XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шершун А., к. пед. н., Пиндик О. Г. ІНШОМОВНА ОСВІТА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТА СЬОГОДНІ

Шершун Алла

Студентка відділення іноземних мов

Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу

науковий керівник: к. пед. н., доц., Пиндик О. Г.

ІНШОМОВНА ОСВІТА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТА СЬОГОДНІ

          З розвитком зв'язків України з іншими державами значно активізувався інтерес до вивчення іноземних мов, тому що володіння засобами іншомовного спілкування вимагається часом. В умовах інтенсифікації інформаційних потоків у сучасному світі висувається більше вимог до навчання та опанування іноземними мовами. Тому для їх задоволення й розробки нових, ефективніших засобів та методів іншомовної освіти важливо звернутись до минулого, вивчити та проаналізувати вже існуючий досвід. Дослідження особливостей даного процесу в історико-педагогічному розрізі допоможе ефективніше визначити навчальну мету та завдання на майбутнє.

Початок ХХ століття був багатий історичними подіями, які впливали на освіту. Зокрема, перша світова війна, революція, правління УНР, Центральної Ради, Директорії й більшовиків та інше. Усе це мало негативні наслідки для шкільництва в Україні. Впродовж 1917-1920рр. сформовано вітчизняну, національну освітню політику, яка передбачала світськість, доступність, безкоштовність, трудовий принцип. З 1920р. основним напрямком шкільництва була професіоналізація й соціальний захист дитинства, при цьому загальноосвітні заклади стали ідеологізованими. Проте у цей час функціонували різні напрямки, течії, школи. У кінці 20-х-початку 30-х рр. оригінальна українська система шкільного навчання змінила свій характер (стала аналогічною російській).[1,с.63 - 65]

Отже, період з 1917 р. і до 1933 р. - це складний час для вітчизняної школи - перехід від українізації до русифікації. Протягом 1931-1933 рр. національна школа поступово стає частиною радянської освіти. Проте і при активізації таких переворотів загальноосвітні заклади продовжували виконувати свою роботу, тобто вчити дітей грамоті. Внаслідок цього, важливим є аналіз теоретичних й методичних засад навчання іноземних мов у школах України (1917-1933 рр.).

Однак на сучасному етапі розвитку української педагогічної теорії питання організації навчання іноземних мов впродовж 1917-1933 рр. як закономірного й цілісного процесу висвітлене лише частково.

       Проблема підвищення ефективності викладання іноземних мов у середній школі завжди є актуальною. Цінним і корисним для нас є досвід експериментальних пошуків педагогів минулого. Особливе місце у зазначеному аспекті займає початок ХХ століття - час розвитку реформаторської педагогіки, основним стрижнем якої були гуманістичні ідеї. Важлива роль у цьому належить організації процесу викладання іноземних мов у школах України 1917-1933 рр. Це сприяє реалізації державної політики, спрямованої на відродження й подальший розвиток національних традицій освіти, оновленню змісту, форм та методів навчання іноземних мов й примноженню інтелектуального потенціалу суспільства. Сьогодні в українській системі мовної освіти відбулися значні позитивні зміни як в організаційному так і в змістовому аспектах. Істотно змінився соціокультурний контекст вивчення іноземних мов. Значно виросли освітні та самоосвітні функції школи, професійна значимість їх на ринку праці в цілому, що у свою чергу потягнуло за собою посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування.[2,с.241-246]

          Якщо у попередні десятиліття ХХ сторіччя коло людей, у яких була необхідність спілкуватися іноземною мовою було обмеженим, то на сьогодні ситуація суттєво змінилась. Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як у безпосереднє так і в опосередковане спілкування достатньо велику кількість людей найрізноманітніших професій, різного віку та інтересів. Відповідно збільшились і потреби в використанні іноземних мов. Особливо актуальним став інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов у школі, а саме, розвиток таких компетенцій як мовна, мовленнєва, соціокультурна та деякі інші. Модернізація змісту освіти в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства не в останню чергу пов'язана з інноваційними процесами в організації навчання іноземними мовами. Беззаперечним досягненням у цій галузі є введення вивчення іноземної мови з 2-го класу у всіх загальноосвітніх закладах.[3,с.9-16]

          Сьогодні увага зосереджена до вивчення іноземної мови у старшій школі (10 - 12 класи). Оскільки вона не повністю реалізувала ідею неперервності навчання, не була націлена на профорієнтацію учня, мало сприяла їх самовизначенню, не передбачала раціонального розподілу навчального навантаження старшокласників, з урахуванням специфіки навчання на цьому етапі. На завершальній третій ступені (10 - 12 класи) навчання іноземної мови повинно допомагати формуванню іншомовній комунікаційній компетенції, яка забезпечує використання іноземної мови в ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування в навчальній,соціально - побутовій, культурній, адміністративній,професійній сферах комунікативної взаємодії.

Література:

•1.     Борисова Н.В. Введення курсів іноземної мови у школах України (1917-20 роки ХХ ст.) // Рідна школа. - 2000. - № 10. Ст.63-65

•2.     Борисова Н.В. Іван Огієнко та іноземні мови // Ювілейна книга: ч. 1-2/ред., упор .А. А. Марушкевич.- К.:КНУ, - 2002-.С.241-246

•3.     Коваленко О. Удосконалення системи шкільної іншомовної освіти в контексті соціально-педагогічних трансформацій освітнього простору України // Іноземні мови: стратегічні документи. -2007. -Ст.9-16


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>