XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Штурхецький С.В. КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ: АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ

Штурхецький С.В.

Академія  муніципального управління, Україна

КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ: АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ

  Сучасний науковий дискурс пропонує кілька різних підходів до визначення поняття комунікативних стратегій і тактик, які базуються на теоретичній основі різних дисциплін, що вивчають спілкування: психології, логіки, етики, теорії інформації, лінгвістичної прагматики. Означена нами тема розгляду - комунікативні стратегії в місцевому самоврядуванні - потребують нового розгляду проблеми комунікації в соціальному аспекті функціонування місцевого самоврядування і державного управління.

Принагідно зауважимо, що комунікація «стратегічна» по своїй суті, оскільки спілкування не відбувається без мети. Відповідно до цієї мети відбувається відбір і структурування мовних виразів, комунікативних технологій, каналів і практик. Комунікація стратегічна ще й в силу того, що здійснюється вона під тиском постійно присутнього чинника - ефективності комунікативного процесу, який, до речі, відбувається в умовах динамічних змін комунікативного простору.

Узагалі, стратегічність як парадигма будь-якої комунікативної дії  детермінується складністю і кількістю взаємопов'язаних систем і відносин, які беруть участь у творенні комунікації. Тільки маючи чітко поставлену мету, тільки розробивши стратегію, визначивши стратегічний задум комунікації, можна сподіватися на успіх. Як вказує Г.Г. Почепцов, «головним аргументом на користь стратегії як у бізнесі, так і в політиці, а також у військовій справі має стати аксіома: при зіткненні стратегії гравця А проти тактики гравця Б завжди перемагатиме стратегія» [1, с.79].

З особливою актуальністю питання стратегічного осмислення майбутніх комунікативних дій постає в складних соціо-культурних середовищах, пов'язаних із взаємодією людей, громадських і державних інституцій, політичних і соціальних інтенцій громадян. Місцеве самоврядування як феномен суспільного управління є одним  із таких складних середовищ, в яких комунікативні кампанії, за визначенням польської дослідниці Б.Добек-Островської, мають ознаки кампаній всеохоплюючих (kampanij totalnyh), «оскільки їх реалізація пов'язана з аналізом усіх можливих комунікаційних каналів -  масових, мережевих, міжособистісних» [2, s.237]. Таким чином, відсутність чітко визначеної мети, стратегії у даному випадку не тільки не зможе досягти вирішення певних комунікативних завдань, але й унеможливить ефективну взаємодію та вибір каналів комунікації, адресатів комунікації та й самого змістовного наповнення комунікації. Як система, що містить  в собі різноспрямованість векторів розвитку і діє в умовах обмеженості різного роду ресурсів, місцеве самоврядування володіє ще й достатньо високим конфліктним потенціалом.

Взагалі, «будь-який комунікативний акт потенційно конфліктний, будь-яке висловлювання зберігає в собі потенціал нерозуміння, непорозуміння, «не так порозуміння», двозначного розуміння» [3, с. 48]. Тим більше конфліктності у цілій системі соціальної і політичної комунікації, яка передбачає послідовну зміну численних одиничних комунікативних актів.  Варто додати, що американський вчений  Дж.Д.Пітерс навіть виводить проблему «нерозуміння» у ряд основоположних конфліктів сучасності, вважаючи, що «у понятті «комунікація» сплелися безліч культурних та інтелектуальних рис, якими позначений внутрішній конфлікт нашої епохи» [4, с. 11]. Діяти, а тим більше перемогти (тобто - досягнути поставленої мети) в такому конфліктному середовищі без чітко розробленої стратегії не уявляється можливим.

 Інформаційна революція створила умови для появи нових професій, пов'язаних з переформатуванням комунікативного простору, «комунікатор - це професія майбутнього, статус якої буде постійно зростати при просуванні до інформаційної цивілізації» [5, с.10]. З цього приводу Д.В.Яковлев зауважує також, що  «розвиток інформаційної сфери призводить до медіатизації політичної взаємодії, що, на наш погляд, є одним із не багатьох процесів, спільних, та однаково небезпечних, для України та країн консолідованої демократії» [6, с.104]. Щоправда, поряд із цілком реальними загрозами для демократії  з боку «медіатизації» політики, вчені відзначають і переваги, яку несе в собі цей феномен, породжений, насамперед, новітніми комунікативними практиками. Чи не основною такою перевагою вважається відсутність монополії на інформацію - як з боку державних установ, так і з боку окремих учасників комунікативного процесу. По суті, ми маємо принципово нову текстуру комунікативного простору, до впливу на нього тепер, завдяки новітнім технологіям і Е-комунікаціям, можуть бути долученими чи не всі громадяни [7, с.317]. В умовах медіакратії, впливу на суспільно-політичні процеси «реальної віртуальності» (М.Кастельс), підвищеної медіатизації політики, розквіту технологій PR та реклами, дослідження комунікації як принципу соціальної інженерії (і в цьому аспекті - вивчення проблем стратегічного планування комунікації) - стало основоположним. Таким чином, зазначає О.С. Іссерс,  «комунікативна стратегія є окремим і спеціально розв'язуваним завданням будь-якої соціальної дії, не здійснюючи якого ми віддаємо формування комунікації «на волю стихії» і тим самим не можемо відповідати за успіх або неуспіх соціальної дії» [8, с.53].

