Шарлай В.І. ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ В ДРУКОВАНИХ ЗМІ
Шарлай В. І.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ В ДРУКОВАНИХ ЗМІ
Друковані видання (газети, тижневики, журнали, альманахи, книги) зайняли особливе місце в системі засобів масової інформації (ЗМІ). Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших образно-графічних форм, які сприймаються читачем-глядачем без допомоги яких-небудь додаткових засобів. Ця обставина сприяє прояву ряду важливих властивостей взаємин преси й аудиторії.
Друковані видання (газети, тижневики, журнали, альманахи, книги) зайняли особливе місце в системі засобів масової інформації (ЗМІ). Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших образно-графічних форм, які сприймаються читачем-глядачем без допомоги яких-небудь додаткових засобів. Ця обставина сприяє прояву ряду важливих властивостей взаємин преси й аудиторії.По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення зі всім "репертуаром" повідомлень, включених в номер або книгу. Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску і далі, вибравши матеріал, що цікавить, визначити характер "витягування" (перегляд, вибіркове ознайомлення, докладне читання, збереження номера або вирізки з нього для зберігання і повторного ознайомлення). Крім того, у людини є можливість аналізувати інформацію самостійно.
По-друге, можна використовувати спосіб "відкладеного читання": після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в слушний час і у відповідному місці (наприклад, перенести знайомство з номером на вечір, перервати читання книги, щоб повернутися до неї пізніше).
Все це можливо тому, що друкарські видання легко носити "при собі" і звертатися до "витягування" інформації в слушний час, не заважаючи оточуючим, і в обставинах, що перешкоджають або не дозволяють слухати радіо чи дивитися телепередачі (у поїзді, метро, автобусі, літаку тощо). При цьому читання тексту і сприйняття образного матеріалу проходить відповідно до бажання, вибірково, в тому порядку, темпі і ритмі, які встановлює сам читач. Він може звертатися до одного і того ж твору кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити позначки на полях. Все це визначає безліч позитивних сторін при контакті з друкованими виданнями, що робить їх на теперішній момент незамінними і важливими носіями масової інформації.
Негативною стороною преси є те, що не всі друковані видання спрямовані на об'єктивне інформування чи надання істинних знань читачу. Оскільки автор який вміло володіє словом може завести людину в потрібному йому напрямі, і відповідно, переконати індивіда в потрібних фактах. Для цього в друкованій літературі можуть використовувати інформаційні фантоми.
Інформаційний фантом - це сукупність достовірних, недостовірних і наперед неповної інформації, яка використовується як інструмент формування різноманітних необхідних установак.
Такі специфічні інформаційні "капсули" здатні впливати на індивідів не менш ефективніше ніж правдива інформація, а інколи навіть більше. З поширенням інформаційної глобалізації, перед кожним окремим суспільством, постає питання психологічного захисту від маніпулятивних впливів саме таких інформаційних фантомів. Чудовим прикладом використання такого методу впливу було висвітлено у романі Джорджа Оруелла "1984", де застосовувалось ціла серія технологій маніпуляції поняттями та смислами слів введенням новоязу.
Таким чином, друковані змі з одного боку мають відносну перевагу над аудіовізувальними, а саме швидкістю сприйняття та можливістю критично оцінювати інформацію, з іншого вони поступаються кількістю аудиторії і методами впливу на людину.
Література:
1. Мезенцев Дмитрий Федорович. Психология влияния средств массовой информации на формирование политических установок личности // http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/122808.html (Дата перегляду: 23.01.2010)
2. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием - М.: Алгоритм, 2000. - 736 с.
e-mail: Vsharlay@mail.ru
