XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Семцов В.М., Мороз І.О., Гребеньок І.В. ІДЕНТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ОПОРТУНІЗМУ У ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Семцов В.М., Мороз І.О., Гребеньок І.В.

Вінницький національний технічний університет

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ОПОРТУНІЗМУ У ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Необхідно відмітити, що під терміном опортунізм (франц. opportunism - пристосовництво від лат. оpportunus - зручний, вигідний, слушний) досить часто розуміють [1, с. 482] поведінку, метою якої є отримання вигоди, нечесним шляхом (авантюризмом). Б. Корнейчук вважає [2, с. 245], що опортунізм це поведінка, яка націлена на переслідування власного інтересу і не обмежена міркуваннями моралі, тобто з використанням обману, хитрості і підступності. Подібної точки зору дотримуються і П. Мілгром та Дж. Робертс, які вважають, що опортуністична поведінка - це "егоїстична поведінка, що не стримується міркуваннями морального порядку" (кін. цит.) [3, с. 379]. В. Тамбовцев вважає [4, с. 64], що під опортунізмом слід розуміти використання чужих ресурсів у своїх приватних цілях.

Виходячи з вище наведених визначень, на нашу думку, представляється найбільш правильним під категорією "опортунізм" розуміти поведінку, в результаті якої одна сторона (або сторони), в межах закону шляхом використання мінімальних зусиль (як правило, шляхом використання інформаційної асиметрії), підпорядковує інтереси іншої сторони (або сторін) під час існування спільної угоди (контракту), де такий контракт передбачає дисбаланс інтересів на користь однієї сторони, і яка супроводжується істотним негативним соціально-економічним ефектом. В реальності такий дисбаланс полягає найчастіше у перерозподілі створюваної вартості на користь однієї групи агентів за рахунок іншої.

Практика довела, що у сучасній економіці одним із найпоширеніших видів опортунізму є "мінімізація" податків. На думку спеціалістів ДПА [5], під "мінімізаторами" слід розуміти підприємства, які, маючи доходи, декларують їх рівність витратам. Інакше кажучи, у даних підприємств співвідношення податку на прибуток до валових доходів менше одного відсотка, як наслідок у даних підприємств практично відсутнє податкове навантаження.

Особливо гостро проблеми мінімізації податків проявляються в аграрному секторі економіки, що обумовлено специфікою галузі. Аналізуючи дану проблему, слід відмітити, що нині у органів державної влади відсутні ефективні законні інструменти впливу на підприємства - "мінімізатори". Так, керівництво ДПА створюють т.з. "робочі групи", які проводять бесіди з власниками (вищим менеджментом) підприємств щодо збільшення проплати коштів до бюджету, проте, дані заходи не мають обов'язкового характеру виконання і на практиці зазвичай ситуацію не змінюють.

На нашу думку, подолати нерозвиненість та відсталість аграрного сектору економіки можливе лише шляхом запровадження контрактного підходу, який спроможний ліквідувати "проблемні точки" співпраці між владою та суб'єктами господарювання, які в першу чергу проявляються у небажанні сплачувати податки. Безумовно, що несплата податків ("мінімізація") є один із способів швидкого збагачення агентів ринку або/та зміцнення бізнесу загалом. Важливо відмітити, що досить часто підприємства вимушені проводити "мінімізацію" з метою виживання на ринку. Водночас є небезпідставні підозри стверджувати, що досить часто несплата або "мінімізація" податків проводиться зі згоди окремих представників органів державної влади. При чому державна влада дозволяє не сплачувати податки лише одним, окремим суб'єктам ринку, здійснюючи підвищену увагу до інших. Складність, а у багатьох випадках неможливість спостереження за цими процесами обумовлена тим фактором, що інформація про особливості діяльності підприємств відома вузькому колу осіб. Необхідно відмітити, що саме "вдале" використання схем мінімізації служить стимулом для створення та розвитку складних диверсифікованих систем (агрохолдингів, кластерів та ін.). Стає очевидним, що нині в аграрному секторі спрацьовує "принцип Сумо" ("ефект Сумо") (авторський термін), тобто явище, коли потужні підприємства шляхом використання опортунізму проводять політику витіснення та/або знищення в аграрному секторі невеликих сільськогосподарських підприємств. Звідси, цілком зрозуміла поведінка дрібних підприємств які, "мавпуючи" (тобто копіюючи модель поведінки), поступають аналогічно великим підприємствам, часто намагаючись налагодити активні зв'язки з органами державної влади, маючи за мету мінімізацію податків.

Висновки

Нині надзвичайно великого значення набуває встановлення та розуміння мотивів опортуністичної поведінки, що виникає між основними учасниками економічних відносин. Очевидно, що саме таке розуміння і є підґрунттям до створення ідеальної моделі фідуціарних контрактних відносин. Переконанні, що лише органічне поєднання стимулів яке є основою формування мотивів здатне бути дієвим механізмом боротьби з опортунізмом.

Література:

1. Словник іншомовних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука - К.: Головна редакція "Українська радянська енциклопедія", 1977. - 776 с.

2. Корнейчук Б.В. Институциональная экономика: учебное пособие для вузов / Б.В. Корнейчук. - М.: Гардарики, 2007. - 255 с.

3. Милгром П., Робертс Дж. Экономика, организация и менеджмент: В 2-х т./ Пер.с англ. Под редакцией И.И. Елисеевой, В.Л. Тамбовцева. Спб.: Экономическая школа, 2001. Т. 2. - 422 с.

4. Тамбовцев В.Л. Теории государственного регулирования экономики: Учеб. пособие. - М.: Инфра-М, 2009. - 158 с.

5. Офіційний сайт ДПА України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.sta.gov.ua.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>