XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шкатула В.П. ЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ ВІД МИТНО - ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЄС

В.П. Шкатула

аспірант, Житомирський національний агроекологічний університет

ЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ ВІД МИТНО - ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЄС

Сьогодні Європейська інтеграція - ключовий пріоритет внутрішньої та зовнішньої політики України. Як свідчать опитування, 55% українців підтримують євроінтеграцію [1.c3], адже перспективи, які відкриває тісна співпраця з Європейським союзом очевидна.

Ефект виходу на зовнішньоекономічні ринки, разом з розширенними можливостями створює певні загрози, тому вивчення питання є вкрай актуальним. Перешкоди, які зустрічають українські товари на зовнішніх ринках, в основному пов'язані з неоднозначним підходами у просуванні товарів на ринках більш розвинених країн - учасників Європейського Союзу. Перешкоди, здебільш, замасковані під антидемпінгову політику та митні бар'єри, які самостійно суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності без втручання влади подолати не в змозі. Доказом цього є повільне просування навіть якісних українських товарів до країн ЄС, не дивлячись на вжиті заходи Українським урядом з ЄС щодо питання лібералізації товарних ринків. У структурі експорту Євросоюзу упродовж 2009-2010 років частка товарів, які походять з України не досягла навіть 1%[2].

Митно-тарифне регулювання Європейського союзу, являє собою симбіоз митних тарифів ЄС і 27 його учасників. В основу митного тарифу Євросоюзу покладені положення Римського договору. Митний тариф ЄС (далі МТЄС) уніфікований для всіх країн учасників союзу щодо визначення митної вартості, країни походження товарів, уніфікація товарної номенклатури та процедур митного очищення. Тарифний коридор мита у Євросоюзі на більшість товарів коливається від 4 до 25% [3.]. Для порівняння, в митному тарифі України тарифний коридор варіюються на більшість імпортних товарів від 0 до 20% [4].

МТЄС додатково регламентує стягнення імпортних зборів, які сплачуються з одночасно з ввізним митом або замість нього.

При регулюванні імпорту Євросоюз часто застосовує паратарифні заходи, які збільшують вартість товару, що імпортується, понад митний збір (на певний відсоток або на певну величину на одиницю товару), наприклад у рамках всього ЄС встановлюється додаткове мито на борошно.

ЄС застосовує заходи контролю над цінами продукції, яка вироблена європейськими фермерами. Для забезпечення підвищення ціни на імпорт до необхідного рівня, застосовуються "ковзаючі" збори. Такими зборами обкладаються живі тварини, м'ясо, молочні продукти, зернові, деякі овочі і фрукти та продукти з них, олійні насіння. Залежно від товару збір стягується замість мита або разом з ним.

На додаток до імпортних зборів з деяких товарів, зазначених у інтегрованому тарифі, стягується ще й сільськогосподарський збір. Ним оподатковуються деякі живі тварини, м'ясо, молочні продукти, свинячий і пташиний жир. Сільськогосподарський збір стягується за специфічними ставками, які встановлюються регламентами Комісії Євросоюзу.

Ще одним видом додаткових платежів, у зв'язку з імпортом аграрної продукції є компенсаційний збір, який застосовується до свіжих овочів і фруктів, а також до деяких рибопродуктів. На дані види продукції на початку кожного господарського року встановлюються довідкові ціни на основі цін виробників ЄС. Імпортна ціна, обчислюється як ціна продажу імпортних товарів на ринку ЄС за вирахуванням митних зборів. Вона не повинна опускатися нижче довідкової. Якщо імпортна ціна товару, тримається на більш низькому рівні протягом двох днів підряд, то стягується компенсаційний збір, він дорівнює різниці між довідковою та фактичною цінами. Довідкові ціни на виноградний сік і вино регламентовані інтегрованим тарифом, на решту товарів довідкові ціни встановлюються поточними регламентами Комісії Євросоюзу. Розміри компенсаційних зборів залежать від світових та єдиних цін Європейського Союзу на сільськогосподарські товари (при зниженні світових цін розмір збору збільшується, при збільшенні - знижується).

