XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сєрова К.Д. ОСОБЛИВОСТІ ЯРМАРКОВОЇ ТОРГІВЛІ КРИМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX НА ПОЧАТКУ XX ст.

Сєрова К.Д.

Таврійський національній університет ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь

ОСОБЛИВОСТІ ЯРМАРКОВОЇ ТОРГІВЛІ КРИМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX НА ПОЧАТКУ XX ст.

Доповідь присвячено питанням ярмаркової торгівлі Криму у другій половині XIX на початку XX століття, як важливому елементу внутрішнього ринку Криму. Автор надає характеристику ярмарковим районам півострова з притаманними їм особливостями.

Ключові слова: Крим, внутрішній ринок, ярмаркова торгівля.

The report is devoted to fair trade in the Crimea in the second half of the XIX century in the early XX century, as an important element of the internal market of Crimea. The author gives description of а fair areas of the peninsula with its inherent characteristics.

Key words: Crimea, the domestic market, fair trade.

Бурхливий розвиток промисловості, проникнення ринкових відносин в економіку держави, подальше вдосконалення мережі залізниць в другій половині XIX початку XX століття - внесло корективи у форми організації внутрішньої торгівлі імперії. Ці зміни в першу чергу торкнулися ярмаркової мережі держави в цілому та регіонів зокрема. Крим, з властивою йому специфічною ярмарковою мережею, не став винятком в цьому процесі. Дослідження особливостей ярмаркової торгівлі півострова здатне заповнити існуючі прогалини з окремих питань внутрішньої торгівлі Криму.

Одним з перших ярмарків на півострові був Сімферопольський Георгіївський ярмарок, заснований у 1828 г [1], саме з цього часу починає формуватися мережа ярмаркової торгівлі Криму. Необхідно звернути увагу на той факт, що впродовж всього XIX століття на території півострова проводилось не більше 8 ярмарків на рік. Так, у 1861 р. було заплановано проведення в Таврійській губернії 46 ярмарків [2, с.101-103], в свою чергу, в Криму проходили лише два з них: Георгіївський та Покровський. В 70-х рр. кількість ярмарок зросла за рахунок відкриття Таврійською губернською земською управою нових ярмаркових центрів у с. Ємєльянівка (Феодосійського повіту), м. Феодосії [3, с. 340], Армянському Базарі та Севастополі [4, с. 341]. На початку XX ст. до ярмаркових центрів додалися містечка Джанкой, Донузлав і Саки.

Валовий прибуток ярмарків Криму значно скоротився у другій половині XIX ст. Так, якщо обіг торгівлі кримських ярмарків на початку XIX ст. складав приблизно 140 тис. рублів [5, с.338], то наприкінці XIX на початку XX ст. для ярмарків Перекопського та Євпаторійського повітів ця цифра не перевищувала 35 тис. руб. [6, с. 127], в той самий час, норма обсягів ярмаркової торгівлі Сімферополя складала приблизно 10 тис. рублів [7, с.129]. Кількість ярмарків Криму в середньому складала 3,5 % [8] від загальної кількості ярмарків в Таврійській губернії. Таким чином, ярмарки Криму не відігравали значної ролі ні в імперській, ні в губернській торгівлі. Їх призначенням було задовольняти попит місцевого населення в умовах недостатнього розвитку стаціонарної торгівлі.

