XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шафінська О.С. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Шафінська Ольга Сергіївна

Житомирський державний університет імені Івана Франка      

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 Актуальність проблеми зумовлена тим, що особливості професійного становлення фахівців в різних професіях є  темою багатьох досліджень (В.А.Бодров, Е.Ф.Зєєр, Е.А.Клімов, А.К.Маркова, Н.С.Пряжникова, С.Н.Чистякова). Слід наголосити, що особливої актуальності набуває  проблема професійного розвитку особи у період навчання у вищих навчальних закладах. Дехто вважає, що студент, який з перших років навчання починає самостійне професійне становлення, більш глибоко і широко уявляє можливі варіанти подальшого розвитку себе як професіонала. Інші автори вважають, що робота паралельно із навчанням у ВНЗ тільки заважає та шкодить процесу отримання та засвоєння необхідних професійних знань й умінь [1, с.26].

Об'єкт дослідження - проблеми трудової зайнятості студентів денної форми навчання.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні проблеми трудової зайнятості студентів денної форми навчання.

Мета роботи - з'ясувати соціально-педагогічні проблеми трудової зайнятості студентів денної форми навчання.

Результати дослідження та їх обговорення

Останнім часом усе більше студентів ідуть працювати. Хтось хоче отримати досвід роботи за спеціальністю, який дуже цінується у великих компаніях, комусь просто потрібні гроші; хтось починає працювати вже з першого курсу, хтось замислюється про роботу ближче до закінчення університету.

Поєднання навчання з роботою дозволяє студентові забезпечувати себе матеріально, допомагати батькам, сприяє розвитку відповідальності, самостійності та креативності, з'являється можливість професійного росту. Однак є й мінуси: недостатній рівень знань через те, що залишається мало часу на навчання, велике навантаження, що шкодить здоров'ю.

Студентство  належить  до  найбільш  мобільних   соціальних   груп,  метою  якого  є організована  по  певній  програмі  підготовка   до  виконання   професійної  та  соціальних  ролей [1, с.43].

Це  в  свою  чергу  зумовлює  необхідність  засвоєння  значного   масиву інформації, її  осмислення  і  систематизація,  що при  інформаційному  навантаженні   може  спричинити   інформаційну  виснаженість,  стрижневим  проявом   якої  виступають  астенічні  ознаки.

У соціальній позиції студента останнім часом сталися суттєві зміни: він став критичним, активним, прагне раціонально вико­ристовувати навчальний час, зусилля, матеріальні ресурси. Сту­дент припускає, що він може висловити своє незадоволення квал­іфікацією викладача; при цьому втрачається та стабільність, яка ґрунтувалася на взаєминах старшого і молодшого, досвідченого і недосвідченого Студент не довіряє красивим словам, він хоче відчу­ти повагу до себе, шанобливе ставлення до його особистості, виз­нання права бути вислуханим, права на самовираження, визнан­ня його потреб законними. Студент вимагає від викладача самокритичності[4, с.38].

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Денна форма навчання - передбачає найбільш інтенсивне спілкування з викладачами в межах університету. Це самий повний курс лекцій, лабораторних і практичних занять. Заняття проводяться щодня, крім вихідних (звичайно субота і неділя). Термін навчання - 5 років[3, с.124].

До причин зайнятості можемо віднести наступні: фінансові причини та соціальні чинники.

Оскільки першочерговим обов'язком студентів при денній формі навчання є навчання, то працювати вони можуть, крім часу канікул, лише у вільний від навчання час: вечорами, кілька годин протягом дня або кілька днів протягом тижня. Тому такі особи приймаються на роботу за трудовим договором, але робота найчастіше здійснюється за режимом неповного робочого часу (дня або тижня), що потрібно зафіксувати в трудовому договорі[3, с.175].

Досліджуючи тему магістерської роботи нами було проведене опитування 100 студентів, денної форми навчання, спеціальностей "соціальна педагогіка" та "психологія" Житомирського державного університету ім. І.Франка. Опитування було спрямоване на визначення ставлення студентства до поєднання навчання із вторинною зайнятістю.

