XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шарата Н.Г., Кунашенко О.В. КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Шарата Наталія Григорівна, Кунашенко Олена Вікторівна

Миколаївський державний аграрний університет

КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  Різноманіття форм і видів соціально життєвої активності людини, яка потрапляє у міжособистісні взаємовідносини на сучасному етапі пропонує низку нових способів і форм спілкування, що , у свою чергу, ставлять перед людиною ряд вимог стосовно норм культури комунікативної взаємодії. Саме тому першочерговим питанням є розвиток мовленнєвої культури майбутніх фахівців, яким доведеться у майбутній професіональній діяльності потрапляти у різноманітні комунікативні ситуації, до яких необхідно бути теоретично, практично та морально підготовленими, що дасть змогу успішно реалізувати себе у професії, постаючи, насамперед, як особистість, яка здатна самостійно, відповідно до ситуації спілкування, приймати рішення, знаходити оптимальні шляхи розв'язання проблем у колективі, мати гарну репутацію "приємної", "цікавої" людини під час спілкування.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що формування комунікативної культури особистості залежить від правильно, дозовано побудованої системи комунікативного аспекту.

Комунікативні уміння для майбутніх фахівців агропромислової сфери, на нашу думку, залежать від сформованості таких показників як: розвиток техніки мовлення студента; вміння слухати співрозмовника; наявність та вміння оперувати професійним словниковим.

Одним із важливих показників комунікативного забезпечення культури спілкування студентів-аграріїв є виявлення рівня сформованості показника техніки мовлення, який надасть можливість майбутнім працівникам аграрного комплексу слідкувати за мовленням, адекватно реагувати відповідними жестами та мімікою. Слід зазначити, що сформованість техніки мовлення першочергово залежатиме від уміння розуміти людей, їх настрій, поведінку та реакції і відповідно поводитися у таких ситуаціях спілкування. Наприклад, за допомогою тесту «Уміння розбиратися у людях» [1, с. 401-403]. можна виявити наскільки людина володіє властивостями реально оцінити інших людей, а це надасть можливість відповідно реагувати по відношенню до них, керувати власним мовленням та емоціями, контролювати хід бесіди.

Важливим показником комунікативного забезпечення культури спілкування є вміння слухати співрозмовника. Велика кількість інформації, яка буде представлена у майбутньому фахівцям-аграріям, адекватне її сприйняття і відповідна реакція на цю інформацію залежить від сформованості такої важливої якості як уміння слухати співрозмовника. Наприклад, за допомогою спеціально адаптованого тесту оцінки комунікативних умінь  [1, с. 293-294] можна виявити наскільки студенти можуть створювати дружню атмосферу в аудиторії, що унеможливлюється без сформованості такого важливого уміння - як уважно слухати співрозмовника.

Окрему увагу заслуговує уміння студентами оперувати професійним словником майбутніх фахівців-аграріїв. Показник сформованості вищезазначеного комунікативного компонента надасть можливість майбутнім працівникам аграрної сфери легко адаптуватися у різноманітних ситуаціях комунікативного взаємовпливу, виявляючи багатство лексичного арсеналу здобутої спеціальності.

Дослідження та вивчення сформованості даного показника комунікативного забезпечення мовленнєвої здатності фахівців-аграріїв відбувається за допомогою системи вправ та завдань.

Наприклад, прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова і ставлячи їх у потрібному відмінку. Розкажіть, як Ви розумієте залежність формування у дітей навичок і вмінь мовлення від середовища, в якому вони живуть і виховуються.

1.Діти засвоюють (а) мова, (б) мовлення, вслухаючись у (в) мова, (г) мовлення батьків, родичів, знайомих. 2. На другому році життя мовлення дитини ще  бідне, бо (а) мовних, (б) мовленнєвих, засобів засвоєно ще небагато. 3. Але  5-6-річні діти використовують у (а) мова, (б) мовлення близько 3 тис. слів. 4. (а) Мова, (б) мовлення розвиває мислення дитини, сприяє формуванню її світогляду. 5. Якщо дитина виростає поза людським суспільством, вона не оволодіває (а) мова, (б) мовлення і своєю поведінкою, розумовим розвитком нагадує тварин. 6. Отже, особистість не може розвиватися без (а) мова, (б) мовлення і людського суспільства, яке користується (в) мова, (г) мовлення як засобом спілкування [2, с. 34].

Отже, на сучасному етапі економічного розвитку держави вагоме місце займає культура ділового спілкування майбутніх спеціалістів агропромислового комплексу.

Література:

•1.     Большая энциклопедия психологических тестов. - М.: Изд-во Эксмо, 2006. - 416 с. - ISBN 5-699-13698-3.

•2.     Костриця Н.М., Свистун В.І., Ягупов В.В. Методика навчання студентів спілкуванню в управлінській діяльності: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 272 с. - ISBN 966-364-235-1.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>