XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шегедіна В.А. РОЗВИТОК КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ НА ЗАХІДНИЙ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

Шегедіна Валентина Анатоліївна

Викладач дизайну

Луцький педагогічний коледж

РОЗВИТОК КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ НА ЗАХІДНИЙ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ

В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

Основні зусилля графіків західних областей України в повоєнні роки були зосереджені в га­лузі орнаментально-штрифтового оформлення книги. До ілюстру­вання своїх видань Львівське книжково-журнальне видавництво вдавалося рідко (частіше ілюструвалися лише дитячі видання). Тому книжкова ілюстрація не одержала тут значного розвитку. Поодинокі роботи в галузі ілюстрації належали здебільшого ху­дожникам, які відомі переважно як майстри станкової графіки.

У  Львові працює художник-графік Д. Гринець. Працювати в ілюстрації й оформленні книги він почав з 1950 року, з доручення оформи­ти роман II. Козлашока «Юрко Крук» і серійну обкладинку до невеличких книжок кращих творів західноукраїнських письмен­ників. Митець добре відчуває нюанси українського народного орнаменту і вміє його творчо, цікаво і своєрідно інтерпретувати.

Видання наступних років - «Боа конструктор» І. Франка (І95І), «Вибрані оповідання» Л. Мартовича (1952), «Вибране» О. Маковея (1956) приваблюють красою декоративних елемен­тів, лаконізмом. В художника є  власні, досить красиві, шрифти, свої улюб­лені мотиви орнаменту і свій підхід до самої ідеї оформлення книги. Гринець здебільшого працює в галузі орнаментально-шрифтового оформлення. Особливо увагу викликає сюжетна обкладинка до книж­ки В. Большака «На мирній землі» (1952). Надрукована із зви­чайних штрихових кліше, завдяки вмілому накладенню фарб, вона справляє враження багатоколірного твору.

Неменш успішно працює в книжковій графіці Ю. Гапон. Серед його вдалих робіт 40-х років- оформлення книг В. Бєляєва «Стара фортеця» (1947), М. Михайлова «За уральськими горами» (1948), А. Шмигельського «Золота пора» (1949). Гапон працював у співавторстві з М Фомичовим. Їм вдалося знайти виразні гра­фічні засоби, надавати книгам святкового, урочистого вигляду.

Низка майстерно оформлених видань у 50-х ро­ках, належать М. Тартушкіну. Хоча художник, в основному, працював в галузі рекламної графіки, вів зрідка пробував свої сили в графіці книжковій. Його обкладинки до таких книжок, як «Бориславка» В. Петльованого (1950), «Під прапором миру» (1952), «На ал­тайській землі» В. Глотова (1955) відзначаються змістовністю, майстерно виконаним малюнком, багатим і виразним колоритом.

Чудовий хист ілюстратора мав художник А. Манастирський, який дуже давно почав пра­цювати в книжковій графіці. Проілюстровані ним твори Я. Стецюка «Дружина» (1957) і А. Чайковського «За сестрою» (1958) безумовно належать до кращих львівських видань 50-х років. Шкода тільки, що видавництво мало залучало цього талановито­го майстра до участі в художньому оздобленні своїх книг.

Високої оцінки за­слуговують ілюстрації та сюжетні обкладинки для львів­ського і київських видавництв виконані В. Форостецьким. Худож­никові добре вдаються легкі, прозорі, штрихові малюн­ки пером, тоновані одноколірні і багатобарвні ілюстрації,  викона­ні розмивкою туші й аквареллю. Саме такі чорно-білі тонові ма­люнки до оповідань І. Франка «Коваль Бассім» (1950) і В. Ма­лика «Чарівний перстень» (1959), штрихові ілюстрації до віршів Т. Одудька «Для маленьких друзів» (1959), «Українських народних казок і байок» (1960) - одного з кращих видань львівського ви­давництва.

В галузі ілюстрації працювали й львівські митці В. Савін та В. Бунов. Живописець за основним спрямуванням своєї творчо­сті Савін (1907-1971) надавав особливої ваги реалістичній до­вершеності своїх малюнків. Характерні з цього погляду його тонові ілюстра­ції до книги Я. Баша «Гарячі почуття. Професор Буйко» (1955), чотиритомника творів М. Трублаїні (1955), М. Стель­маха «Велика рідня» (1958).

Краща робота В. Бунова-ілюстрації до новел Л. Мартиновича (1950), виконані у співавторстві з В. Форостецьким.

У 60-і роки в книжковому мистецтві настав час змін. На цей час значно під­вищився рівень поліграфії, зросла якість поліграфічних мате­ріалів. Ширше стали застосовувати нестандартні формати, сміли­віше впроваджувати нові методи структурної побудови книги, частіше почали практикувати оригінальні види набору і верстки, з'явились нові, зручні для друку, синтетичні поліграфічні ма­теріали.

