Шкромида Н.Я. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Шкромида Надія Ярославівна
Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
В результаті систематизації існуючих методів оцінки економічного потенціалу встановлено, що в сучасних наукових дослідженнях відсутній єдиний підхід до оцінювання його величини, руху і рівня використання, що внаслідок потребує впорядкованості залежно від мети і завдання оцінки, термінів проведення та характеру прийняття рішень. Водночас, різноманітність методів свідчить про актуальність вказаної проблематики та, одночасно, їх поєднання в процесі оцінювання економічного потенціалу дозволяють забезпечити більш комплексний підхід вивчення об'єкта дослідження, що внаслідок покращує результативність аналітичних процедур.
Вважаємо, причиною труднощів проведення оцінювання економічного потенціалу підприємства є те, що всі його складові функціонують і використовуються одночасно та в єдності. Внаслідок тенденції змін величини і рівня використання економічного потенціалу можуть бути виявлені не через окремо взяті його складові, а тільки при їх поєднанні та узагальненні результатів аналізу. У зв'язку з цим, на сучасному етапі досліджень здійснюється інтенсивний пошук методів оцінки потенціалу підприємства і побудови узагальнених (інтегральних) показників з метою формування комплексної інформації про його стан з врахуванням оцінок виробничого, організаційного, фінансового та інших видів компонентів [1].
З огляду на багатогранність об'єкта дослідження і вивчення попереднього досвіду вважаємо, що оцінювання економічного потенціалу підприємства повинно базуватися на комплексному підході, який передбачає повноту охоплення компонентів за наявністю і складом, рухом останніх у динаміці, структурними зрушеннями, а також рівнем ефективності їх використання.
Ідентифікація компонентів економічного потенціалу підприємства і визначення з переліку основних, виходячи з мети і завдань дослідження, є важливим етапом проведення процесу оцінювання. Це дозволяє на основі вагомості останніх побудувати структурну ієрархію відібраних компонентів та наочно простежити їх важливість у діяльності підприємства, виходячи з специфіки його роботи і галузевої приналежності.
Після цього здійснюється збір інформації та її підготовка для проведення аналітичних процедур. Формування бази даних проводиться зі збирання інформації за допомогою:
- сканування зовнішнього і внутрішнього середовищ досліджуваного підприємства, тобто пошук уже сформованої інформації, що існує у ретроспективі;
- моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовищ, тобто відстеження поточної та нової інформації.
З метою повноти охоплення оцінки економічного потенціалу підприємства, а також враховуючи багатогранну сутність останнього, вважаємо, сформована система аналітичних показників повинна відображати наявність і склад компонентів об'єкта, що досліджується, їх розміщення і рух у динаміці, а також рівень ефективності використання. Формування показників необхідно здійснювати за принципом важливості та вагомості кожного, а також з врахуванням галузевих особливостей та специфіки роботи суб'єкта господарювання. При цьому оцінка кожного виду встановлених компонентів економічного потенціалу підприємства (виробничого, фінансового та ін.) здійснюється на основі системи аналітичних показників, які сформовані за принципом суттєвості, вагомості, доцільності та наявності статистичної щільності (значення кореляції та ін.).
Вважаємо, з метою доповнення процесу оцінювання економічного потенціалу необхідно розрахувати показники динамічності його компонентів, які б враховували закономірності їх поведінки, виходячи з притаманних властивостей. Знаючи властивості економічного потенціалу та його компонентів, можна розрахувати показники, які в сукупності дозволять встановити причинно-наслідкові зв'язки та виокремити особливості функціонування у конкретних умовах. Це дасть можливість глибше і детальніше вивчити природу формування та використання економічного потенціалу підприємства з метою прийняття рішень.
На основі сформованих висновків за результатами обчислень керівництву підприємства необхідно встановити орієнтири вдосконалення структури економічного потенціалу і підвищення ефективності його використання, а також визначити основні напрями досягнення вказаних орієнтирів. Такий підхід дозволяє розробити конкретні заходи зміцнення і нарощення економічного потенціалу підприємства.
З огляду на це, вважаємо, запорукою успіху в досягненні стратегічних і тактичних цілей є постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства з метою оцінки стану і величини економічного потенціалу, а також виявлення резервів його зміцнення та нарощення.
Література:
•1. Єсетова А. М. Пути повышения конкурентного потенциала строительного предприятия / А. М. Єсетова // Проблемы современной экономики, Евразийский международный научно-аналитический журнал. - Санкт-Петербург, 2009. - № 3 (31). - С. 113-119. Режим доступу до статті : www.m-economy.ru/art.php?nArtId
•2. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства : формування та оцінка : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Н. С. Краснокутська. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.
•3. Мартиненко В. П. Стратегія життєздатності підприємств промисловості / В. П. Мартиненко. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 328 с.
e-mail: secco@i.ua