Таким чином, в аспекті соціальної дії,  можна розглядати комунікативну стратегію як основу для проведення відповідного форматування комунікативних ситуацій у місцевому самоврядуванні - місцевих виборчих (інформаційно-просвітницьких) кампаній; локальних завдань залучення інвестицій, розвитку бізнесу; активізації громадян до участі в прийнятті рішень на місцевому рівні.

Саме поняття комунікативної стратегії увійшло у науковий обіг ще у 80-их роках минулого століття. Достатньо пригадати висновки Т.А. ван Дейка, який, аналізуючи проблему расизму у праці «Когнітивні і мовні стратегії висловлення етнічних упереджень» (1983), зазначив: «упередження визначається не тільки своїм змістом, але також способом або стилем мислення чи оцінки, тобто стратегіями обробки соціальної інформації про етнічні групи» [9, с.294]. У тій же роботі дослідник визначає 11 мовних (комунікативних - у ширшому значенні) стратегій, які застосовуються для досягнення певної мети - «оптимальної самопрезентації» чи «оптимального самовираження»  [9, с.300]. Подальша логіка суспільного розвитку призвела до  виділення комунікативістики в окрему науку і розробки практичних аспектів застосування комунікативних стратегій - в обороні, бізнесі, виборчому процесі, державному управлінні, місцевому самоврядуванні тощо.

Так, американський дослідник А.Гордон описав 372 варіанти стратегій у 10 різних галузях застосування [10]. Наприклад, аналізуючи текст «Державця» Н. Маккіавелі, А.Гордон знаходить у нього опис 60 політичних стратегій, «які використовуються політиком-правителем для отримання і збереження влади» [11, р.292]. Не всі ці стратегії, звісно, можна віднести до суто комунікативних, але майже всі вони потребують для свого впровадження засобів комунікації. Одна із описаних  стратегій Маккіавелі, яку наводить Гордон, стосується дій правителя у випадку, якщо він отримує владу завдяки знаті і всупереч народу - «у такому випадку перший його (Державця - С.Ш.)  обов'язок - заручитися дружбою народу, що неважко зробити, якщо його взяти під захист» [12, с.86].  Безперечно, при вирішенні такого завдання не обійтися без комунікативної стратегії, без ретельного вивчення ситуації, планування своїх дій і оцінки впливів.

Література:

1. Почепцов Г.Г. Інформаційна політика [Текст] : [навч. посіб.] / Г.Г.Почепцов, С.А.Чукут. - 2-е вид., стер.- К.:Знання, 2008. - 663 с.

2. Dobek-Ostrowska B. Komunikowanie polityczne i publiczne [Текст]: podrechnik akademicki / B. Dobek-Ostrowska.- Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2006.- 434 s.

3. Голев Н.Д. О специфике языка права в системе общенародного русского языка и ее юридического функционирования [Текст] / Н.Д.Голев // Юрислингвистика-5: юрид. аспекты языка и лингвист. аспекты права: Межвуз. сб. науч. ст. /Под ред. Н.Д. Голева. -Барнаул: Алт. ун-т, 2004. - С. 39-57. - 336 с.

4. Пітерс Дж.Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації [Текст]  /Дж.Д. Пітерс/ Пер. з англ.  А.Іщенка. - К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. - 302с.

5. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. [Текст] / Г.Г.Почепцов. - М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер».- 2002. - 352с.

6. Д.В. Яковлев. Медіатизація політики в умовах становлення демократичного режиму [Текст] / Яковлев Д.В. // Вісник СевДТУ: [зб. наук. пр.] - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. -Вип.91. - с. 103-105.

7. Штурхецкий С.В. Е-коммуникация в Украине: региональные перспективы [Текст] //С.В.Штурхецкий/  E-gospodarka, E-spoleszenstwo w Europie Srodkowej i Wschodniej. Vol.1.- Wydawnictwo KUL, Lublin, 2009. - s. 314-318.- 455s.

8. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи [Текст]: [монография]/О. С. Иссерс.- Изд. 4-е, стереотип.-М.: КомКнига, 2006.- 284 с. ... М.: УРСС, 2003.- 261 с.

9.  Т. А. ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация [Текст] / Т.А. ван Дейк:  Пер. с англ. / Сост. В.В.Петрова; Под ред. В.И.Герасимова; Вступ.ст. Ю.Н. Караулова и В.В.Петрова. М.: Прогресс, 1989. С. 294-300. - 307с.

10. Gordon A.S. Strategy Representation: An Analysis of Planning Knowledge [Текст]/ A.S.Gordon / Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 2004. - 349 pgs.

11. Gordon A.S. The representation of planning strategies[Текст]/ A.S.Gordon // Artificial Intelligence - Special issue on logical formalizations and commonsense reasoning, Volume 153, Number 1-2, March 2004. - Elsevier Science Publishers Ltd.  Essex, UK.-  р. 287-305.

12.  Макьявелли Н. Сочинения исторические и политические. Сочинения художественные. Письма [Текст]: Сб.: Пер. с итал. / Н.Макьявелли. - М.: НФ «пушкинская библиотека», ООО «Издательство АСТ», 2004. - 819 [5] с.

 

Е-mail: sv1406@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>