XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Щербак О. В., к.пед.н., Дем`яненко О. Є. ВПЛИВ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КОНТАКТУЮЧИХ ЕТНОСІВ НА ФОРМУВАННЯ КРОС-КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Щербак О. В. 

Науковий керівник - к. пед. н., доцент О. Є. Дем`яненко

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

ВПЛИВ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КОНТАКТУЮЧИХ ЕТНОСІВ НА ФОРМУВАННЯ КРОС-КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Найголовнішою цінністю кожного народу, кожного національного осередку є його мова. Мова - це закодований шифр людського сприйняття існуючого світу, культура і мораль її носія. Кожна нація має свою неповторну мову, що за рядом фонетичних, лексичних, граматичних, стилістичних та інших ознак є відмінною від інших мов.

Україна - це поліетнічна держава, де більшу частину населення становлять українці. Але склалося історично так, що на території нашої країни проживають представники різних етносів, які є носіями 79 мов таких, як: російська, білоруська, чеська, болгарська, словацька, румунська, татарська, латинська, німецька та ін. [2; с. 96 - 100]. Обмежити їх функціонування або заборонити їх розвиток у колах національних угруповань держава не має права. Впроваджуючи мовну політику, Україна зобов'язана враховувати національні пріоритети та інтереси кожного громадянина. Оскільки людина, як представник певного етносу, не може існувати поза мовним середовищем, вона намагається встановити з ним контакт, що призводить до розширення індивідуально-культурних рамок світосприйняття. Тобто, вона стає учасником діалогу культур, що є одним із найскладніших різновидів комунікації.

Зважаючи на те, що успішність процесу міжкультурної комунікації залежить від мовленнєвої компетентності, до українських освітніх програм включено дисципліни, що мають на меті формування мовної особистості студента, його крос-культурної компетентності, збагачення знань про особливості мов національних меншин, адже студент - це особистість, яка стоїть на шляху свого становлення і потребує широкого спектру інформації про оточуючий світ.

Міжкультурний діалог є специфічним способом осягнення світу, свідомості та мовно-мисленнєвої діяльності мовної особистості, яка перебуває у певних етнічних рамках [4; с. 580]. Спілкуючись, партнери по комунікації обмінюються не лише власними думками, переживаннями, ідеями, спостереженнями, емоціями, але й обмінюються культурним досвідом етносу, до якого вони належать.

Оскільки мовна поведінка людини визначається системою суспільних відносин та специфікою її культурного коду, то у процесі діалогізації етносів звичним стає явище зіткнення мов, духовних догматів, світоглядних позицій, що не завжди відбувається без конфліктів. Тому успіх чи невдача мовної взаємодії етнічних угруповань залежить від ступеня довіри й толерантності їх представників, а також їхньої здатності адаптувати власні комунікативні цілі та стратегії до умов типових мовленнєвих ситуацій певної національної меншини [4; с. 585].

Культура міжетнічних відносин передбачає наявність крос-культурної компетентності мовців, інтересу до представників інших народів, адекватне ставлення до їх цінностей, традицій та мови, вміння йти на компроміси з різними етнічними групами заради соціального миру в державі, у якій вони проживають.

Так, І. Стернін виділяє такі аспекти діалогічної взаємодії контактуючих етносів, що мають великий вплив на формування полікультурної компетентності мовної особистості учнів та студентів:

1)  білінгвістичний аспект (українці, особливо ті, які проживають у південно-східних регіонах, перебувають у білінгвальному середовищі, тому треба уникати такого явища, як "змішана мова" або суржик, що призводить до часткової, а згодом і повної, втрати етнокультурної індивідуальності та полікультурної свідомості корінного населення України);

2)  прагматичний аспект (існує велика кількість етнічних українців, які ідентифікують себе українцями, але рідною мовою та мовою повсякденного вжитку вважають саме російську);

3) когнітивний аспект - (українська мова належить до флективних мов, а англійська - до мов аналітичного типу);

4) аксіологічний аспект - (кожен громадянин України має прагнути до національної ідеї, мови, своєї культури, до її розуміння, а також намагатися пізнати "чужу" культуру через рідну мову);

5) естетичний аспект - (національні меншини повинні поважати культуру українського суспільства та вивчати мову більшості, адже сьогодні українська мова функціонує в усіх сферах людської діяльності, і тому незнання державної мови призводить до постійних труднощів, що виникають як у комунікативних ситуаціях, так і в ситуаціях державотворчого процесу) [4; с. 590].

Таким чином, значущість діалогу культур у межах однієї держави полягає у його здатності сприяти формуванню акультирозованої та окультиризованої мовної особистості студента, внаслідок чого він стає компетентним у питаннях крос-культурної комунікації. У процесі оволодіння основами міжкультурного спілкування виділяють такі рівні, як: 1) рівень мовних знаків; 2) рівень висловлення; 3) рівень повідомлення; 4) рівень опису інтралінгвальної та екстралінгвальної ситуацій; 5) рівень комунікативних цілей, стратегій і тактик [3; с. 132 - 137].

Обізнаність комунікативних ситуацій, співвіднесення їх із вербальними та невербальними засобами реалізації певного соціуму, формулювання мовленнєвих намірів та отримання відповіді на питання під час діалогу веде до формування крос-культурної компетентності студентів, які навчаються у багатоетнічній державі. На думку К. Беннета, міжкультурна компетентність представників різних етносів, які проживають на території однієї країни, формує здатність виявляти культурні відмінності між рідним і "чужим" [4; с. 588], а також зберігає психологічний баланс між гордістю за свої культурні надбання та повагою до пам'ятків "сусідньої" культури.

Оскільки мова знаходиться в центрі культури та пізнавальної діяльності, то крос-культурну компетентність часто ідентифікують із мовленнєвою компетентністю взагалі. Так, Ф. Бацевич трактує мовленнєву компетентність як сукупність знань про особливості комунікативних дій людини, що відбувається за різних умов між партнерами по комунікації, які належать до різних національних меншин або націй [1; с. 124].

Сучасні мовознавці стверджують, що для формування крос-культурної компетенції молоді необхідно акцентувати увагу на двох чинниках: тенденції сучасного розвитку спілкування між представниками національних меншин України, зокрема, брак часу для обміну інформацією, збільшення кількості культурних діалогів, поступова втрата актуальності ініціативного спілкування, та принципи ведення міжкультурної комунікації контактуючих етносів, основними серед яких є довірливе сприймання особистості комуніканта та адекватна реакція на його національно-мовну картину світу.

Отже, значний вплив на становлення крос-культурно компетентної мовної особистості студента має активний процес діалогу культур. Мови не існують ізольовано, тому відбувається діалог культур, що має не допустити їх "зливання" чи переобтяження. Таким чином, український студент має стати партнером по комунікації у період консолідації етнічних груп та зростання міжнаціональних протиріч у межах однієї держави.

Література:

•1.     Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. / Ф.С. Бацевич. - К.: ВЦ «Академія», 2004. - 344 с.

•2.     Масенко Л. Мовна ситуація України: соціалістичний аналіз. / Л. Масенко. // Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації / За ред. Юмане Бестерс-Дільгер. - К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. - 287 с.

•3.     Мілютіна О.К. Полікультурна освіта школярів у Великій Британії: Монографія / О.К. Мілютіна. - Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - 192 с.

•4.     Основы теории коммуникации. / Под ред. проф. М.А. Василика. - М.: Гардарики, 2003. - 615 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>