Нами були опитані 1% студентів І-го курсу, 4% студентів ІІ-го курсу, 30% студентів ІІІ-го курсу, 26% студентів ІV-го курсу, та 39% студентів V-го курсу.

43% досліджуваних студенти навчаються на державній основі і 57% (осіб) - за контрактом, тобто за власні гроші.

32% студентів мають можливість працювати у вільний від навчання час, 33% досліджуваних такої можливості не мають, і 35% опитуваних студентів працювати у вільний від навчання час мають можливість лише час від часу.

Оскільки студенти мають можливість працювати, ми поцікавилися, яким чином вони отримали таку можливість, ми з'ясували що 27% досліджуваних студентів денної форми навчання отримують можливість вторинної зайнятості працюючи консультантом в косметичних фірмах. 19% опитуваних підробляють промоутерами під час акцій, 1% студентів - поповнюють рахунки мобільних телефонів. 6% реципієнтів мають підробіток за допомогою Інтернет. 20% студентів працюють за спеціальністю, що їх дуже радує. І 32% досліджуваних або не вказали ресурс підробітку, або займаються різноманітною діяльністю, хто працює на будівництві (1%), хто на виробництві (1%), дехто продавцем (1%), вихователем (1%), офіціантом (1%), фотографом (1%).

У 33% студентів основним мотивом вторинної зайнятості вважають матеріальну незалежність, для 30% реципієнтів головним мотивом вторинної зайнятості виступає бажання самостійності. 16% досліджуваних студентів аргументують свій мотив до вторинної зайнятості бажанням допомогти батькам у фінансовому плані. 8% досліджуваних стаціонарників зацікавлені у професійному рості. 9% студентів займаються вторинною діяльністю для внесення додаткового доходу у власну сім'ю. 15% досліджуваних займаються вторинною діяльністю з метою самореалізації. І 18% опитуваних мають інші мотиватори вторинної зайнятості.

Ми з'ясували, що 69% студентів цікавилися можливим підробітком по своїй спеціальності, і 31% студентів така можливість не цікавила.

41% студентів денної форми навчання мають проблеми при поєднанні навчання з працею, 37% досліджуваних таких проблем не мають, і у 22% опитуваних інколи виникають такі проблеми.

Оскільки у 41% студентів виникають проблеми при поєднанні навчання з працею, ми вирішили з'ясувати, які ж саме можуть виникати проблеми. Найбільша кількість студентів (30%) обумовила той факт, що їм не вистачає часу для нормального поєднання навчання та роботи. У 7% студентів виникають проблеми при поєднанні навчання з працею, коди їх потрібно навчатися на другу зміну. У деяких досліджуваних виникають проблеми при поєднанні роботи з навчанням, з урахуванням того, що їхня робота далеко знаходиться (1%), у декого виникають проблеми із роботодавцями (1%), дехто з студентів занадто втомлюється (2%) і ряд інших причин.

Оскільки опитувані студенти намагаються поєднувати навчання з роботою, то для них є доцільним використання індивідуального плану навчання, проте нашим завданням було з'ясувати, як студенти ставляться до індивідуального плану. Отже, більшість студентів денної форми навчання (74%) позитивно відносяться до індивідуального плану навчання. 2% студентів негативно відносять до індивідуального плану навчання, і 24% досліджуваних не мають визначеного ставлення до індивідуального плану навчання, оскільки або не ознайомлені з ним, або ж вважають, що ставлення до нього залежить від самої людини.

50% досліджуваних студентів вважають, що індивідуальної форми навчання достатньо, деякі студенти не знають точного визначення, але прагнуть, щоб можна було поєднувати 2 в 1, і щоб викладачі та роботодавці проявляли більшу лояльність. Декому із студентів здається, що дистанційна форма навчання була б правильною в даному випадку, коли намагаєшся поєднати навчання з працею.

15% досліджуваних відчувають підтримку з боку викладацького колективу та керівництва ВНЗ, 50% студентів такої підтримки не відчувають, і 35% лише частково відчувають підтримку і допомогу викладацького колективу.

