XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шабардіна Ю.В. РЕГІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Шабардіна Юлія Володимирівна

Чернігівський державний технологічний університет 

РЕГІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України та її регіонів на основі принципів сталого розвитку передбачають таке функціонування господарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва [7]. У зв'язку з цим особливого значення набуває рекреаційна галузь, переважна більшість видів діяльності якої пов'язана із залученням і використанням природно-ресурсного потенціалу регіону, і сприяє фізичному, психологічному, моральному, духовному та інтелектуальному відновленню і розвитку людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.

Як правило, чисельні наукові праці щодо перспектив розвитку рекреаційної діяльності регіону стосуються загальновизнаних регіональних рекреаційних центрів, таким як: АРК, Карпатський регіон, південь України.

Реальністю останніх років є погіршення практично всіх характеристик людського розвитку: скорочення тривалості життя, погіршення стану здоров'я, зниження рівня добробуту і освіти, зростання безробіття, падіння попиту на культурні цінності [3]. В світлі даних проблем логічним є вироблення стратегії використання потужного рекреаційного потенціалу регіонів, які раніше не спеціалізувалися на рекреаційній діяльності.  

Аналіз рекреаційного потенціалу Чернігівської області згідно авторської методики дозволив встановити, що регіон володіє середнім рекреаційним потенціалом (2008 рік - 4 місце в загальноукраїнському рейтингу регіонів), що обумовлене потужним потенціалом природно-рекреаційних ресурсів, а саме:

•- природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини, у найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях;

•-  лісистість території області нерівномірна і коливається від 37 - 41%;

•-  географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого рослинного і тваринного світу;

•-  станом на 01.01.10 р. природно-заповідний фонд області нараховує 654 об'єкти загальною площею 253,6 тис. га, що становить 7,6 % площі області;

•-  рівень забезпеченості водними ресурсами в Чернігівській області є одним з найвищих в Україні, переважна частина річок має довжину до 10 км, рекреаційне значення яких обумовлене нижчою забрудненістю та сприятливими властивостями прибережного ландшафту;

 згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої  є санаторій «Остреч» Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ «Нептун», загальні запаси мінераьнх вод становлять 186 м3/добу, а використовується лише 73,3 м3 [2].

•1  Значний потенціал історико-культурних ресурсів формують нерухомі пам'ятки (один із найвищих показників по Україні після Харківської, Дніпропетровської областей і АРК - 6,5%), забезпечення книжковим фондом бібліотек і музейні експонати [4, 5].

Потенціал інфраструктурних рекреаційних ресурсів показує привабливість регіону для рекреантів, рівень використання природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсів рекреації. Так,  в 2009 році послуги з оздоровлення і відпочинку надавали 7 санаторіїв та пансіонатів з лікування, в тому числі 4 дитячих, 3 санаторія-профілакторія, 2 будинки і пансіонати відпочинку та 30 баз відпочинку загальною місткістю 5066 місць [6]. Загальний потенціал об'єктів готельного сервісу налічував 64 підприємства на 1470 номерів. В їх числі переважали 679 (46,2%) тримісні та з більшою кількістю місць, третина 499 (33,9%) - двомісні, 158 (10,7%) - одномісні. Номерів „люкс" налічувалося всього 86 (5,9%), „напівлюкс" - 48 (3,3%). На сьогодні в області функціонує один чотиризірковий готель „Слов'янський" у Н.-Сіверському районі та два двозіркових - „Брянськ" та „Україна" у м. Чернігові. Низьке значення коефіцієнта використання місткості готелів - 0,15 свідчить про низький рівень комфортності і сервісу готелів, неспроможністю населення оплатити проживання в готелях, появою приватних підприємців, які надають спеціально обладнані власні квартири для прийому туристів на короткий час, а також це може бути наслідком зменшення загального часу перебування приїжджих [1]. За кількістю об'єктів і місткістю підприємств ресторанного господарства Чернігівська область займає відповідно 16 і 13 місця в загальноукраїнському рейтингу. Починаючи з 2000 року кількість об'єктів неупинно зменшується. За останні 10 років кількість об'єктів ресторанного господарства області скоротилася на 225 одиниць (25,65%). В 2009 році місткість ресторанних закладів дещо збільшилася при зниженні кількості об'єктів, що є наслідком розширення місткості вже існуючих підприємств [8]. Негативні тенденції спостерігаються  у забезпеченості населення закладами культури. Особливо катастрофічна ситуація склалася стосовно демонстраторів фільмів, в 2009 році порівняно з 2000 роком їх кількість знизилася на 70%. Єдиним позитивним моментом є зростання кількості музеїв на 30% і відповідно кількості відвідувачів на 90%. [6].

