XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сергєєва Т.А. РОЛЬ НАВЧАЛЬНОГО КАБІНЕТУ У ВИРІШЕННІ ТИПОВИХ ЗАДАЧ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА АМАТОРСЬКОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ

викладач - методист: Сергєєва Тетяна Анатоліївна

КЗ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКЕ УЧИЛИЩЕ КУЛЬТУРИ» ЗОР

 РОЛЬ НАВЧАЛЬНОГО КАБІНЕТУ У ВИРІШЕННІ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА АМАТОРСЬКОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ

В межах 80-річча Мелітопольського училища культури та загально- училищної методичної теми у сучасному педагогічному просторі «Загальнонаукові та професійні компетенції майбутнього випускника училища культури» проводилась презентація кабінету «Народної музичної творчості».

Показувались значення кабінету у виробничій функції при формуванні професійних компетентностей студентів спеціалізації «Народне пісенне мистецтво».

Кабінет «Народної музичної творчості» був створебннний 2000 році, згідно з навчальним планом по підготовці спеціалістів, з метою підвищення рівня професійної підготовки студентів народної художньої творчості. Він був оформлений обладнанням, згідно змісту програм предметів; «Народна музична творчість», «Розшифровка народних пісень», «Хорове аранжування».

З метою вдосконалення навчального процесу та підвищення рівня професійних компетентностей студентів, були створені всі умови для проведення навчальних занять та самостійної роботи студентів - це необхідні технічні засоби, навчальні посібники, необхідна навчальна література, комплектування аудіо та відео фонду, але було не достатньо конкретних матеріалів та прикладів із реалій наданої професії. Тоді виникла думка про створення МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ народної музичної творчості нашого регіону, Запорізького краю.

З 2003 року починає формуватися дослідницька робота, яка щільно була пов'язана зі сучасною народнопісенною та інструментальною культурою. Разом зі студентами-заочниками, які керували або приймали участь в аматорських та професійних колективах, створюється фонд аматорських колективів з міст Запоріжжя, Мелітополя, Дніпрорудного, Гуляйпілля, Оріхова, Токмака, поза Запорізької області - Республіки Крим, Севастополя, а також Веселівського, Михайлівського, Приазовського, Гуляйпільського, Токмакського, Геніченського районів.

На сучасному етапі ця робота має понад 30 колективів нашого південного регіону.

Дотримуючись основних вимог, щодо освітньо-кваліфікаційної характеристики студента спеціалізації «Народне-пісенне мистецтво», робота кабінету «Народної музичної творчості» включає загальнонаукові компетенції:

•-         базові уявлення про основи філософії, що сприяють формуванню етичних цінностей, розвитку загальної культури;

•-         знання історії України, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства та вміння застосовувати їх у професійній діяльності;

•-         базові знання народних традицій, звичаїв та обрядів.

Ми розуміємо, що музичний фольклор входить в культурний побут народу у трьох формах. Дві з них первинні - продуктивний та репродуктивний, а третя - вторинна, що і є фольклоризм, тобто науковий підхід. Вторинні форми - це використання творів фольклору поза рамками фольклорної традиції - в мистецтві, літературі, науці та ін.

До продуктивних форм належать пісні і прозові жанри, які активно використовуються в наш час: частушки, ліричні та жартівливі пісні, приказки та ін. Проте в усі часи і епохи поряд з новотворчістю існувала і традиція, зокрема, репертуарна, що є плануванням професійної діяльності і формуванням художньо-естрадних смаків населення.

Практично, кожна людина, кожна група людей, за місцем проживання, має коло улюблених музичних творів, які співаються і слухаються найчастіше. Виявлення таких пісень з урахуванням жанру, художнього стилю, володіння методами записування та розшифровки - є основою проектувальної компетенції з предмету «Розшифровка народних пісень». Що стосується репродуктивної форми фольклорної традиції, їй належить найголовніша роль у збережені і продовжені фольклорних традицій в цілому.