Так як 15% студентів відчувають підтримку і допомогу вищого керівництва, і 35% студентів частково ї відчувають, ми запитали студентів в якій формі проявляється дана допомога та підтримка. Студенти вбачають допомогу зі сторони своїх одногрупників, викладачів, кураторів, деканів. У кожного допомога проявляється по своєму. Дехто з студентів може переносити здачі на пізніше, декого викладачі спрямовують при написанні, наприклад, курсових, дипломних робіт в правильне русло, ралять літературу. Від декого з викладацького колективу студенти чують похвалу, підбадьорення, що звичайно більше мотивує на навчання.

Особливим питанням, що було поставлене студентам, являється їхнє відношення до поєднання навчання з вторинною зайнятістю в Україні, проаналізувавши їхні відповіді, бачимо,  більшість досліджуваних вважають, що якщо є можливість поєднання навчання з працею, це є позитивним моментом, оскільки в такому випадку студенти можуть здобути досвіт та отримати додаткові кошти. Проте частина опитуваних вважає, що даний фактор, тобто поєднання, є негативним, оскільки в такому випадку у студентів не має достатнього часу, ні для повноцінного навчання ні для повноцінного виконання безпосередніх обов'язків.

Також студенти вважають, що належних умов для поєднання навчання з працею в країні немає, оскільки знайти робоче місце вимагає великих часових затрат, а також не влаштовує у фінансовому плані. Також більшість працедавців не хочуть брати на роботу без досвіду роботи, що є негативним фактором, оскільки в такому випадку студентам не має де отримати цей досвід. Тому, у більшості досліджуваних виникають претензії до встановлених законодавством норм.

Більшість досліджуваних студентів вважають, що ситуація поєднання навчання та праці в першу чергу залежить від фінансово-економічного становища в Україні, оскільки на даний момент дана ситуація нестабільна і вона впливає на сфери життєдіяльності. Також є студенти, які вважають важливим вирішення питання надання індивідуального плану навчання, не в залежності від того де працює студент, а саме за спеціальністю чи ні. Оскільки більшість досліджуваних не мають можливість працювати за спеціальністю.

Також виникають проблеми у студентів, що поєднують навчання із працею, в тому плані, що часто спостерігаються різкі зміни розкладу пар, що безпосередньо впливає на стабілізацію власного розкладу, оскільки плануючи один вид діяльності, змушені змінювати запланований хід діяльності.

Висновки

Отже, поєднання роботи з навчанням на денній формі створює протиріччя - надзвичайний дефіцит часу, який позначається або на якості учіння, або на сімейних взаємовідносинах, а у кінцевому результаті призводить до зниження інтенсивності інтелектуального та емоційного життя. Коли у студента виникає вибірковий інтерес до тієї чи іншої галузі знань і виникає бажання заглибитися саме у цю галузь, ресурси часу виявляються недостатніми.

Також протиріччя полягає у тому, що хронічно не вистачає часу на переробку постійно зростаючого потоку інформації. Знаннями ж стає тільки та інформація, що перероблена і засвоєна людиною. Отже широта інформації часто вступає у протиріччя з глибиною її осмислення. Тому соціально-педагогічні проблеми трудової зайнятості студентів денної форми навчання є актуальним питанням і потребує негайного вирішення.

Отже, соціальні умови можуть прискорити чи уповільнити професійний розвиток особистості студента. Основними соціальними факторами, які впливають на цей процес, крім використання інноваційних технологій викладання й надання консультаційної та психологічної допомоги в університеті, є: бюджет вільного часу студента, стиль життя студентських груп і їх формальних лідерів, стан навчально-матеріальної бази університету, наявність можливостей для творчої роботи і самовдосконалення, матеріально-побутові умови життя студентів. Важливою передумовою професійного розвитку особистості студента є його спрямованість, що проявляється у професійних установках і ціннісних орієнтаціях.

Література:

1.  Довлатов А.В. Работающие студенты: как совместить заработок и образование?//Вопросы психологии. - 2006. - № 43.

•2.  Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.91р.// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 170.

•3.  Карлицький С.М. Трудове право України: Навч. посіб. - Вид. 2-ге перероб. - К.: Прецедент, 2006. - 210 с.

•4.  Кениг В.А. Становление профессиональной идентичности у работающих студентов. - М. - 2008. - С. 11-13

 

Електронна адреса:    aleksey_shafinsk@mail.ru

  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>