Шевченко С.М. ВМІСТ ЗАГАЛЬНОГО АЗОТУ У РІЗНИХ ЧАСТИНАХ КАРАГАНИ ДЕРЕВОВИДНОЇ.

аспірант кафедри екології Шевченко С.М.

Хмельницький національний університет

ВМІСТ ЗАГАЛЬНОГО АЗОТУ У РІЗНИХ ЧАСТИНАХ КАРАГАНИ ДЕРЕВОВИДНОЇ

Як відомо, представники родини бобових виділяються серед рослинного світу великим вмістом азотистих (білкових) речовин, що накопичуються завдяки наявності на корінні клубенькових бактерій, здатних фіксувати вільний азот атмосфери. Тому, вони відіграють надзвичайно важливу роль у кругообігу азоту в природі. Цю особливість бобових давно вже використовують в сільському господарстві та частково у лісовому господарстві з метою поліпшення ґрунтових умов. Проте, якщо трав'янисті бобові вже достатньо вивчені і порівняно широко введені в культуру, то деревним рослинам як ґрунтопокращувачам приділялося порівняно мало уваги, особливо при лісокультурному виробництві. У той же час, як показав досвід та спеціальні дослідження Б.І. Логгінова (1961), Л.Т. Устіновської (1979) та інших, роль деревних бобових як грунтопокращувачів також досить значна [3, 5].

Одним з найбільш поширених чагарників з родини бобових у Хмельницькій області є карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam.), яка використовується як підлісок в різних захисних насадженнях: полезахисних лісових смугах, насадженнях на схилах балок і ярів, для закріплення пісків, в придорожніх захисних смугах тощо. Відрізняється високою декоративністю, швидким ростом, цінна своїми фітомеліоративними та господарськими властивостями (лікувальними, медоносними, харчовими тощо). За даними П.С. Пастернака (1960), карагана деревовидна як підлісок позитивно впливає на процеси нітрифікації та амоніфікації, покращуючи азотне живлення головних порід. Під впливом карагани в соснових насадженнях на слабопідзолистих ґрунтах, завдяки листовому опаду утворюється в два рази більше гумусу, ніж в чистих насадженнях сосни звичайної, знижується кислотність ґрунтів, поліпшується їх структура [4]. Підлісок з карагани деревовидної на бідних піщаних ґрунтах значно продовжує дію азотних добрив [1].

Констатуючи позитивний вплив карагани деревовидної на вміст азоту в ґрунті, ми поставили перед собою завдання з'ясувати, які саме її органи і в якій мірі впливають на підвищення вмісту загального азоту у ґрунті. Для з'ясування даного питання відбирали по три середніх модельних чагарники карагани деревовидної, з яких видаляли все листя. Після цього відбирали зразок для аналізу. З усіх зрубуваних стовбурців брали через кожні 20 см відрубки завдовжки 5-7 см, з яких складався середній зразок. Зразок коріння брали викопуванням п'яти монолітів на кожній ділянці розміром 0,5×0,5 м глибиною до 0,5 м. З викопаного коріння відокремлювали бульбочки, з яких складали самостійний зразок. Для визначення запасу органічної маси карагани деревовидної в досліджуваних насадженнях кожну частину (орган) рослин перед взяттям середнього зразка зважували. Основна увага приділялася вивченню вмісту азоту в листі, насінні, пагонах, корінні та бульбочках. Аналізи проводили за загальноприйнятими методиками.

При визначенні вмісту загального азоту отримані наступні результати. Зі всіх частин рослини найбільше всього загального азоту міститься в бульбочках (в середньому 5,92 %), насінні (5,85 %), листі (3,0 %), значно менше в корінні (2,26 %), і ще менше - в пагонах (1,43 %). Одночасно з цим спостерігається деяка різниця щодо вмісту азоту в тих самих органах залежно від віку та умов зростання карагани деревовидної. Більшому вмісту азоту в листі відповідає, як правило, більший вміст загального азоту у корінні. За даними М.М. Грисюка та О.М. Царенка (1991) вміст азоту в листі карагани деревовидної може коливається по роках і амплітуда цих коливань доходить до 30 %. За словами дослідників це явище пов'язане з різними кліматичними особливостями року [2]. У пагонах вміст загального азоту найменший, а відхилення залежно від умов зростання незначні: в межах 2-11%.

Як показали наші дослідження, кількість загального азоту в частинах карагани деревовидної перебуває в прямому зв'язку з кількістю бульбочок на 1 г дрібних корінців цих насаджень. Чим більша кількість бульбочок на 1 г дрібного коріння карагани деревовидної, тим більший вміст загального азоту по всіх органах карагани деревовидної окрім бульбочок. Цілком можливо, що на вміст загального азоту в рослинах позначається не тільки кількість бульбочок на 1 г дрібного коріння, але і її вік та різне освітлення під пологом деревних порід.

Щодо вмісту азоту в окремих органах рослини залежно від ґрунтово-кліматичних умов слід відмітити, що найбільше загального азоту у різних органах карагани деревовидної міститься на слабопідзолистих ґрунтах, а найменше на типових чорноземах. Встановлена залежність вказує, що на бідніших ґрунтах карагана деревовидна краще засвоює вільний азот атмосфери з допомогою бульбочкових бактерій і тим самим збагачує ґрунт на азот.

Література:

•1.                 Гримальский В.И., Удобрения и породы - азотособиратели для повышения устойчивости сосны. //Лесн. хоз-во, 1974. - № 1. - С. 72-75.

•2.                 Грисюк Н.М., Царенко О.Н. Бобовые растения в защитном лесоразведении. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.

•3.                 Логгинов Б.И. Основы полезащитного лесоразведения. К.: Изд-во УСХА, 1961. - 151 с.

•4.                 Пастернак П.С. Акумуляція азоту в лісових культурах під впливом жовтої акації. // Наук. пр. Укр.НДІ ліс. гос-ва та агролісомеліорації. - К.: - Вид-во УАСГН, 1960. Вип.20. - С. 80-91.

•5.                 Устиновская Л.Т. Степное лесоразведение. - М.: Лесн. пром-сть. 1979. - 287 с.

E-mail: sheva911@yandex.ru