Коли населення жило патріархально, фольклор був майже єдиною формою зосередження естетичного, морального, педагогічного досвіду у більшості народу. В останнє століття провідне місце в культурному житті зайняли професійне і самодіяльне мистецтво. Неможна думати, що зменшення ваги фольклору у побуті - є звуження його ролі в культурі. Навпаки: ніколи ще пропаганда фольклору і фольклорного виконавства в музиці, театрі, кіно, естраді не досягало такого рівня. Зараз фольклор переступає межі побуту і вливається в загальнокультурне та мистецьке життя. Використання фольклору поза селянським побутом, у багатьох сферах життя і культури надзвичайно поширилося у всьому світі.

Наше Училище не стоїть у стороні цієї концепції. З 2009 року на базі кабінету «Народної музичної творчості» існує фольклорний ансамбль як додаткова дисципліна за вибором до предмету «Розшифровка народних пісень», який допомагає студентам у розвитку та засвоєнні основних спеціалізованих професійних компетенцій.

Глибина фольклорної пам'яті виявляється просто неймовірною, вона сягає в глиб історії на десятки тисячоліть. Здатність використовувати та трансформувати події, традиції в професійній роботі, вміння організовувати діяльність аматорського хорового колективу або ансамблю, виконувати роль керівника, створювати репертуар - всі ці вміння та навички студент отримує на базі кабінету «Народної музичної творчості». Допомагає в цьому численні народні хори, ансамблі, які переконливо свідчать про роль народної пісні в суспільстві.

Презентація колективів:

Народний ансамбль «Пернач» м. Запоріжжя, керівник Вербицький Г.М.

фольклорний колектив «Вербиченька» пмт Розовка Херсонської області, керівник Бондарь Н.Г.

фольклорний колектив «Тавричанка» смт Малокатеринівка Запорізької області, керівник Бондаренко Г.Р.

зразковий дитячих хоровий колектив «Струмочок» с. Комсомольське Гуляйпільського району

Народний ансамбль пісні і танцю «Лале» с. Новоолексіївка Херсонської області, керівник Челебієва.

Народний хор «Калина» м. Дніпрорудне, керівник Пасько В.М.

Народний хор «Червона калина» м. Енергодар, керівник заслужений працівник культури України Синиченко В. С.Із презентованих фольклорних та аматорських колективів, ми бачимо, що репертуар їх цілком засвоєний на місцевих фольклорних традиціях. Кожен колектив намагається виставити на огляд оригінальні місцеві народні пісні, включаючи в репертуар, як цікаві старовинні пісні, так і новотворчі жанри.

Таким чином, кабінет «Народної музичної творчості» формує у студентів здатність використовувати професійно профільовані знання, уміння і навички.

- у підборі репертуару, уміння популяризувати кращі зразки народної музичної культури, народних музичних традицій;

- у процесі всіх видів практичних робіт: уміти записати, аранжувати народні пісні, визначити їх жанр;

- у вирішені виробничих завдань; формування аматорського колективу, планування його роботи, проведення репетицій;

- у сфері професійної діяльності, вміння підготувати показ, творчий виступ, концерт;

- у здатності аналізувати результати професійної діяльності;

- у можливості практичного застосування технічних засобів, на рівні користувача;

- у застосуванні сучасних методів та інформаційних форм роботи;

- у інформаційному просторі в галузі хорового мистецтва в Мелітопольському районі, Запорізькій області, Південному регіоні;

- у галузі основ законодавства України в культурі та мистецтві;

- у галузі безпеки життєдіяльності й охорони праці.

Література:

1. Гуменюк А. Український народний хор. К., 1955

2. Іваницький А. Українська народна музична творчість. К., 1990

3. Правдюк О. Ладові основи української народної музики. К., 1961

4. Танцюра Г. Записки збирача фольклору. К., 1858

5. Іваницький А. Український музичний фольклор. В., 2004

6. Кошиць О. Про українську пісню й музику. К., 1993

7. Кулаковський. Як збирати та записувати народні пісні. М., 1962


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>