XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Семенова С.В. ЕФЕКТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО НЕКАМЕНЕВОГО ХОЛЕЦИСТИТУ

Семенова С.В.

Львівський медичний національний університет імені Данила Галицького

ЕФЕКТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО НЕКАМЕНЕВОГО ХОЛЕЦИСТИТУ

В лікуванні хронічного некаменевого холециститу (ХНХ) застосовується терапія, яка направлена на ліквідацію хронічних запальних процесів та дискінетичних розладів зі сторони жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, при цьому не враховується роль інших  систем у формуванні вказаної патології, зокрема, порушення нейроендокринної системи та психоемоційної сфери, тому лікування носить часто симптоматичний характер. Виникає необхідність  ширше призначати ліки з універсальним механізмом дії на різні ієрархічні рівні захворювання, в тому числі, завдяки впливу на вищі регуляторні ланки (нервові, гормональні, судинні), а не лише прицільно локальні.  Такими ліками можуть бути гомеопатичні препарати. Гомеопатичні ліки підбираються за принципом подоби, тобто мають спорідненність не лише до патогенетичних ланок  хронічного запалення жовчного міхура, але й до індивідуальних особливостей психоемоційної, поведінкової та сфери загальної реактивності організму конкретного хворого. Отже, гомеопатичні ліки (ГЛ) необхідно ширше застосовувати при лікуванні ХНХ, оскільки вони здатні  впливати на різноманітні механізми формування вказаної патології. Загальновідомо, вплив гомеопатичних препаратів на тонус біліарних шляхів, ферментативні системи шлунково-кишкового тракту, сладж синдром, мікроциркуляцію та проникненність клітинних мембран, для досягнення протективного ефекту, особливо у випадках супутньої екстрадигестивної патології тощо.

Фармацевтичний ринок України пропонує велику кількість комплексних гомеопатичних препаратів різних фірм, які проявляють тропність до запальних явищ зі сторони жовчного міхура та системи жовчовиведення. Нами з метою вивчення ефективності впливу гомеопатичних препаратів на протікання хронічного некаменевого холециститу (ХНХ) підбирався індивідуально-орієнтований гомеопатичний комплекс. Таким чином, кожний пацієнт одержував спеціально підібраний комплекс гомеопатичних ліків, який складався з 3-5 препаратів та мав широкий вплив на патогенетичні ланки хронічного некаменевого холециститу. Обстежено 43 хворих у віці від 21 до 68 років, з них 26 жінок та 17 чоловіків. Верифікація діагнозу ХНХ проводилася за результатами клінічного, лабораторного та інструментального обстежень (додатково проводилося обстеження  ліпідограмми крові). Всі хворі були розподілені на дві групи репрезентативні зі віком, статтю  та тривалістю захворювання. Пацієнтам контрольної групи (20 осіб) було призначено  традиційну терапію з включенням спазмолітиків холеретиків, холекінетиків, ферментативних та за потребою антибактеріальних препаратів. Кожному пацієнту основної групи (23 особи) на фоні базової терапії, підбирався індивідуальний комплекс гомеопатичних препаратів, з врахуванням патогенетичних ланок ХНХ та стадії запального процесу.  Підібрані гомеопатичні препарати знаходилися між собою в співвідношеннях прописаних за таблицею Гібсон-Міллера. Обстеження проводилося до та після проведеного курсу лікування. До лікування у пацієнтів переважали психастенічні стани зі слабкістю чи подразливістю, диспептичні розлади у вигляді різноманітнимх ознак  таких, як важкість в епігастральній області після їжі, тошнота, гіркота в роті, неврегульований стілець. Відрижка та вздуття спостерігалися в 78,25% випадків. Больовий синдром проявлявся рідше в 67,6%, порушення функції кишківника проявлялося у вигляді закрепів  у 48,2 % обстежених хворих, а схильність до послабленого стільця в  37, 8%  хворих. Проведене лікування  призвело до регресу клінічної симптоматики в обох групах, але за клінічними та біохімічними ознаками показники в основній групі були кращими.  Через 14 днів від початку лікування досягнуто в цілому хорошого ефекту в основній групі, який перевищував результати в контрольній групі. Прийом гомеопатичних препаратів в основній групі не супроводжувався побічними ефектами. У хворих основної групи відмічалося значне зменшення больового симптому на  третій  - п'ятий день від початку терапії. В основній групі в порівнянні з контрольною зменшення больового симптому відбувалося швидше (випередження на 3,6 дні) в порівнянні з контрольною групою. Аналогічно, щодо диспептичного симптому, який зменшувався на 5-9-ий дні від початку лікування зі значним зменшенням скарг на тошноту, гіркоту в роті, вздуття живота та відрижку (р менше 0,05).   Зменшення загальної слабкості, втоми, відновлення після сну та  покращення настрою відмічалося на 5,4 дня пізніше в контрольній групі в порівнянні з основною.  Нормалізація кишкової диспепсії  після проведеного лікування відмічалося в 95,1% в основній групі та 88,9 % в групі контроля, що не являється статистично достовірним, тобто відновлення кишкового пасажу спостерігалося в обох групах в кінці лікування. Відмічалося значне покращення в психо-емоційній сфері пацієнтів основної групи, зокрема на 8-12 день лікування, зокрема, зникала втома, змінювався настрій в сторону покращення, зникали необгрунтовані тривоги та страхи, підвищувалася фізична та соціальна активність.  В деяких хворих покращувався стан шкіри та волосся, також спостерігалося покращення зовнішнього вигляду. Позитивна динаміка інструментальних показників 29,5% хворих в основній групі та 33,2% хворих в  контрольній групі за даними УЗД порівняльна в обох групах. Відмічався значний ефект в основній групі щодо покращення скоротливої здатності жовчного міхура та повернення його до нормальних форм (87,86%). В той час, як в групі контролю жовчний міхур залишався гіпотонічним (35,65%). Порівняльне лабораторне дослідження показало нормалізацію більшості показників в основній групі. Біохімічні дослідження продемонстрували суттєве та стійке зниження трансаміназ АлАТ та АсАТ та нормалізацію ліпідограмми (холестерину, тригліцеридів, зменшення ХС ЛПНЩ та збільшення ХС ЛПВЩ)  в основній групі в порівнянні з групою контролю. Показники пігментного обміну та тімолова проба суттєво не відрізнялися між собою.


