрат на оплату праці;
- впровадження політики енергозбереження.
2) мобілізація внутрішніх ресурсів:
- зменшення дебіторської заборгованості;
- оптимізація величини виробничих запасів;
- стимулювання збуту.
3) підтримка елементів потенціалу відтворення:
- виділення пріоритетних для компанії продуктів та напрямків діяльності, за якими підприємство має найбільш стійкі ринкові позиції;
- проведення лояльної політики по відношенню до ключових працівників з метою збереження кадрового потенціалу;
- доведення до логічного завершення проектів, що безпосередньо впливають на життєдіяльність компанії [2].
Отже, на нашу думку, розвиток інвестиційного потенціалу в період кризових явищ можливий лише у стабільних компаніях які розвиваються та мають достатній дохід, а малим підприємствам необхідно розвивати свій інвестиційний потенціал після подолання кризових процесів на підприємстві. Проте вона може мати й позитивні наслідки для великих підприємств: може відбутись перерозподіл ринків на користь ефективних стабільних компаній, перехід політики зниження енерговитрат та переробки відходів і оптимізації виробничого процесу, загальне покращення якості і конкурентоздатності українських підприємств на міжнародному ринку.
Література:
•1. А. Гальчинський: Нинішня фінансова криза - початок кінця. Далі - новий початок?/ Гальчинський А.// Дзеркало тижня. - 2008р. - № 39. - С. 7.
•2. Дідух С.М. Теоретико-методологічні основи інвестиційного потенціалу підприємства/С.М. Дідух// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 237: В 6 т. - Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008 р. - С.1244-1252.
•3. Краснокутська, Н. С. Структуризація потенціалу підприємства / Н. С. Краснокутська// Вісник Хмельницького національного університету. - 2008 р. - №5. - С.96-103.
e-mail: ulenkavr@gmail.com