Чернігівщина порівняно з іншими регіонами України характеризується низьким потенціалом інноваційно-інформаційних ресурсів (21 місце в загальноукраїнському рейтингу), який визначається кількістю фахівців вищої кваліфікації і  часткою внутрішніх поточних витрат на наукові та науково-технічні роботи, виконані власними силами наукових організацій у загальному обсягу витрат по Україні. Хоча необхідно сказати, що позитивні тенденції все ж таки є. Так кількість докторів наук в період 2000 - 2009 р.р. зросла на 46%, а кандидатів наук на 53%. Щодо внутрішнього фінансування наукових розробок, то  спостерігається зниження частки даних витрат у загальних витратах по Україні на 3%.   

Сьоме місце області в загальноукраїнському рейтингу за потенціалом інвестиційних ресурсів обґрунтоване включенням до складу потенціалу частки інвестицій в основний капітал сільського господарства, мисливства, лісового господарства, які є галузями спеціалізації. 

Враховуючи значущість рекреаційної сфери для соціально-економічного становища регіону і низькі показники фактичного використання рекреаційного потенціалу Чернігівської області пропонується розробити середньострокову стратегію, метою якої є формування конкурентоспроможного рекреаційного комплексу  регіону, який забезпечить реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян, збереження довкілля і покращить соціально-економічне становище регіону.

Стратегічне планування формування рекреаційного комплексу регіону базується на таких принципах: збалансованості розвитку; раціонального використання природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсів з врахуванням обґрунтованих норм навантаження; соціальної спрямованості; економічної ефективності; безперервності; послідовності; гнучкості і динамічності; доступності рекреаційного продукту; інформативності.

Досягнення цілей стратегії передбачає наступні завдання:

•  взаємодія органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організації, підприємств, наукових організацій і громадськості у реалізації стратегії формування рекреаційного комплексу регіону;

•  сприяння збереженню навколишнього природного середовища, досягнення економічної ефективності і формування соціально орієнтованого ринкового середовища;

•  залучення інвестицій у сферу рекреації;

•  формування інформаційного простору рекреації, створення сприятливих умов для забезпечення рівного доступу до інформації через інтернет-мережі.

Оскільки результати рекреаційна галузі прямо і опосередковано впливають на інші галузі, то реалізація запропонованої стратегії дозволить отримати додатковий економічний ефект в регіональному масштабі.

Література:

1 Готельне господарство Чернігівської області. Чернігів: Державний комітет статистики України Головне управління статистики у Чернігівській області, 2010. - 4 с.

2 Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2009 рік.  - Чернігів: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, 2009. - 231 с.

3 Калачова І.В. Показники регіонального людського розвитку як інструмент оцінки ефективності соціально-економічної політики // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/PNR_2006/Economics/13_kalachova%20irina%20.doc.htm - Назва з екрану

•4  Статистичний збірник „Регіони України". К.: Державний комітет статистики України, 2009. - 759 с.

5 Статистичний збірник "Туризм в Україні". - К.: Державний комітет статистики України, 2008. -  215 с.

6 Статистичний збірник „Чернігівщина в цифрах у 2009 році"/ За ред. Ашихміної Д.І. - Чернігів: Державний комітет статистики України Головне управління статистики у Чернігівській області, 2010. - 188 с.

7 Трегобчук В. Концепція сталого розвитку для України // Вісник НАН України. - 2002. - № 2.

8 Торгівля та ресторанне господарство області. Чернігів: Державний комітет статистики України Головне управління статистики у Чернігівській області, 2010. - 22 с.

e-mail:  yulka669@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>