Шкраб’юк Н.В., Підгірна В.Н. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Шкраб'юк Н.В.
Буковинський державний фінансово-економічний університет
Науковий керівник: Підгірна В.Н.
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
У останній чверті XX - на початку XXI століття на економічний, соціальний і політичний розвиток дедалі більше впливає глобалізація. Основними формами її вияву є, зокрема, зростання обсягів міжнародної торгівлі та інвестицій, лібералізація й дерегуляція руху капіталів, диверсифікація світових фінансових ринків, значне збільшення ролі транснаціональних корпорацій у світових господарських процесах.
Дослідженням розвитку ТНК, їхньому функціонуванню, перспективам і проблемам розвитку в умовах глобалізації присвячено ряд праць вітчизняних і зарубіжних науковців. Аналіз етапів формування, передумов і факторів розміщення транснаціональних компаній проводили такі автори: О. Шнипко, І. Сорока, С. Пахомов, Ф. Рут, І. Боднарчук. Механіз функціонування, організаційні форми інтеграції компаній, їхні типи дослідили Білоус Т., Білошапка В., Рокоча В., Плотніков В., Новицький В., Руденко Л.
На сучасному етапі розвитку світової економічної системи, транснаціональні корпорації (ТНК) стали однією з визначальних рушійних сил глобалізації. Це зумовлює необхідність дослідження стратегії ТНК, принципів та механізмів діяльності для розробки концепції регулювання їх діяльності на рівні державної економічної політики, що визначає актуальність роботи.
Транснаціональна компанія (корпорація) або ж скорочено ТНК - компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах. За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) - це підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів, при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу[4].
Для глобалізації світової економіки транснаціональним корпораціям відведена вирішальна роль. На ТНК припадає основна частина прямих іноземних інвестицій, вони контролюють 40% промислового виробництва у світі, половину міжнародної торгівлі. Кожного року підприємства ТНК виробляють продукцію на суму, яка перевищує 6 трлн. дол. На ТНК працює кожний десятий зайнятий у світі, крім сільського господарства. 500 найпотужніших ТНК реалізують 80 % усієї виробленої продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування [2].
Слід визначити такі основні джерела ефективної діяльності ТНК: використання переваг володіння природними ресурсами (або доступ до них), капіталом і знаннями; можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах з урахуванням розмірів їхнього внутрішнього ринку, темпів економічного росту, ціни і кваліфікації робочої сили, цін і доступності інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, а також політико-правових факторів, серед яких найважливішим є політична стабільність; можливість акумулювання капіталу в рамках усієї системи ТНК, включаючи позикові засоби в країнах розташування іноземних філій; використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу.
В Україні транснаціональна діяльність представлена американськими, німецькими, англійськими, південнокорейськими та російськими компаніями. При цьому, необхідно враховувати, що активізація діяльності ТНК має свої негативні наслідки, які певною мірою випливають з її переваг.
Відповідно до даних Державного комітету статистики України, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну за станом на 1 січня 2011 р. становив 44 млрд 708,0 млн. дол., що на 11,6% більше за обсяг інвестицій на початок 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 978,5 дол. Існують відмінності не лише за обсягом інвестицій, а й за загальною кількістю філій ТНК. За даними "Доповіді про світові інвестиції" ЮНКТАД, в Україні було зареєстровано 367 іноземних філій ТНК, тоді як у багатьох країнах СНД цей показник є значно вищим. Зокрема, кількість іноземних ТНК у Молдові сягає 2670, у Росії - 1176, у Казахстані - 1772. Ще більш разючим є порівняння з країнами ЄС, де іноземних філій більше 208 тис., а материнських компаній ТНК - понад 39 тис. Таке ж відставання спостерігається порівняно з країнами і територіями, що динамічно розвиваються, особливо Китаєм, де 280 тис. іноземних філій, Сінгапуром - 14 тис., Малайзією - понад 15 тис.[6].
Інвестиції в Україну надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 9 млрд. 914,6 млн. дол., Німеччина - 7 млрд. 076,9 млн. дол., Нідерланди - 4 млрд. 707,8 млн. дол., Російська Федерація - 3 млрд. 402,8млн.дол., Австрія - 2 млрд. 658,2 млн. дол., Франція - 2млрд.367,1млн.дол., Сполучене Королівство - 2 млрд. 298,8 млн. дол., Швеція - 1 млрд. 729,9 млн. дол., Британські Віргінські Острови - 1 млрд. 460,8 млн. дол. та Сполучені Штати Америки - 1 млрд. 192,4 млн. дол.
Серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів - 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до України; торгівля - 15,6%; фінансова сфера - 8,5%; машинобудування - 8,0%; транспорт - 7,6%; металургія та обробка металу - 5,4%; операції з нерухомістю - 4,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість - 4,1%.
ТНК мають як позитивні, так і негативні сторони впливу на економіку України.
Серед позитивних наслідків діяльності ТНК є такі:
• зміцнення ресурсної і виробничої бази країни;
• розширення експортних можливостей;
• сприяння реструктуризації економіки;
• поширення передової технології;
• поглиблення міжнародного поділу праці;
• посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації [3].
Ці переваги є основою для виникнення певних недоліків діяльності ТНК, серед яких:
• ТНК передають українським партнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж;
• в умовах занадто жорсткого регулювання діяльності ТНК, останні просто можуть покинути країну;
• важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК;
• ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер;
• ТНК уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування;
• встановлюючи штучні ціни, ТНК підривають спроби України управляти власною економікою[1].
Глобалізація збільшує ймовірність антиконкурентної практики як з боку міжнародних компаній, так і по відношенню до них, зростання кількості угод з метою усунення конкурентів з ринку, зловживань домінуючим становищем міжнародного характеру, перешкод розвиткові торгівлі, обмеження конкуренції. Тому Антимонопольний комітет України, повинен приділяти особливу увагу контролю за діяльністю міжнародних компаній в Україні [5].
Глобалізація має суперечливий характер впливу на розвиток національних конкурентних відносин через об'єктивні та суб'єктивні причини. В умовах посилення впливу екзогенних факторів на конкурентне середовище України підвищується важливість контролю з боку держави за діяльністю ТНК і недопущення монополізації високоприбуткових національних товарних ринків.
Припинення антиконкурентної поведінки, як з боку міжнародних компаній, так і по відношенню до них, і ефективний контроль можливі лише на основі організації системи постійного моніторингу. Для цього потрібна співпраця з антимонопольними органами інших країн у силу специфіки діяльності ТНК.
Україною фактично не використовуються конкурентні переваги, тому потрібно здійснити розробку і реалізацію Державної програми підвищення конкурентоспроможності на основі реалізації конкурентних переваг, набутих в ході глобалізації, як складової національної економічної стратегії розвитку.
Література:
•1. Бондарчук І.В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні/ І.В. Боднарчук // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 2.
•2. Пахомов С.Ю. Стратегії діяльності ТНК і проблеми дестабілізації світових ринкових відносин / С.Ю. Пахомов// Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №5 - С. 13-17.
•3. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації і їхня роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока // Актуальні проблеми економіки - 2009. - №9. - С. 35-41.
•4. Шнипко О. Транснаціональні корпорації та проблеми транснаціоналізації українського ринку/ О.Шпинко // Економіст - 2010. - №11.
•5. Офіційний сайт Антимонопольного комітету України [сайт: http://www.kmu.gov.ua].
•6. Офіційний сайт Державної служби статистики України [сайт: http://www.ukrstat.gov.ua].
