XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шевченко І.Г. ОБРАЗНО-СИМВОЛІЧНА МОДЕЛЬ ЖИТТЯ-ВОДА У ПОЕЗІЯХ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ.

Шевченко Ірина Григорівна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ОБРАЗНО-СИМВОЛІЧНА МОДЕЛЬ ЖИТТЯ-ВОДА У ПОЕЗІЯХ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ

Образ води, що належить до складу образів основних стихій створення світу і першоелементів буття (поряд із вогнем, повітрям і землею), присутній у багатьох поетичних текстах. У ХІХ столітті чимало письменників мали ідею створення універсального набору символів, які б узагальнювали дійсність і втілювали в собі безкінечність. Скажімо, Ф.Шлегель у своїх працях орієнтував романтиків на створення надособистого, естетично обов"язкового світу символів мистецтва [3]. Одним із елементів цієї глобальної символічної системи є водна символіка. Очевидно, що в поетичних образах океану, моря більшість романтиків намагалися втілити вічне і трансцедентальне. Широко і багатопланово ці образи розкрито у творчості Дж.Г.Байрона, О.Пушкіна, М.Лермонтова, Т.Шевченка та інших.

Філософсько-естетичні системи представників поетичного слова ХХ століття продовжують традиції, тому значне місце у художній літературі продовжують займати образно-символічні моделі, що відтворюють найдавніші світоглядні архетипи українців. Естетична вагомість лексико-семантичної групи з домінантою вода (ріка, джерело, Дінець, болото) та її та її тематично-смислове поле базується у віршах В.Сосюри на народному міфологічному уявленні про воду як першоелемент світу, про асоціативне уявлення цього явища природи до фактів життя і діяльності людини. Через образ води автор передає споконвічні уявлення українського народу про воду, що стала основою життя на землі: "Вода! Ти нам неначе мати... Вода - живого джерело,.."  [2; ст.352]. Чи не найбільше асоціацій води пов"язано з мирним і спокійним життям, спогадами про дитинство: "Ріка, як світ... Вода... І мати  (волосся чорне в сріблі все...) маля смуглявеє несе в ріку задуману купати" [2; ст.341]. "То не вітру долонь оксамитова, не проміння далеких очей, - по воді золотою молитвою тихий місяць до мене тече..."[1; ст.78]. Пов"язаний із водною стихією світ дитинства, миру і спокою охоплює традиційні  для національного довкілля фаунореалії: "Чорні й слизькі пічкурі під корчами, синій пірнув поплавець... Діти замурзані, гребля і ями, човен кудись за водою пливе" [1; ст.304].

Повертаючись думками у минуле, поет використовує гідронім Дінець, на берегах якого пройшло його дитинство: "Та ріка, - Дінець могутній і крилатий, як пісня, що під неба шати летить, висока і дзвінка...  Маля... Вода... І люди й мати..." [2; ст.341]. Це асоціації з миром, захищеністю, спогади про батьків, віра в те, що людині все під силу. Така максималістська впевненість притаманна кожному в дитинстві та юності.

Звертається поет і до золотої скарбниці усної народної творчості, використовуючи і розвиваючи потенціал народних вірувань, зокрема в цілющу силу води: "І гай одкрив обійми друга І зашумів до нас: "Ідіть!" Водою срібно обмию я рани вам..." [2; ст.394]. Сьогодні більшість учених доводять, що вода може мати як цілющу, так і руйнівну здатність, особливими функціями наділяючи воду, що мала контакт із молекулами срібла. Ця вода є не лише очищеною, а й такою, що може заживити рани, лікувати, про що свідчить сполучення срібна вода  у згаданих вище поетичних рядках.

Через образ води автору вдається показати часо-просторову плинність життя, зокрема у В.Сосюри вода - це далеке минуле ("Сіє зорі неба синє сито, тихо ллється споминів вода... Сад шумить... Вікно моє розкрите... І в кімнату місяць загляда") [1; ст.218] і бажане майбутнє ("Але все пройде, як вода. Я чула скрізь, і тут, і там, як люблять вас, як вірять вам") [1; ст. 413 - 414].

У народній свідомості вода постає ще і як хаотичне утворення, як небезпечна і загрозлива стихія, що може призвести до катастрофи, перевороту. Чітко простежується така асоціація води й у творчості В.Сосюри, як-от: "То тільки ми у громі бронь  обернем воду на огонь" [1; ст.402]; "Невже - в хаос?! Ми знов - під воду?!" [1; ст.142]. Не лише вода є небезпечним хаотичним утворенням, а й болото, що, за уявленнями українців, було місцем помешкання нечисті. У В.Сосюри це небезпечні гадюки і черва, що руйнують світ: " З болот отруйних і бездонних повзе гадюка, в травах тоне, черва рясніє, скорпіони в пісках вовтузяться, і все, що в днях живому біль несе, це все - вони" [2; ст.393].

Таким чином, образно-символічна паралель життя-вода як одна з універсальних у художній творчості набуває конотативних ознак, зумовлених закономірностями окремої поезії. Творчий задум митця у кожному новому контексті створює той або інший національний, культурний, історичний, соціальний чи ментальний простір.

Література:

1.В.Сосюра. Твори . Т.1, 1957.

2. В. Сосюра. Твори. Т.2, 1958.

3.Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика: В 2-х т. - М.: Наука, 1983. - Т.1. - 379с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>