Контроль над цінами щодо імпорту здійснюється за допомогою антидемпінгових заходів. Антидемпінгове розслідування може порушуватись у разі скарги виробників чи їхніх організацій до Комісії ЕС. Експорт товару в Євроспівдружності за дешевшою ціною розглядається як демпінг, який може завдати шкоди європейській промисловості. Прийнявши рішення про порушення справи, Комісія призначає розслідування. Розслідування має довести, з одного боку, факт поставки товару з-за кордону за заниженою ціною, тобто наявність демпінгу, а з іншого - факт нанесення шкоди національній промисловості в результаті поставки товару за експортною ціною, нижчою від тієї, яка склалася на внутрішньому ринку країни-експортера або на ринку третьої країни. Під збитком розуміється викликане імпортом скорочення значної частини національного виробництва або реальна загроза скорочення. При цьому протягом розслідування на строк до 4 місяців можуть бути введені тимчасові антидемпінгові мита. Для того щоб продовжувати ввозити відповідні товари, імпортер повинен внести на митниці заставу на суму тимчасового мита або представити гарантії її сплати. Якщо під час розслідування експортер переглядає свої ціни чи припиняє експорт за демпінговими цінами, розслідування може бути припинено. Якщо ж цього не відбувається, а розслідування підтверджує наявність демпінгу, то вводяться постійні антидемпінгові мита на строк до 5 років. Антидемпінгові мита встановлюються або у відсотках до митної вартості товару, або в абсолютному виразі як різниця між нормальною вартістю і експортною ціною (франко-кордон ЄС).

Незважаючи на політику податкової гармонізації Євросоюзу в області непрямого оподаткування щодо вирівнювання ставок ПДВ й уніфікації акцизів - зберігається самобутність національних податкових систем держав - членів ЄС[5.]

Отже, окремі члени Євросоюзу, крім загально євросоюзних зборів на імпорт, встановлюють на додачу свої імпортні збори та акцизи (імпорт у Франції додатково оподатковується за ставками від мита (на шкіру, шкури, шкіряні вироби, текстиль, паперову масу, деякі види паперу та картону, чорнослив).

До товарів, що походять з України, митний тариф ЄС передбачає застосування конвенціональних мит відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та двосторонніх угод які заключила Україна з окремими членами ЕС. За ними українським товарам надається режим найбільшого сприяння (далі РНС). Пільгові ставки мита для харчових продуктів та сільськогосподарської продукції знижено на 10-30%, їх середньоарифметичний рівень складає 12,4%. Для решти товарів мита режиму найбільшого сприяння становлять від 25 до 70% від автономних ставок митного тарифу ЄС, а їх середній рівень - 6,4%.[3.]

Для порівняння у національному митному тарифі середній рівень пільгових ставок для яких застосовується РНС становить 3,36% [4].

У структурі Українського експорту переважає продукція металургії, легкої промисловості та агропромислового комплексу. Собівартість українського експорту є досить високою. Розмитнення вітчизняних товарів у країнах ЄС, від застосування декретованої митної вартості та діючої системи оподаткування, робить український товар дорогим, що в свою чергу не вигідно зарубіжним контрагентам, оскільки останні можуть придбати аналогічний або ідентичний товар у країнах ЕС безмитно.

Отже, вищенаведена система оподаткування Євросоюзу майже закриває для основних експортних галузей економіки України європейський ринок.

Втиснутися в занадто захищені торгівельні ряди країн Євросоюзу, допоможуть:

•ü  зниження собівартості вітчизняної продукції та перехід українських підприємств на інтенсивний розвиток виробництва, що в свою чергу підвищить конкурентоспроможність продукції;

•ü  цілеспрямована політика українського уряду, яка буде враховувати інтереси вітчизняного бізнесу та максимально надасть можливість використати переваги і мінімізувати ризики від перебування України у Євросоюзі.

Для успішної євроінтеграції необхідно прискорити приведення правої української бази до європейських стандартів. Під час цього врахувати досвід гармонізації законодавства Латвії, Естонії, Чехії, Угорщини, Польщі.

Ввести механізм парламентського контролю, що усуває можливість прийняття законодавчих актів, які по предмету правового регулювання відносяться до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, норм і принципів СОТ і не відповідають вимогам європейського права [6].

Література:

•1.  Д.Губенко. Вороніна Т. Євробюлетень. - 2011. - №2. - с.3.

•2.  Офіційний сайт Європейської комісії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //epp.eurostat.ec. europa.eu/portal /page/porta l/statistics /

•3.  В.И. Фомичев. Международная торговля. Центральноевропейское соглашение о свободной торговле (ЦЕФТА) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://onby.ru/read/mezhdunarodnaya_torgovlya_v_fomichev/12/

•4.  Венгель П. Особливості побудови Митного тарифу України/ Венгель П.// «Митниця» -2009-№10 (59)

•5.  Говорова О.Е. Гармонизация косвенного налогообложения в Европейском Союзе: акцизы на алкоголь, табак и энергоносители /Говорова О.Е. // "Российское право в Интернете". - 2009- №01 [Електронний ресурс]. http://www.rpi.msal.ru/prints/200901govorova.html

•6.  Постанова Верховної ради України від 19.05.2011 № 8532 "Про Рекомендації парламентських заслуховувань на тему : «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України і ЄС(зона вільної торгівлі) і Митного союзу.»[Електронний ресурс]. http://portal/. rada.gov.ua/rada/ control/ru/publish/ article/news_left?art_id=258035&cat_id=153103

e-mail: vika_vp@meta.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>