С. Караффа-Корбут проілюструвала і оформила понад три­дцять книг, що побачили світ у львівському та київських ви­давництвах. Серед них твори класиків української літератури Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Л. Глібова, М. Старицького, українських  письменників А. Малишка, О. Вишні, О. Іваненко, М. Пригари, М. Петренка та ін. В її ілюстраціях можна ви­разно помітити власні роздуми про долю народу, про високі вартості людської гідності і честі, не випадково в книжковій графіці, так само як і в естампній, художниця часто звертається до книг філософсько-психологічного плану, ілюструючи твори класиків української літератури. У  І968 році С. Караффа-Корбут проілю­струвала поему Т. Шевченка «Наймичка», створивши для неї не тільки ілюстрації, а й зовнішнє оформлення. Більшість оформлених та проілюстрованих Караффою-Корбут книг  дитячої літератури, «Фарбований лис» (1961) і «Лис Микита» (1972-1973) І. Франка, «Довбушеві скарби» А. Волоідака (1963, 1976), «Чарівний глобуса» В. Лучука (1977).

У кінці 50-х років почав активно працювати в книжковій гра­фіці І. Крислач. Ного ранні роботи - оформлення книг В. Ло­зового «Село під горою» (1958), Г. Бубес «На повороті» (1961) - видають руку вправного майстра, та за своїм стилем і спря­муванням творчої думки вони ще в межах вимог поперед­нього часу. Незвичайний формат, видовжений у ширину, своєрідне, побудоване на гармо­нійних, асиметрично розміщених колірних плямах оздоблення суперобкладинки, виразні, виконані під гравюру штрихові ма­люнки на шмуцтитулах, роблять оформлення збірки своєрідним.

Талановитим майстром книжкового оформлення проявив себе М. Курилич. Його твори захоплюють красою малюн­ка й вигадливістю композиції декоративно-епічне оформлення другого видання книги «Ратоборці» (1973), малюнок суперобкладинки до збірки «Народні традиції сьогодні» (1963), барвисте, побудоване на народник узорах, оздоблення книга М. Нечиталюка «Буковинський Кобзар» (літературно-кри­тичний нарис про Юрія Федьковича, 1963). Особливо слід сказати про глибоке розуміння митцем образно-виражальних можливостей книжкового шрифту.

Низка гарно оздоблених книг видавництва «Каменяр» нале­жить графікам Тернополя і Рівного. Серед них графічною куль­турою виділяються твори тернопільських художників Є. Удина (оформлення та ілюстрації до книг  «Народні пісні в записах Івана Франка», 1966; оформлення фотоальбому «Площа Ринок у Львові», 1977), рівненського графіка Л. Форсюка (оформлення сюжетними ліногравюрами історико-краезнавчого нарису С. Сербина «Ровенщнна», 1970). Ряд ціка­вих оформлень виконали тернопільські графіки Н. Кирилова і П. Гудив для київського видавництва «Веселка».

Говорячи про книжкову графіку, треба відзначити низку праць, що хоч і не потрапили в жодне видання, але мають значну мистецьку вартість і не раз експонувались на художніх вистав­ках. До них насамперед належить великий цикл майстерно ви­конаних, сповнених драматичної напруги і схвильованості ілю­страцій Є. Безніска до поеми Г. Франка «Мойсей» (1968), його лінорити й офорти до інших поем Франка - «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Іван Вишенський», «Ботокуди» (1970-1975), до драми Лесі Українки «В пущі» (1972).

В наш час Волинська єпархія готує перевидання унікального манускрипту XIV століття. Мова йде про Луцьке Євангеліє - одну з найдавніших богослужбових книг України, що збереглася до наших днів. У своїй науковій праці «Пам'ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга» доктор мистецтвознавства Яким Запаско наводить список найбільш примітних рукописів ХІ-ХVІІІ століть, куди входить 128 найменувань. Луцьке Євангеліє посідає у цьому списку 51 місце. За висновками фахівців, манускрипт належить до пам'яток волинсько-галицької книгописної школи. Луцьке Євангеліє належним чином репрезентує графіку, орнаменти, особливості мови цієї школи. Проект, над яким зараз працюють в єпархії, приурочений до святкування 925-ї річниці міста Луцька. Видання здійснюється з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та митрополита Луцького і Волинського Ніфонта. Факсимільна копія майже стовідсотково зберігає натуральний розмір текстів і прикрас. Сторінки відтворюються в оригінальному вигляді, кольорі та об'ємі без чистки і ретушування, окрім того зберігаються всі приписки. Загалом, згідно задуму, копія виконується без додавань будь-яких елементів, що не відповідають оригіналу.

Література:

•1.     Гургула І.  Народне Західних областей України.1966-с78.

•2.     Жаборюк А. Українське малярство.

•3.     Історія Українського мистецтва в 6 томах. Волинь. С190.

•4.     Мистецтво Волині. Науково-популярний нарис. С11-12,44-45,49,55,75.

•5.     Овсійчук. В. Розвиток архітектури, скульптури, живопису на Західних землях. С30, 34, 112-165.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>