ВИСНОВКИ

1. Використання гомеопатичних препаратів в лікуванні хворих з хронічним  некаменевим холециститом свідчать про їх ефективність, зокрема, в більш швидкій ліквідації больового симптому, диспептичних явищ, кишкових розладів, суттєвого покращення стану психо-емоційної та поведінкової сфери життєдіяльності в порівнянні з групою контролю. 

2. Під впливом гомеопатичного лікування покращуються біохімічні та інструментальні показники, зокрема в сторону зменшення цитолізу,    ліпідного обміну   та підвищення тонусу жовчного міхура.

3. Використання гомеопатичної терапії в комплексному лікуванні ХНХ   призводить до значного  покращення якості життя хворих,  їх фізичної,  дієтичної та соціальної адаптації.

Література:

•1. Дегтярева И.И. Клиническая гастроєнтерология: Руководство для врачей.- М.: Мед. Информ. Агентство, 2004.-624 с.

•2. Клиническая гастроєнтерология /Под ред Н.В.Харченко.-К.:Здоровья, 2002.-445 с.

•3. Кент Дж.Т. Реперторий гомеопатических лекарств.-Новосибирск: «Трина», 1995.-640с.

•4. Липпе А. Ключевые симптомы Materia medica, М.: Гомеопатическая медицина, 2003.-480 с.

•5. Неш Е.Б. Ведущие симптомы в гомеопатии.-Харьков:»Прогресс»,ЛТД» 2006.-224с.

•6.  Шерлок Ш. Заболевание печени и желчніх путей:Практ.рук-во: Пер.с англ./под ред. З.Г.Апросиной.-М.:ГЄОТАР-Мед, 2002.-864 с.

•7. Методичні рекомендації «Нетрадиційна медицина»/для слухачів циклу тематичного удосконалення/Львів, 2009 . -136 с.

              


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>