Тривалий час ярмарки Криму не мали чіткої спеціалізації. До 70-х р. ярмаркова торгівля зосереджувалась у Сімферопольському та Феодосійському повітах, та з відкриттям ярмарків в Армянському Базарі у 1878 р. [9, с.341] ситуація змінилася. З 80-х років в Криму починає складатися новий ярмарковий район - північний, який спеціалізувався на продажу худоби, укладенню контрактів на купівлю зерна. Таким чином, наприкінці XIX на початку XX століття в Криму утворилися два ярмаркових райони: північний (Перекопський і Євпаторійський повіти), південний (Сімферопольський і Феодосійський повіти). Ярмарки Перекопського і Євпаторійського повітів мали тваринницьку спеціалізацію: коні, воли, вівці - були головною статтею торгівлі. У північному ярмарковому районі відчувалася потреба в мануфактурних та бакалійних товарах, овочах, фруктах та винограді, в меншій мірі в галантерейних товарах. Ярмарки Сімферопольського та Феодосійського повітів не мали спеціалізації та носили, ймовірно, базарний характер. Основними статтями продажів південного ярмаркового району були овочі, фрукти, риба, шкіри, тютюн, віск, а також ті товари, які не вироблялися в регіоні, але були необхідні населенню - мануфактурні, фабричні і заводські (вовняні та паперові вироби, посуд, скло, цукор), іноземні товари - чай, шовк, мигдаль, фісташки. Для всіх ярмарків півострова був характерним так званий «чорний товар» (мило, дьоготь, смола, віск, щетина, масло коров'яче, свічки, мед, волокно конопляне та лляне). Товари ці «хоча становлять другорядні предмети ярмаркової торгівлі, але внаслідок великого на них попиту, значно пожвавлюють торгівлю» [10, с.215.]. Широко були представлені на ярмарках Криму продукти виробництва місцевих заводів і фабрик (миловарних, свічково-сальних, свічково-воскових, шкіряних, суконних, тютюнових, гончарних), а також продукти кустарного виробництва.

Тривалість кримських ярмарків не перевищувала трьох днів, що дає можливість віднести ярмарки півострова до 5 розряду згідно з законоположенням 1882 р. (1 розряд - ярмарок у Нижньому Новгороді, 2 - ярмарки тривалістю більш 21 дня, 3 - від 20 до 14 днів, 4 - від 14 до 8 днів, 5 - менш 8 днів).

Рідкість проведення ярмарків зумовило їх стихійний характер. Особливістю ярмаркової торгівлі у північних повітах Криму (Євпаторійському та Перекопському) був несвоєчасний початок ярмаркового торгу. «Багато хто, головним чином приїжджі з далеких повітів, скаржаться на те, що ярмарок майже кінчається до офіційного його відкриття» [11]. До того ж, «багато торговців з далеких селищ, не знаючи цієї обставини, приїжджають тоді, коли вже доброї половини ярмарку немає» [12]. Ярмарок починався з того моменту, коли на базарній площі з'являлися перші купці з товаром, тому до дня офіційного початку ярмарку, деяких, особливо цінних товарів уже не було, або коштували вони втридорога. Так, на першому Донузлавському ярмарку (8 вересня 1901 р.) за 4 дні до початку було продано 40 сороковідерних бочок вина виноградного [13].

Слід зазначити, що валовий оборот і ціни на товари на ярмарках як північного, так і південного ярмаркових районів залежали від погоди і врожаю. У неврожайний рік ціни на зерно та худобу підвищувалися, в наслідок чого загальний оборот торгівлі на ярмарку дещо зменшувався через відсутність попиту на худобу за завищеними цінами. З іншого боку підвищувався попит на інші не сільськогосподарські продукти. Так, на Джанкойському осінньому ярмарку (30 вересня і 1, 2 жовтня) «мануфактурники несподівано наторгували більше, ніж очікувалося з причини неврожайного року» [14].

На ярмарки півострова свої товари привозили кримські торговці, купці, які приїжджають з «різних місць Таврійської та сусідніх губерній, а також з Одеси, Миколаєва, Курської, Харківської, Орловської і з землі Війська Донського» [15, с.103-104], селяни довколишніх сіл, які продають «продукти грунту» і твори кустарного виробництва. В.Х. Кондараки, так описує ярмарок у Сімферополі та купців на ньому присутніх: «якщо б туристові, який відвідав у цей час Сімферополь, довелося б подивитися на безліч балаганів, збитих на швидку руку на базарній площі і переповнених всілякого роду товарами, він здивувався б кількості напливу іногородніх фабрикантів, але в врешті решт відкрив би, що між ними нікого немає чужих; що товари ці перенесені з лавок тубільними ж купцями і ціни на них ті ж самі » [16, с. 36].

