XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Семенко Т.М. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Т.М. Семенко, здобувач,

кафедра обліку та аудиту,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

  ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Розглядаючи методику обліку та звітності з ПДВ, необхідно зазначити, що відповідно до чинного податкового законодавства України, в обліку та звітності з ПДВ вибраний найскладніший підхід щодо обліку податкових зобов'язань. Він полягає у поєднанні системного бухгалтерського та несистемного податкового обліку шляхом визнання доходів одночасно двома способами (за першою з подій). Аналізуючи чинний порядок бухгалтерського обліку зобов'язань з ПДВ необхідно відмітити громіздкість даного процесу та певні суперечності з чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку. Зокрема, розглядаючи порядок відображення податкового зобов'язання на рахунках бухгалтерського обліку, коли першою подією є передоплата, кореспонденція рахунків Дт643 Кт 641 є некоректною. Наприклад, якщо взяти до уваги той факт, що на дату складання фінансової звітності відбулася тільки перша подія у фінансовій звітності такі зобов'язання з ПДВ за такою операцію не будуть відображені. При цьому рахунок 643 «Податкові зобов'язання» «нейтралізує» суму податкових зобов'язань, яка відображена на рахунку 641. Це зумовлено тим, що рахунок 643 є пасивним, і виникнення дебетових оборотів раніше за кредитові по вказаному рахунку є невірним та суперечить чинному Плану рахунків бухгалтерського обліку в частині вказівок з ведення обліку на рахунку 643.

Крім того, складність бухгалтерського обліку податкових зобов'язань з ПДВ спостерігається при обліку сум ПДВ за внесками. Проілюструємо це на конкретному прикладі (табл. 1). Рішенням учасників ПрАТ «Райз-Максимко», передає будівлю ТОВ «Максимко», яку оцінено в 80000,00 грн. При цьому, балансова вартість будівлі (первісна вартість за мінусом зносу) становить 76000,00 грн. (96000 -20000), а контрактна вартість становить 80000,00 грн.

Таблиця 1

Кореспонденція рахунків з обліку податкового зобов'язаннями з ПДВ за внесками на прикладі ПрАТ «Райз-Максимко», м. Червонозаводське, Полтавської області, 2010 р.*

Зміст господарської операції Д-т К-т Сума, 

тис.

грн.

Передано будівлю на баланс підприємства-емітента 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» 682 «Внутрішні розрахунки» 9600
Списано переданий об'єкт 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» 103 «Будинки та споруди» 7600
Списано суму зносу переданого об'єкта 131 «Знос основних засобів» 103 «Будинки та споруди» 2000
Нараховано «виручку» 682 «Внутрішні розрахунки» 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 9600
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 6411 «Розрахунки за ПДВ» 1600
Відображено дохід 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 792 «Результат фінансових операцій» 8000
Списано витрати 792 «Результат фінансових операцій» 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» 7600

В результаті, ми маємо 7 проведень, тому що до схеми введені уявні розрахунки через нарахування уявних доходів-витрат. Як видно із наведеного прикладу, на фінансовий результат це не впливає тобто дохід 400 тис. грн., різниця між справедливою вартістю будівлі, тобто різниця між оцінкою інвестицій та вартістю матеріального внеску учасника ПрАТ «Райз-Максимко», за яким такий актив числився на його балансі. Фактично після передачі будівлі цей актив зі статті основних засобів переміщується до статті фінансових інвестицій і числиться як пакет акцій - частка в капіталі дочірнього підприємства. Таким чином, відображення вище вказаної операції у складі витрат є некоректним, бо активів не поменшало, а, навпаки, вони збільшилися, але не на 8000 тис. грн., а лише на 400 тис. грн., що відповідним чином позначилося на фінансовому результаті.

З іншого боку, виникає така суперечність: держава змушує учасників, які роблять свій внесок матеріальними активами, додатково понад справедливу вартість цих активів (у даному випадку будівля) вносити ще і кошти в сумі 20 % від цієї вартості - 1600 тис. грн. При цьому сплата цієї суми відбувається не прямо дочірньому підприємству, а через посередника - Держказначейство, бо підприємство-емітент зараховує цю суму собі на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ. Необхідно відмітити, що фактично при здійсненні цих операцій доданої вартості не створюється. Тобто, учасники роблять внески до статного капіталу дочірніх підприємств у розмірі, що на 20 % перевищує ту частку в капіталі, яку вони самі собі визначили [3].

Ще одним важливим моментом при обліку податкових зобов'язань з ПДВ є ліквідація необоротних активів за самостійним рішенням платника податку. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, операції з ліквідації необоротних активів піддягають оподаткуванню. При здійсненні вказаних операцій недоцільно нарахувати податкові зобов'язання, адже суб'єкт господарювання в ході ліквідації необоротних активів фактично доходу не отримує. Крім того, відповідно до ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається одна з подій, яка сталася раніше. Тобто, відповідно до ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції з постачання товарів, робіт, послуг, але в Податковому кодексі не наведено визначення такої категорії як «операції з постачання товарів». В свою чергу, відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України [2], постачанням товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (робіт, послуг) чи поставки майна з будь-якими іншими договорами. Звідси випливає наступне: операції з ліквідації необоротних активів не підпадають під визначення постачання товарів, наведених в Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України. Це свідчить про недоцільність відображення в обліку податкових зобов'язань при ліквідації необоротних активів.

Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено, що чинна методика бухгалтерського обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ має ряд методичних недоліків, які потребують розробки шляхів вирішення. З метою повного та достовірного відображення податкового зобов'язання на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності пропонуємо зобов'язання з ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку відображати наступною кореспонденцією рахунків Дт361 Кт643, адже це дасть змогу бухгалтеру контролювати черговість подій та позбавить необхідності ведення аналітичного обліку за рахунком 643, оскільки, використання даної кореспонденції рахунків показує факт видачі податкової накладної покупцю.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції».

2. Цивільний кодекс України.

3. Омелькін В. Юридичні аспекти спільної діяль-ності // Податки та бухгалтерський облік. - 2004. - № 95. - С. 8-12.

4. Привалова Н. Спільну діяльність припинено: облік повернення майна // Баланс. - 2005. - № 29. - С. 15-17.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>