Що стосується кількості людей, які відвідують ярмаркові дні, то в 30-ті рр. загальна чисельність відвідувачів складала 2000 чоловік, а вже в 40-х рр. «число присутніх на базарній площі в цей день досягає 20 і більше тисяч, і являє собою «дивовижне змішання різноманітних племен: росіяни, колоністи близьких та віддалених колоній стикаються тут з татарами середньої смуги, з татарами гір, ногайцями, греками, караїмами, євреями, вірменами, циганами» [17, с. 338].

Таким чином, до особливостей ярмаркової торгівля Криму можна віднести, малий обсяг оборотів та залежність від погодних умов, незначна кількість ярмарків та їхній стихійних характер. Та незважаючи на те, що ярмарки Криму не відігравали значної ролі в імперській торгівлі, на місцевому ринку в умовах відсутності розгалуженої мережі стаціонарної торгівлі в містечках віддалених від залізних доріг, портів, ярмарки виконували головну функцію - задовольняли повсякденні потреби населення.

Література:

•1.  Новороссийский календарь на 1861 г., издаваемый Ришельевским лицеем - Одесса : Городская типография, 1860.

•2.   Там само.

•3.   Систематический свод постановлений Таврического губернского собрания со времени открытия земских учреждений в Таврической губернии. - Симферополь, 1908. - Т.1. : 1866-1886. - 887 с.

•4.    Там само.

•5.   Список существующих в Российской империи ярмарок. - СПб., 1834.

•6.   Денисов В. И. К вопросу о подъеме экономических сил Росси : ярмарки / В.И. Денисов. - СПб. : Типография В. О. Киршбаума, 1911. - 138 с.

•7.   Там само.

•8.    Денисов В. И. К вопросу о подъеме экономических сил Росси : ярмарки / В.И. Денисов. - СПб. : Типография В. О. Киршбаума, 1911. - 138 с.; Новороссийский календарь на 1861 г., издаваемый Ришельевским лицеем - Одесса : Городская типография, 1860; Новороссийский календарь на 1864 високосный год, издаваемый Ришельевским лицеем. - Одесса : Городская типография,1863; Крымский календарь на 1890 г. с приложением адрес-календаря Таврической губернии. - Ялта : Издание Д. М. Городецкого, 1889. - 79 с.; Статистический временник Российской империи / Центральный статистический комитет МВД. - СПб., 1866; Статистическое обозрение Российской империи / сост. В. де Ливрон. - СПб., 1874;

•9.  Систематический свод постановлений Таврического губернского собрания со времени открытия земских учреждений в Таврической губернии. - Симферополь, 1908. - Т.1. : 1866-1886. - 887 с.

•10.  Статистическое обозрение Российской империи / сост. В. де Ливрон. - СПб., 1874.

•11.  Б. [Джанкойская ярмарка] / Б. // Салгир. - 1901. - № 107. - 16 мая.

•12.    Там само.

•13.    Пьянков В. Г. Первая Донузлавская ярмарка / В. Г. Пьянков // Салгир. - 1901. - № 206. - 18 сент.

•14.    Б. Джанкой / Б. // Салгир. - № 221. -  7 октября.

•15.   Карманный календарь Таврической губернии на 1869 год простой. - Симферополь, 1868. - 163 с.

•16.   Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма / Кондараки В.Х. - Николаев, 1873. - Ч.1. - 246 с.

•17.    Ф.Б. Историко-статистическое описание города Симферополя / Ф. Б. // Новороссийский календарь на 1847 г. - Одесса, 1846. - С.337-345.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>